Постанова від 06.04.2016 по справі 813/1257/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2016 року м. Львів № 876/4421/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Бруновської Н.В.

суддів: Костіва М.В., Шавеля Р.М.

за участю секретаря судового засідання: Коцур В.К.

представника апелянта: Боднар Л.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07.04.2014 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

14.02.2014 року позивач ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000581701 та № 0000591701 від 05.02.2014 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07.04.2014 року позов задоволено.

Не погодившись із даною постановою, апелянт Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області подав апеляційну скаргу, покликаючись на те, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07.04.2014 року скасувати та прийняти нову якою відмовити в позові.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явились хоча, належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності.

Керуючись вимогами ч.1 ст.41 КАС України колегія суддів вважає за можливе проводити розгляд справи у відкритому судовому засіданні, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Як видно із матеріалів справи, податковий орган провів документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб ОСОБА_2 за 2012 рік.

За результатами перевірки складено акт № 32/17-10/НОМЕР_3 від 15.01.2014 року яким встановлено порушення:

- абз.д пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, п.179.7 ст.179 ПК України, у результаті чого занижено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за 2012 рік та несплачено до бюджету в розмірі 9050,40 грн.;

- п.179.1 ст.179, пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 гл.2 ПК України, в результаті чого нараховану штрафну санкцію в сумі 170,00 грн.

На підставі акту перевірки податковий орган виніс податкове повідомлення-рішення № 0000581701 від 05.02.2014 року форми «Р» яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 11 313,00 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000591701 від 05.02.2014 року яким нараховано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 170 грн.

Податковий орган встановив заниження суми податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі - 9050,40 грн. внаслідок не включення до складу доходу інвестиційного прибутку отриманого позивачем внаслідок продажу частки в статутному капіталі ТзОВ «Торговий дім «Ладо».

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності (абзац перший пункту 44.3 цієї статті).

Відповідно до абзацу першого пункту 44.6 ст. 44 ПК у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення (абзац другий цього пункту ).

Зміст наведених правових норм свідчить, що обов'язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов'язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці органами державної податкової служби. Не надання таких документів нормами пункту 44.6 ст.44 ПК прирівнюється до їх відсутності.

Як видно з матеріалів справи позивач в порушення вимог податкового органу щодо надання до перевірки документів пов'язані із її предметом не надав таких представникам податкового органу.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову оскільки, податковий орган володіючи інформацією про продаж частки статутного капіталу ТзОВ «Торговий дім «Ладо» на підставі відомостей приватного нотаріуса Юзвенко В.О. та у зв'язку із не підтвердженням платником податків витрат на придбання інвестиційного активу виходячи із правил формування об'єкта оподаткування з податку з доходів фізичних осіб правомірно визначив податкове зобов'язання в розмірі 11313,00 грн.

Позиція апеляційного адміністративного суду узгоджується із позицією яка викладена у постанові Вищого адміністративного суду від 13.01.2016 року К/800/1420/13.

У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, колегія суддів приходить до висновку, що постанову слід скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити.

Керуючись ст.160, ст.195, ст.198, ст.202, ст.207, ст.212, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області задовольнити

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07.04.2014 року у справі за № 813/1257/14 - скасувати.

В позові ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання постановою законної сили.

Головуючий: Н.В. Бруновська

Судді: М.В. Костів

Р.М. Шавель

Постанова складена в повному обсязі 11.04.2016 року.

Попередній документ
57044592
Наступний документ
57044594
Інформація про рішення:
№ рішення: 57044593
№ справи: 813/1257/14
Дата рішення: 06.04.2016
Дата публікації: 14.04.2016
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку з доходів фізичних осіб