"06" квітня 2016 р.Справа № 916/591/16
За позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Госпрозрахунковий центр авто послуг "Полісервіс";
До відповідача: Державне підприємство "Південно-Українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва"
про стягнення 3235878,2 грн.;
Суддя Літвінов С.В.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1 - директор;
Від відповідача: ОСОБА_2 по довіреності №б/н від 28.03.2016р.;
СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю " Госпрозрахунковий центр авто послуг "Полісервіс" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства "Південно-Українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва" про стягнення основного боргу в сумі 3235878,2 грн. та судові витрати.
Відповідач надав відзив на позов відповідно якого позовні вимоги визнав в повному обсязі. Крім того, відповідач просить суд надати Державному підприємству "Південно-Українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва" відстрочку виконання рішення господарського суду Одеської області.
Обґрунтовуючи відстрочку виконання рішення відповідач посилається на тяжке фінансове становище.
Суд відмовляє в задоволенні відстрочки виконання рішення господарського суду Одеської області з наступних підстав.
Пунктом 6 ст. 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення суду. При цьому слід зважати на приписи ст. 121 ГПК України.
Відповідно до ч.1 ст.121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Зі змісту наведених норм вбачається, що заява про відстрочку чи розстрочу виконання рішення суду повинна містити викладення обставин та обґрунтування причин, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення, а також докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві, щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.
При цьому, слід мати на увазі, що чинним ГПК України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.
Як вбачається з наданого клопотання підставою для надання відстрочки виконання рішення суду є погіршений фінансовий сан підприємства.
Відповідно до п. 2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 12.09.96 р. № 02-5/333 „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України”, господарський суд, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Як зазначалось вище, відстрочка виконання рішення суду допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи.
Дослідивши матеріали справи та клопотання, суд доходить висновку про відсутність винятковості обставин для надання такої відстрочки, а отже і у відсутності підстав для задоволення клопотання відповідача.
У судовому засіданні 06.04.2015р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши докази які мають значення для справи, - суд встановив:
21 квітня 2014 року між ТОВ «Госпрозрахунковий центр авто послуг «Полісервіс» (Новий кредитор) та ТОВ «Інтертопресурс» (Первісний кредитор) було укладено договір відступлення права вимоги № 21/04-36, за умовами п. 2.1 якого Первісний кредитор відступив Новому кредитору своє право вимоги до Державного підприємства «Південно українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва» (Боржник).
Відповідно до п. 1.1.4 вищевказаного договору, право вимоги- це право грошової вимоги Первісного кредитора до Боржника за Основними договорами по сплаті заборгованості, а також похідними зобов'язаннями.
За п. 1.1.2 договору, заборгованість - невиконані Боржником грошові зобов'язання перед Первісним кредитором за Основними договорами. Розмір заборгованості Боржника за Основними договорами складає 3 235 878,20 грн. (п. 2.2 договору).
На момент укладення договору відступлення права вимоги, заборгованість у вищевказаному розмірі підтверджена довідкою ДП «Укрпівденбудрозвідування» № 01-23/45-14 від 18.04.2014р.
За п. 1.1.3 Основними договорами, за якими Первісний кредитор відступив Новому кредитору своє право вимоги до Боржника є:
- договір купівлі-продажу № 1 від 13.01.2014р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрдевелопмент» та Державним підприємством «Південно українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва». Право вимоги за цим договором набуте Первісним кредитором за договором відступлення права вимоги № 03/03-7 від 29.03.2014р., укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрдевелопмент» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтертопресурс».
- договір купівлі-продажу № 9 від 20.03.2013р., договір купівлі-продажу № 10 від 26.03.2013р., договір купівлі-продажу № 11 від 28.05.2013р., які укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлантіда Фінанс» та Державним підприємством «Південно-українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва». Право вимоги за цим договором набуте Первісним кредитором за договором відступлення права вимоги № 03/04-14 від 03.04.2014 р., укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлантіда Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтертопресурс».
- договір купівлі-продажу № 7 від 01.03.2013р., договір купівлі-продажу № 12 від 17.04.2013р., які укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «Діоніс Інвест» та Державним підприємством «Південно-українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва». Право вимоги за цим договором набуте Первісним кредитором за договором відступлення права вимоги № 03/04-15 від 04.04.2014р., укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Діоніс Інвест» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтертопресурс».
-договір купівлі-продажу № 18/14-02 від 10.02.2014р., укладений між Приватним підприємством «Пром-Тех-Снаб» та Державним підприємством «Південно-українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва». Право вимоги за цим договором набуте Первісним кредитором за договором відступлення права вимоги № 03/04-17 від 08.04.2014р., укладеним між Приватним підприємством «Пром-Тех-Снаб» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтертопресурс» .
За п. 3.1.2 договору відступлення права вимоги№ 21/04-36 від 21.04.2014 року, право вимоги переходить до Нового кредитора у день підписання цього договору. Отже право вимоги за Основними договорами перейшло до позивача 21.04.2014 року.
З моменту укладення цього договору, Новий кредитор стає стороною Основних договорів, а Первісний кредитор втрачає всі права за Основними договорами (п.3.1.4).
Таким чином, на підставі договору відступлення права вимоги № 21/04-36 від 21.04.2014 року та норм ЦК України, до ТОВ «Госпрозрахунковий центр авто послуг «Полісервіс» перейшли всі права первісного кредитора у зобов'язанні за Основними договорами, а саме право вимоги до відповідача на суму 3 235 878,20 грн.
На виконання п. 3.1.6 договору, відповідач був повідомлений про відступлення права вимоги та про необхідність сплатити суму заборгованості Новому кредитору шляхом вручення листа під розписку (копія повідомлення про відступлення права вимоги від 21.04.2014р. додається).
Відповідачем заборгованість була визнана у повному обсязі, що підтверджується відповіддю на претензію № 01-17/67-15 від 13.05.2015 року. Проте, заборгованість не була оплачена. В обґрунтування неможливості оплати, відповідач посилався на важкий фінансовий стан підприємства.
Зазначена у цій позовній заяві заборгованість утворилася у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за договорами купівлі-продажу, а саме:
01.03.2013 р. та 17.04.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Діоніс Інвест» (продавцем) та Державним підприємством «Південно-українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва» (покупцем) були укладеш договори купівлі-продажу товару № 7 та 12 відповідно.
Відповідно до п. 1.1 договорів купівлі-продажу № 7 від 01.03.2013р., № 12 від 17.04.2013р., Продавець зобов'язався передати у власність Покупця належний Продавцю товар, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість на умовах та в строки, передбачені цими договорами.
Перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару Покупцю, що оформлюється накладною (п.2.3 договорів).
Факт передачі товару продавцем та його отримання відповідачем підтверджується видатковими накладними від 11.06.2013 р. та 17.06.2013 р. Відповідно до видаткових накладних та рахунків-фактур від 11.06.2013р. та 17.06.2013, вартість переданого відповідачу товару складає 1 791 942, 91 гри.
Відповідно до п. 3.1 вищевказаних договорів, ціна товару є договірною та визначається у рахунках-фактурах, які є невід'ємною частиною договору. Покупець здійснює оплату товару протягом 10 банківських днів з моменту отримання товару (п.3.2 договорів). Отже відповідач був зобов'язаний здійснити оплату товару отриманого за видатковими накладними від 11 06.2013р. - до 21 06.2013р. та 17.06.2013р. -до 27.06.2013р.
У зв'язку з невиконанням своїх зобов'язань з оплати вартості товару за договорами купівлі-продажу продажу № 7 від 01.03.2013р., № 12 від 17.04.2013р. заборгованість відповідача перед ТОВ «Діоніс Інвест» склала 1 791 942. 91 грн. Відповідно договору відступлення права вимоги № 03/04-15 від 04.04.2014 р. ТОВ «Діоніс Інвест» відступило своє право вимоги до відповідача за вищевказаними договорами купівлі-продажу ТОВ «Інтертопресурс», яке у свою чергу за договором відступлення права вимоги № 21/04-36 від 21.04.2014 р передало своє право вимоги ТОВ «Госпрозрахунковий центр авто послуг «Полісервіс».
20.03.2013р., 26.03.2013р. та 28.05.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлантіда Фінанс» (продавцем) та Державним підприємством «Південно-українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва» (покупцем) були укладені договори купівлі-продажу № 9, № 10 та № 11 відповідно.
Відповідно п. 1.1. договорів купівлі-продажу № 9 від 20.03.2013р., № 10 від 26.03.2013р., № 11 від 28.05.2013р., Продавець зобов'язався передати у власність Покупця належний Продавцю товар, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість на умовах та в строки, передбачені цими договорами.
Перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару Покупцю, що оформляється накладною (п.2.3 договорів).
Факт передачі товару продавцем та його отримання відповідачем підтверджується видатковими накладними від 03.06.2013 р., 05.06.2013р. та 10.06.2013 р. Відповідно до видаткових накладних та рахунків-фактур від 03.06.2013, 05.06.2013р., 10.06.2013р. вартість переданого відповідачу товару складає 1 004 101,49 грн.
Відповідно до п. 3.1 вищевказаних договорів, ціна товару є договірною та визначається у рахунках-фактурах, які є невід'ємною частиною договору. Покупець здійснює оплату товару протягом 10 банківських днів з моменту отримання товару (п.3.2 договорів). Отже відповідач був зобов'язаний здійснити оплату за товар, отриманий за видатковими накладними від 03.06.2013р. -до 13.06.2013р., 05.06.2013р.-до 15.06.2013р., 10.06.2013р.- до 20.06.2013р.
У зв'язку з невиконанням своїх зобов'язань з оплати вартості товару за договорами купівлі-продажу продажу № 9 від 20.03.2013р., № 10 від 26.03.2013р., № 11 від 28.05.2013р. заборгованість відповідача перед ТОВ «Атлантіда Фінанс» склала 1 004 101,49 грн.
Відповідно договору відступлення права вимоги № 03/04-14 від 03.04.2014 р. ТОВ «Атлантіда Фінанс» відступило своє право вимоги до відповідача за вищевказаними договорами купівлі-продажу ТОВ «Інтертопресурс», яке у свою чергу за договором відступлення права вимоги № 21/04-36 від 21.04.2014 р передало своє право вимоги ТОВ «Госпрозрахунковий центр авто послуг «Полісервіс».
10.02.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Пром-Тех-Снаб» (продавцем) та Державним підприємством «Південно-українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва» (покупцем) укладено договір купівлі-продажу № 18/14-02.
Відповідно п. 1.1 договору № 18/14-02, Продавець зобов'язався передати у власність Покупця належний Продавцю товар, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість, яка визначається у рахунках-фактурах, які є невід'ємною частиною договору.
Факт передачі продавцем товару у власність покупцю засвідчується сторонами шляхом підписання видаткової накладної, яка підписується обома сторонами у момент передачі-приймання товару (п.2.1 договору). Моментом переходу права власності на товар від продавця до покупця вважається дата підписання сторонами видаткової накладної (п.2.2 договору).
Факт передачі товару продавцем та його отримання відповідачем підтверджується видатковою накладною від 12.02.2014р. Відповідно до видаткової накладної та рахунку-фактури від 12.02.2014р, вартість переданого відповідачу товару склала 139 392 грн.
Відповідно до п. 3.1 вищевказаного договору, ціна товару визначається у рахунках-фактурах, які є невід'ємною частиною договору. Покупець здійснює оплату товару протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами видаткової накладної, тобто з дня отримання товару (п.3.3 договору). Отже відповідач був зобов'язаний здійснити оплату за товар, отриманий за видатковою накладною від 12.02.2014р. - до 17.02.2014р.
У зв'язку з невиконанням своїх зобов'язань з оплати вартості товару за договором купівлі-продажу № 18/14-02 від 12.02.2014р. заборгованість відповідача перед ТОВ «Пром-Тех-Снаб» склала 139 392 грн. Відповідно договору відступлення права вимоги № 03/04-17 від 08.04.2014 р. ТОВ «Пром-Тех-Снаб» відступило своє право вимоги до відповідача за вищевказаним договором купівлі-продажу ТОВ «Інтертопресурс», яке у свою чергу за договором відступлення права вимоги № 21/04-36 від 21.04.2014 р передало своє право вимоги ТОВ «Госпрозрахунковий центр авто послуг «Полісервіс».
13.01.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрдевелопмент» (продавцем) та Державним підприємством «Південно-українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва» (покупцем) укладено договір купівлі-продажу № 1.
Відповідно п. 1.1 договору № 1 від 13.01.2014р., Продавець зобов'язався передати у власність Покупця належний Продавцю товар, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість на умовах та в строки, передбачені цим договором.
Перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару Покупцю, що оформляється накладною (п.2.3 договору).
Факт передачі товару продавцем та його отримання відповідачем підтверджується накладною від 22.01.2014р. Відповідно накладної та рахунку-фактури від 22.01.2014р, вартість переданого відповідачу товару склала 317 928 грн.
Відповідно до п. 3.1 вищевказаного договору, ціна товару є договірною та визначається у рахунках-фактурах, які є невід'ємною частиною договору. Покупець здійснює оплату товару протягом 10 банківських днів з моменту отримання товару (п.3.2 договору). Отже відповідач був зобов'язаний здійснити оплату за товар, отриманий за накладною від 22.01.2014р. - до 01.02.2014р.
У зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань з оплати вартості товару за договором купівлі-продажу продажу № 1 від 13.01.2014р. заборгованість відповідача перед ТОВ «Укрдевелопмент» склала 300 441.80 грн.
Відповідно договору відступлення права вимоги № 03/03-7 від 29.03.2014 р. ТОВ «Укрдевелопмент» відступило своє право вимоги до відповідача за вищевказаним договором купівлі-продажу ТОВ «Інтертопресурс», яке у свою чергу за договором відступлення права вимоги № 21/04-36 від 21.04.2014 р передало своє право вимоги ТОВ «Госпрозрахунковий центр авто послуг «Полісервіс».
Відповідач, у порушення умов договорів купівлі-продажу № 7 від 01.03.2013р., № 12 від 17.04.2013р., № 9 від 20.03.2013р., № 10 від 26.03.2013р., № 11 від 28.05.2013р., № 1 від 13.01.2014р., № 18/14-02 від 10.02.2014р. та норм ЦК України, взятих на себе договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за отриманий товар у встановлені договорами строки не здійснив, у зв'язку з чим, за ним утворилася заборгованість у сумі З 235 878,20 грн.
Таким чином, за захистом своїх прав позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення основного боргу в сумі 3235878,20 грн. та судових витрат.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог повністю на підставі слідуючього:
Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до п. п. 1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст.629 цього ж Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтю 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов”язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов”язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновків про наявність порушень умов договору з боку відповідача, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості , суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 3235878,2 грн..
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню в розмірі 3235878,2 грн. - основна заборгованість.
Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства "Південно-Українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва" (65070, м. Одеса, вул. 25-ї Чапаєвської дивізії, код ЄДРПОУ 02497938) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Госпрозрахунковий центр авто послуг "Полісервіс" (65080, м. Одеса, вул. Варненська, буд. 4Б, код ЄДРПОУ 37008665) 3 235 878,20грн. - основна заборгованість, та судовий збір в розмірі 48 538,17 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено та підписано 11 квітня 2016 р.
Суддя С.В. Літвінов