"07" квітня 2016 р.Справа № 916/927/13
За позовом: заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради
до відповідачів: 1. Комунального підприємства "Парксервіс-Одеса"
2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: державної інспекції сільського господарства в Одеській області
про визнання недійсним договору, зобов'язання повернути та звільнити самовільно зайняті земельні ділянки та стягнення 119 485,31 грн.
Головуючий суддя Цісельський О.В.
Судді: Зайцев Ю.О.
Никифорчук М.І.
Суть спору: розглядається заява Одеської міської ради про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню в порядку ст.117 ГПК України.
За участю представників сторін:
від прокурора: Вергін Д.С. (за посідченням)
від позивача: Штоля А.О. (за довіреністю)
від відповідача 1: не з'явився
від відповідача 2: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
08.12.2015р. Одеська міська рада звернулась до господарського суду Одеської області із заявою про визнання наказів господарського суду Одеської області від 25.04.2014р. у справі №916/927/13 такими, що не підлягають виконанню в порядку ст.117 ГПК України.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.12.2015р. заяву позивача про визнання наказів господарського суду Одеської області від 25.04.2014р. у справі №916/927/13 такими, що не підлягають виконанню в порядку ст.117 ГПК України було прийнято до розгляду суддею Цісельським О.В. та у зв'язку з тим, що станом на час звернення Одеської міської ради із даною заявою до суду, справа №916/927/13 на адресу господарського суду Одеської області після розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не поверталась, у зв'язку з чим, розгляд цієї заяви було зупинено.
Після повернення справи №916/927/13 на адресу господарського суду Одеської області, ухвалою від 04.04.2016р. провадження з розгляду заяви було поновлено.
Представник прокурора заяву про визнання наказів господарського суду Одеської області від 25.04.2014р. у справі №916/927/13 такими, що не підлягають виконанню в порядку ст.117 ГПК України підтримує та просить суд задовольнити її в повному обсязі.
Представник позивача заяву про визнання наказів господарського суду Одеської області від 25.04.2014р. у справі №916/927/13 такими, що не підлягають виконанню в порядку ст.117 ГПК України підтримує та просить суд задовольнити її в повному обсязі.
Представник відповідача 1 в судове засідання з розгляду заяви позивача про визнання наказів господарського суду Одеської області від 25.04.2014р. у справі №916/927/13 такими, що не підлягають виконанню в порядку ст.117 ГПК України не з'явився, свою позицію щодо зазначеної заяви суду не надав.
Представник відповідача 2 в судове засідання з розгляду заяви позивача про визнання наказів господарського суду Одеської області від 25.04.2014р. у справі №916/927/13 такими, що не підлягають виконанню в порядку ст.117 ГПК України не з'явився, свою позицію щодо зазначеної заяви суду не надав.
Представник третьої особи в судове засідання з розгляду заяви позивача про визнання наказів господарського суду Одеської області від 25.04.2014р. у справі №916/927/13 такими, що не підлягають виконанню в порядку ст.117 ГПК України не з'явився, свою позицію щодо зазначеної заяви суду не надав.
Згідно ч.3 ст.117 ГПК України неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви, заслухавши пояснення представників прокурора та позивача, суд встановив:
Рішенням господарського суду Одеської області від 31.03.2014р. за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах Держави в особі Одеської міської ради було задоволено частково, визнано недійсним договір балансоутримання місць для паркування №277/К-КР-2012 від 18.04.2012р., укладений між комунальним підприємством "Парксервіс-Одеса" (65039, м. Одеса. вул. Канатна, 134, код ЄДРЮОФОП 38016923) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, інд. номер НОМЕР_1), зобов'язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, інд. номер НОМЕР_1) повернути на користь Одеської міської ради (650004, м. Одеса. Думська площа, 1, код ЄДРЮОФОП 04056919) земельні ділянки загальною площею 1087 м2 нормативною вартістю 723 687,75 грн., розташовані у АДРЕСА_2, зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, інд. код НОМЕР_1) звільнити на користь Одеської міської ради (650004, м. Одеса. Думська площа, 1, код ЄДРЮОФОП 04056919) самовільно зайняті земельні ділянки загальною площею 1127 м2 нормативною вартістю 749 973,42 грн., розташовані у АДРЕСА_2, стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, інд. номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008 отримувач ГУ ДКСУ в Одеській області код ЄДРПОУ 37607526 банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області МФО 828011 код класифікації: 22030001) - 8383,87 грн. судового збору; Стягнути з комунального підприємства "Парксервіс-Одеса" (65039, м. Одеса. вул. Канатна, 134, код ЄДРЮОФОП 38016923) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008 отримувач ГУ ДКСУ в Одеській області код ЄДРПОУ 37607526 банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області МФО 828011 код класифікації: 22030001) - 8383,87 грн. судового збору, в іншій частині позову відмовлено.
Господарським судом Одеської області на виконання вказаного рішення видано відповідні накази від 25.04.2014р.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду Одеської області від 24.06.2014р. апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області задовольнити частково, а рішення господарського суду Одеської області від 31.03.2014 року по справі №916/927/13 - скасовано, позов задоволено частково, визнано недійсним договір балансоутримання місць для паркування № 277/К-КР-2012 від 18.04.2012р., укладений між комунальним підприємством "Парксервіс-Одеса" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 на майбутнє, стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України та спеціальних фондів місцевих бюджетів (місцевого бюджету Одеської міської ради) 119 485, 31 грн., зарахувавши кошти на аналітичний рахунок, відкритий в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Одеській області за балансовим рахунком № 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами" по коду класифікації доходів бюджету 24062100 за наступними реквізитами: р/р 33119331700011, банк одержувача ГУДКСУ в Одеській області, МФО 815013, код 3789104, стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (р/р 31217206782002, отримувач ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код класифікації: 22030001) судовий збір в сумі 1792,28 грн. за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанціях, стягнуто з комунального підприємства "Парксервіс-Одеса" (65039, м. Одеса. вул. Канатна, 134, код 38016923) на користь Державного бюджету України (р/р 31217206782002, отримувач ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код класифікації: 22030001) - 1792,28 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанціях, в решті позовних вимог було відмовлено.
07.07.2014р. на виконання вищенаведеної постави Одеського апеляційного господарського суду від 24.06.2015р. господарським судом Одеської області було видано відповідні накази.
Постановою Вищого господарського суду України від 10.12.2014р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.06.2014 у справі №916/927/13 було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Одеського апеляційного господарського суду.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду Одеської області від 20.05.2015р. прийнято відмову заступника прокурора Одеської області від апеляційної скарги на рішення господарського суду Одеської області від 31 березня 2014 року у справі №916/927/13, а апеляційне провадження у справі №916/927/13 було припинено.
09.06.2015р. на адресу господарського суду Одеської області надійшла апеляційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, у зв'язку з чим, справу №916/927/13 було скеровано на адресу Одеського апеляційного господарського суду.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 17.06.2015р. відмовлено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у прийнятті апеляційної скарги на рішення господарського суду Одеської області від 31.03.2014р. по справі № 916/927/13.
30.07.2015р. на адресу господарського суду Одеської області надійшов запит Одеського апеляційного господарського суду на справу №916/927/13 про направлення справи на адресу останнього для подальшого її скерування на адресу Вищого господарського суду України, з підстав надходження касаційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.09.2015р. касаційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 17.06.2015 у справі №916/927/13 було повернуто скаржнику без розгляду.
04.11.2015р. на адресу господарського суду Одеської області надійшов запит Одеського апеляційного господарського суду на справу №916/927/13 про направлення справи на адресу останнього для подальшого її скерування на адресу Вищого господарського суду України, з підстав надходження касаційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
Супровідним листом від 06.11.2015р. справа №916/927/13 була скерована на адресу Одеського апеляційного господарського суду для подальшого направлення на адресу Вищого господарського суду України.
08.12.2015р. на адресу господарського суду Одеської області надійшла заява Одеської міської ради про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню в порядку ст.117 ГПК України.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.12.2015р. касаційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 17.06.2015р. у справі №916/927/13 було повернуто скаржнику без розгляду.
Постановою Вищого господарського суду України від 24.02.2016р. касаційну скаргу задоволено частково, ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 17.06.2015 у справі №916/927/13 було скасовано, справу направлено до Одеського апеляційного господарського суду для вирішення питання щодо прийняття апеляційної скарги або повернення її без розгляду.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 14.03.2016р. апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Одеської області від 31.03.2014 року у справі №916/927/13 було повернуто без розгляду.
В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що 09.07.2015 р. представником Одеської міської ради отримано наказ господарського суду Одеської області від 25.04.2014 р. у справі № 916/927/13 стосовно зобов'язання ФОП ОСОБА_4 повернути Одеській міській раді земельні ділянки, загальною площею 1 087 кв.м., нормативною вартістю 723 687, 75 грн., розташовані у АДРЕСА_2 та наказ господарського суду Одеської області від 25.04.2014 р. по справі № 916/927/13 стосовно зобов'язано ФОП ОСОБА_4 звільнити на користь Одеської міської ради самовільно зайняті земельні ділянки, загальною площею 1 127 кв.м., нормативною вартістю 749 973, 42 грн., розташовані за вказаною вище адресою.
Згідно з ч.1 ст.117 ГПК України наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" строк пред'явлення наказу господарського суду до виконання становить один рік.
Однак, в виданих наказах на думку заявника помилково вказана дата 25.04.2014р.
Отже, вказані накази дійсні для пред'явлення до виконання відповідно до положень вказаного Закону до 25.04.2015 р. та на момент отримання представником Одеської міської ради зазначених наказів строк для їх пред'явлення закінчився.
Вказані обставини зумовили звернення Одеської міської ради до господарського суду Одеської області з заявою про виправлення помилок, допущених при оформленні наказів господарського суду Одеської області від 25.04.2014 р. у справі № 916/927/13 стосовно зобов'язання ФОП ОСОБА_4 повернути Одеській міській раді земельні ділянки, загальною площею 1 087 кв.м., нормативною вартістю 723 687, 75 грн., розташовані у АДРЕСА_2 та зобов'язання ФОП ОСОБА_4 звільнити на користь Одеської міської ради самовільно зайняті земельні ділянки, загальною площею 1 127 кв.м., нормативною вартістю 749 973, 42 грн., розташовані у АДРЕСА_2, зазначивши дату набрання законної сили рішенням господарського суду Одеської області від 31.03.2014 р. у справі №916/927/13- 20.05.2015 р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.10.2015 р. у справі № 916/927/13 у задоволенні заяви Одеської міської ради про виправлення помилок у наказах відмовлено, посилаючись на те, що судом не вбачається підстав для виправлення помилок у наказах шляхом визначення дати набрання рішенням законної сили - не 25.04.2014 р., як вказано в наказах, а 20.05.2015 р., коли Одеським апеляційним господарським судом було винесено ухвалу про припинення апеляційного провадження у справі № 916/927/13 у зв'язку з відмовою заступника прокурора Одеської області в ід апеляційної скарги, оскільки не може існувати наказу, датованого 25.04.2014 р. із вказівною в ньому на дату набрання рішенням законної сили -20.05.2015 р.
Також вказаною ухвалою роз'яснено, що рішення господарського суду Одеської області від 31.03.2014р. не набрало законної сили і тому відповідно до ч.1 ст.116 Господарського процесуального кодексу України підстав для видачі наказів від 25.04.2014р. на примусове виконання цього рішення не було.
На думку заявника, у відповідності до ухвали господарського суду Одеської області від 06.10.2015р. у справі №916/927/13 за вказаних обставин, судові накази про які заявлено Одеською міською радою, мають визнаватись такими, що не підлягають виконанню, за заявою боржника або стягувача, як це встановлено ст.117 Господарського процесуального кодексу України.
З врахуванням вищенаведених обставин, заявник був змушений звернутись до господарського суду Одеської області із даною заявою про скасування зазначеного наказу.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку що подана заявником заява не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3, 4 ст.117 ГПК України наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження". Господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.
Господарський суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і виносить ухвалу.
Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви господарський суд має право своєю ухвалою зупинити стягнення за наказом, а також витребувати наказ.
Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.
Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.
Пунктом 3.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" №9 від 17.10.2012р., із змінами і доповненнями, внесеними постановами пленуму Вищого господарського суду України від 16 січня 2013 року №2, від 16 січня 2013 року №3, від 29 травня 2013 року №9, від 17 грудня 2013 року №13 частина четверта статті 117 ГПК містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті:
- якщо його видано помилково;
- якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).
Рішення господарського суду Одеської області у справі №916/927/13 було прийнято 31.03.2014р.
У відповідності до ч.4 ст.85 ГПК України повне рішення повинно бути складено у строк не більше п'яти днів з дня проголошення вступної і резолютивної частини рішення.
Згідно ч.1 ст.51 ГПК України строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідний місяць і число останнього року строку.
За приписами ч.3 ст.51 ГПК України у випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.
Повний текст рішення господарського суду Одеської області у справі №916/927/13, прийняте 31.03.2014р. з врахуванням перебування судді господарського суду Одеської області Никифорчука М.І. на лікарняному з 03.04.2014р. по 11.04.2014р. було складено у відповідності до приписів ч.3ст.51 ч.4ст.85 ГПК України, 14.04.2014р.
Частиною 1 ст.93 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
У відповідності до абз.1 ч.5 ст.85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Таким чином, встановлений ч.1 ст.93 ГПК України строк на оскарження рішення у дані справі обчислюється з 15.04.2014р. по 24.04.2014р.
Відповідно до ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно ч.1 ст.116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до державних податкових інспекцій.
Отже, з врахуванням наведеного та відсутності апеляційної скарги станом на 24.04.2014р., рішення господарського суду Одеської області від 31.03.2014р. у справі №916/927/13 набрало законної сили 25.04.2014р.
Крім того, суд зазначає наступне:
Згідно ч.5 ст.85 ГПК України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Поряд з цим, відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/494/16 від 14.03.2016р. порядок набрання рішенням господарського суду законної сили визначається приписами статті 85 ГПК.
Якщо апеляційну скаргу на судове рішення не подано у строк, передбачений частиною першою статті 93 ГПК, відповідне рішення набирає законної сили.
У разі коли на рішення суду першої інстанції, яке набрало законної сили із закінченням встановленого частиною першою статті 93 ГПК строку, подано апеляційну скаргу, і суд апеляційної інстанції відновив цей строк та прийняв скаргу до провадження, то таке рішення місцевого господарського суду до завершення апеляційного розгляду не вважається таким, що набрало законної сили".
Апеляційну скаргу прокурора Одеської області було прийнято до розгляду Одеським апеляційним господарським судом 12.05.2015р., що свідчить про те, що згідно зазначеного Інформаційного листа Вищого господарського суду України, рішення господарського суду Одеської області від 31.03.2014р. не набрало законної сили.
Отже, з врахуванням того, що постанову Одеського апеляційного господарського суду Одеської області від 24.06.2014р., якою скасовано рішення господарського суду Одеської області від 31.03.2014р., було скасовано постановою Вищого господарського суду України від 10.12.2014р. із направленням справи №916/927/13 на новий розгляд до Одеського апеляційного господарського суду, який в свою чергу ухвалою від 20.05.2015р. прийняв відмову заступника прокурора Одеської області від апеляційної скарги на рішення господарського суду Одеської області від 31 березня 2014 року у справі №916/927/13 та припинив апеляційне провадження у справі №916/927/13, у зв'язку з чим, апеляційна скарга прокурора Одеської області на рішення господарського суду Одеської області від 31.03.2014р. по суті не розглядалась.
При цьому, суд зазначає, що ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 17.06.2015р., якою було відмовлено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у прийнятті апеляційної скарги на рішення господарського суду Одеської області від 31.03.2014р. по справі № 916/927/13, постановою Вищого господарського суду України від 24.02.2016р. скасовано, за направленням справи до Одеського апеляційного господарського суду для вирішення питання щодо прийняття апеляційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 або повернення її без розгляду.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 14.03.2016р. апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду Одеської області від 31.03.2014р. у справі №916/927/13 було повернуто без розгляду, що свідчить про те, що апеляційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду Одеської області від 31.03.2014р. у справі №916/927/13 Одеським апеляційним господарським судом по суті не розглядалась.
З врахуванням наведеного, суд зазначає, що рішення господарського суду Одеської області від 31.03.2014 року у справі № 916/927/13 набрало законної сили, саме 25.04.2014р. в порядку ч.5 ст.85 ГПК України.
Таким чином, міркування заявника про те, що рішення господарського суду Одеської області від 31.03.2014р. набрало законної сили 20.05.2015р. є помилковим.
Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що у задоволенні заяви Одеської міської ради про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню в порядку ст.117 ГПК України слід відмовити.
Крім того, суд зазначає, що Одеська міська рада не позбавлена права на захист своїх порушених прав в судовому порядку в інший спосіб, передбачений приписами Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст.86, 117 Господарського процесуального кодексу України суд -
1. У задоволенні заяви (вх.№2-6770/15 від 08.12.2015р.) Одеської міської ради про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню в порядку ст.117 ГПК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги в строки передбачені статтею 93 ГПК України.
Головуючий суддя О.В. Цісельський
Суддя Ю.О. Зайцев
Суддя М.І. Никифорчук