ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
13 жовтня 2010 р. № 2а-8607/10/1370
у складі: головуючого -судді Кузьмича С. М.
при секретарі Кунинець А. С.
за участю представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Сколівського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів,
Сколівський районний центр зайнятості звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів в сумі 1 562,84 грн. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що за період перебування на обліку у центрі зайнятості з 16.04.2009 року по 18.02.2010 року безробітною ОСОБА_2 незаконно одержано допомогу з безробіття у сумі 4 562,84 грн. Центром зайнятості було надіслано відповідачу претензію №2075/05 18.08.2010 року щодо відшкодування коштів в сумі 4 562,84 грн. та запропоновано добровільно перерахувати позовну суму на рахунок центру зайнятості. 16.08.2010 року відповідачем добровільно повернуто кошти у сумі 3 000,00 грн., непогашеними залишились кошти у сумі 1 562,84 грн., тому позивач просить стягнути кошти в розмірі 1 562,84 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві та дав аналогічні пояснення по справі і просить суд стягнути з відповідача кошти в сумі 1 562,84 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав, пояснивши те, що на даний момент тяжке матеріальне становище та зобов'язався сплатити кошти в найкоротший термін.
Заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, оглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Згідно із наказом №НТ090416 від 16.04.2009 року, громадянку ОСОБА_2 визнано безробітною та призначено виплату допомоги з безробіття терміном 360 календарних днів. При поданні заяв 16.04.2009 року про надання статусу безробітного громадянка ОСОБА_2 визнала, що в даний час не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує.
Відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення, Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" затверджене постановою КМУ №357 від 20.03.2006 року та даних обміну Державного реєстратора було виявлено, що безробітна ОСОБА_2 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності з 13.06.2007 року по 02.07.2010 рік.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших, передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості, як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
Згідно із п.2 ст.36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Таким чином, за період перебування на обліку у центрі зайнятості з 16.04.2009 року по 18.02.2010 року відповідачем незаконно одержано допомогу з безробіття у сумі 4 562,84 грн. На зазначених підставах центром зайнятості було надіслано претензію відповідачу №2075/05 від 18.08.2010 року щодо відшкодування коштів в сумі 4 562,84 грн. та запропоновано добровільно перерахувати позовну суму на рахунок центру зайнятості.
16.08.2010 року ОСОБА_2 добровільно повернуто кошти у сумі 3 000,00 грн., непогашеними залишились кошти у сумі 1 562,84 грн. Отже, сума заборгованості становить 1 562,84 грн.
Відповідно до п.3 ст.36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Тому враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог і вважає, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 94 КАС України судові витрати у формі судового збору, з відповідача не підлягають стягнення.
Керуючись ст.ст. 7 - 14, 18, 19, 70, 71, 86, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, ст.36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) в користь Сколівського районного центру зайнятості кошти в сумі 1 562,84 грн.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено 18.10.2010 року.
Головуючий С. М. Кузьмич