донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
04.04.2016 справа №908/4535/15
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_1В ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4
за участю представників сторін:
від позивача: від відповідача: від третьої особи:ОСОБА_5 - довір. не прибув не прибув
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", м. Київ
на рішення господарського суду Запорізької області
від03 грудня 2015 р.
у справі№ 908/4535/15 (суддя Попова І.А.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", м. Київ
до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Терем ЛТД", м. Запоріжжя ОСОБА_6 примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, м. Київ
прозобов'язання визнати та включити кредиторські вимоги до проміжного балансу підприємства у розмірі 27 952 300,55 грн.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.12.2015р. по справі № 908/4535/15 відмовлено в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Терем ЛТД", м. Запоріжжя, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, м. Київ про визнання ПАТ “Дельта Банк” кредитором ТОВ “ВКФ “Терем ЛТД” за вимогами по кредитному договору № 04/11/08-КЛТ від 23.03.2008 р. в загальному розмірі 27952300 грн. 55 коп., зобов'язання ліквідаційну комісію ТОВ “ВКФ “Терем ЛТД” включити в проміжний ліквідаційний баланс кредиторські вимоги ПАТ “Дельта Банк” за вимогами по кредитному договору № 04/11/08-КЛТ від 23.03.2008 р. в загальному розмірі 27952300 грн. 55 коп.
Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", м. Київ звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 03.12.2015р. по справі № 908/4535/15 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Скаржник вважає, що рішення місцевого господарського суду є таким, що прийнято із порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи. Вважає, що місцевий господарський суд безпідставно відмовив в задоволенні позовних вимог, з огляду на наявність рішення Ленінського суду м. Запоріжжя від 12.11.2014р. та відкритого виконавчого провадження №46282982 від 31.01.2015р.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 21.01.2016р. було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий Сгара Е.В., судді М'ясищев А.М., Геза Т.Д..
Розпорядженням секретаря першої судової палати Донецького апеляційного господарського суду від 18.02.2016р. у зв'язку із перебуванням судді Гези Т.Д. на лікарняному, сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий Сгара Е.В., судді Будко Н.В, ОСОБА_7
Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 01.04.2016р. у зв'язку із перебуванням судді М'ясищев А.М. у відпустці, сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий Сгара Е.В., судді Будко Н.В, ОСОБА_3
Позивач у судовому засіданні 04.04.2016р. наполягав на задоволенні апеляційної скарги.
Через канцелярію суду надав клопотання про зупинення провадження у справі, у зв'язку із порушенням провадження про банкрутство стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Терем ЛТД".
Колегія суддів апеляційного суду залишає вищевказане клопотання про зупинення провадження у справі без задоволення, у зв'язку з відсутністю обставин, передбачених ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, які б перешкоджали розгляду справи з огляду на предмет позову та наявні в матеріалах справи документи, а також враховуючи, що позивач по даній справі є ініціюючим кредитором у справі про банкрутство ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Терем ЛТД".
Відповідач у судове засідання 04.04.2016р. не прибув, причини неявки не повідомив. В процесі розгляду апеляційної скарги надавав клопотання про зупинення провадження у справі, проте у судовому засіданні 21.03.2016р. не наполягав на його задоволенні, повідомив про помилкове подання вказаного клопотання у зв'язку із великою кількістю аналогічних справ. Клопотання оговорено у судовому засіданні та залишено без задоволення з огляду на його необґрунтованість та враховуючи вищенаведене.
Третя особа у судове засідання 04.04.2016р. не прибула, причини неявки не повідомила.
Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Із матеріалів справи вбачається, що 26.03.2008р. Відкрите акціонерне товариство “Кредитпромбанк” (далі банк) та Товариство з обмеженою відповідальністю “Ресурс-Ойл” (далі позичальник) уклали кредитний договір №04/11/08-КЛТ, за умовами якого банк надає позичальнику кредити на умовах забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення та платності наданих грошових коштів (далі кредитний договір).
Пунктом 1.2 кредитного договору передбачено, що зобов'язання банку щодо надання кредитів та зобов'язання позичальника щодо повернення кредитів, сплати процентів, а також інші права та зобов'язання сторін, передбачені цим договором, виникають з моменту укладення сторонами додаткових угод про надання кредитів, які є невід'ємними частинами цього договору, в сумах, зазначених в таких додаткових угодах. Строк користування кожним окремим кредитом в межах загальної суми, встановленої п. 1.1 договору та термін його кінцевого повернення визначається додатковими угодами, але не пізніше строку, встановленого пунктом 3.4.5 цього договору.
До кредитного договору № 04/11/08-КЛТ вносилися зміни шляхом укладення додаткових угод щодо зміни суми кредиту, порядку сплати процентів, кінцевого строку повернення кредиту та процентної ставки за користування кредитними коштами.
Також, між Публічним акціонерним товариством “Кредитпромбанк” (продавець) та Публічним акціонерним товариством “Дельта Банк” (покупець) 19.06.2013 р. укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, який посвідчений нотаріально за реєстровим номером - №1360. Відповідно до умов вказаного договору продавець погодився продати (відступити) права вимоги та передати їх покупцю, а покупець погодився купити права вимоги, прийняти їх та сплатити загальну купівельну ціну. Термін “права вимоги” в цьому договорі означає всі права (як існуючі, так і майбутні, як наявні, так і умовні) продавця у якості кредитора до позичальників за кредитними договорами, а також всі права вимоги продавця до осіб, які надали забезпечення за договорами забезпечення, включаючи будь-які та всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні продавцю, щодо виконання позичальником та/або особами, які надали забезпечення, будь-яких своїх обов'язків за кредитним договорами та договорами забезпечення..
Перелік кредитних договорів, укладених ПАТ “Кредитпромбанк” з позичальниками, права вимоги за якими передані ПАТ “Дельта Банк”, наведений в Додатку № 1 до цього Договору (п. 1.1 Договору). Права вимоги переходять від продавця до покупця та обов'язки вважаються виконаними з моменту підписання продавцем та покупцем ОСОБА_7 приймання-передачі прав вимоги. (п. 2.3 договору).
Як вбачається з акту приймання-передачі прав вимоги до договору купівлі-продажу прав вимоги та Додатку №1 до ОСОБА_7 приймання-передачі прав вимоги до ПАТ “Дельта Банк” перейшло право вимоги, зокрема, за Кредитним договором №04/11/08-КЛТ від 23.03.2008 р.
В забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором № 04/11/08-КЛТ від 26.03.2008р. Відкритим акціонерним товариством “Кредитпромбанк” (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ВКФ “Терем, ЛТД” (відповідач по справі, поручитель) укладено договір поруки № 04/11/П02/08-КЛТ, за умовами якого поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язань ТОВ “Ресур-Ойл”.
Як встановлено колегією суддів, рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12.11.2014р. по справі № 334/2108/14-ц задоволено вимоги ПАТ “Дельта Банк” до ТОВ “Ресурс-Ойл”, ТОВ “Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами “Ресурс-Інвест”, ТОВ “ВКФ “Терем, Лтд”, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 04/11/08-КЛТ. Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 24.12.2014 р. вищевказане рішення Ленінського районну суду м. Запоріжжя змінено, позовні вимоги ПАТ “Дельта Банк” задоволено частково, стягнуто з ТОВ “Ресурс-Ойл” на користь ПАТ “Дельта Банк” заборгованість в сумі 26233091 грн. 39 коп. солідарно з кожним із поручителів окремо: з ОСОБА_8, з ТОВ “Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсам “Ресурс-Інвест”, з ТОВ “ВКФ “Терем, ЛТД”. На виконання вказаного рішення 20.01.2015 р. видано відповідний виконавчий лист. ОСОБА_6 примусового виконання рішень ДВС України відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа по справі № 334/2108/14-ц від 20.01.2015 р., про що винесено відповідну постанову.
Також колегією суду встановлено, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.01.2015р. по справі №908/4316/14 було визнано кредиторські вимоги ПАТ «Дельта Банк» до банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс-Ойл» (позичальник за кредитним договором) в розмірі 27 952 300 грн. 55 коп.
В рамках розглядуваного позову ПАТ “Дельта Банк” посилається на той факт, що його заява, подана після публікації оголошення щодо ліквідації Товариства з обмеженої відповідальності “ВКФ “Терем, ЛТД” за рішенням засновників про визнання його грошових вимог у загальній сумі 27952300 грн. 55 коп., була залишена останнім без відповіді, що і стало підставою для звернення до місцевого господарського суду із позовом про визнання ПАТ “Дельта Банк” кредитором ТОВ “ВКФ “Терем ЛТД” за вимогами по кредитному договору № 04/11/08-КЛТ від 23.03.2008 р. в загальному розмірі 27952300 грн. 55 коп., зобов'язання ліквідаційну комісію ТОВ “ВКФ “Терем ЛТД” включити в проміжний ліквідаційний баланс кредиторські вимоги ПАТ “Дельта Банк” за вимогами по кредитному договору № 04/11/08-КЛТ від 23.03.2008 р. в загальному розмірі 27952300 грн. 55 коп.
ТОВ “ВКФ “Терем, ЛТД” в обґрунтування заперечень проти позову посилається на факт припинення поруки у зв'язку із припиненням основного зобов'язання в результаті припинення юридичної особи позичальника ТОВ «Ресурс-Ойл».
При розгляді вищевказаних вимог, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.
За приписами ст. 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” дата та номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, підстава для його внесення є необхідною складовою відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про юридичну особу.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Згідно ч. ч. 1 ст. 609 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю “Ресурс-Ойл” є припиненим на підставі судового рішення про припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом (постанова господарського суду Запорізької області від 18.02.2015 р. по справі № 908/4316/14).
Таким чином, грошове зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю “Ресурс-Ойл” перед Публічним акціонерним товариством “Дельта Банк” припинилося в зв'язку з ліквідацією цієї юридичної особи, про що було вірно зазначено судом першої інстанції.
В той же час, колегія суддів апеляційного суду вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо припинення поруки у зв'язку із припиненням забезпеченого нею зобов'язання враховуючи наступне.
Як вже зазначалось вище, рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 24.12.2014р. по справі № 334/2108/14-ц стягнуто з ТОВ “Ресурс-Ойл” на користь ПАТ “Дельта Банк” заборгованість в сумі 26 233 091 грн. 39 коп. солідарно з кожним із поручителів окремо: з ОСОБА_8, з ТОВ “Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсам “Ресурс-Інвест”, а також з ТОВ “ВКФ “Терем, ЛТД”.
Згідно ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Відповідно до ч. 5 ст. 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Однією з основних засад судочинства згідно із ст. 129 Конституції України та ст.ст. 4-5, 115 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковість рішень суду.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України у справі № 6-172цс15 від 25.11.2015р., положення статті 559 Цивільного кодексу України стосовно припинення поруки з припиненням забезпеченого нею зобов'язання не може застосовуватися до правовідносин, у яких обов'язок поручителя щодо виконання зобов'язання за основним договором виник з рішення суду, а не лише з договору поруки, а припинення основного зобов'язання внаслідок ліквідації юридичної особи - боржника за цим зобов'язанням не припиняє поруки, якщо кредитор реалізував своє право на стягнення заборгованості до припинення юридичної особи - боржника.
Відповідно до ст. 11128 Господарського процесуального кодексу України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 11116 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Враховуючи наведене, з огляду на той факт, що обов'язок поручителя стосовно виконання зобов'язання за кредитним договором №04/11/08-КЛТ виник не лише з договору поруки, а й з рішення суду та судове рішення про стягнення з поручителя заборгованості за договором, забезпеченим порукою, набрало законної сили до дати державної реєстрації припинення юридичної особи - боржника за основним зобов'язанням, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Терем ЛТД" діючого зобов'язання перед Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" за договором поруки № 04/11/п02/08-КТЛ від 27.03.2008р.
Разом з цим, позовні вимоги про визнання ПАТ “Дельта Банк” кредитором ТОВ “ВКФ “Терем ЛТД” за вимогами по кредитному договору № 04/11/08-КЛТ від 23.03.2008 р. в загальному розмірі 27952300 грн. 55 коп., зобов'язання ліквідаційну комісію ТОВ “ВКФ “Терем ЛТД” включити в проміжний ліквідаційний баланс кредиторські вимоги ПАТ “Дельта Банк” за вимогами по кредитному договору № 04/11/08-КЛТ від 23.03.2008 р. в загальному розмірі 27952300 грн. 55 коп. задоволенню не підлягають з нижченаведених підстав.
Розглядаючи позов з вимогами до ліквідаційної комісії, дослідженню судом підлягає наступне коло питань: в чому полягає порушення прав чи інтересів позивача, чи буде поновлене таке порушене право чи інтерес позивача в разі задоволення таких вимог, правомірність заявлення до відповідача спірних грошових вимог, дотримання строку для звернення з позовом, передбаченого ч. 3 ст. 112 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.
Підпунктом 1 частини 1 статті 110 та статті 150 Цивільного кодексу України визначено, що товариство з обмеженою відповідальністю може бути ліквідовано за рішенням органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами.
Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. До комісії з припинення юридичної особи або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.
Відповідно до ч. 6 ст. 105 Цивільного кодексу України кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.
Статтею 111 Цивільного кодексу України встановлений порядок ліквідації юридичної особи, частиною восьмою якої передбачено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
Частиною 3 статті 112 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор вправі звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії у разі відмови у задоволенні його вимог або ухилення від їх розгляду протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову.
Таким чином, складання проміжного ліквідаційного балансу, як і виявлення всіх кредиторів і дебіторів юридичної особи, що ліквідується, розгляд заявлених кредиторами вимог і надіслання кредиторам прийнятого за результатами розгляду їх вимог рішення у чітко встановлений законом строк (не пізніше 30 днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора), є обов'язковими умовами в процедурі самоліквідації юридичної особи, в т.ч. і в досудовій процедурі ліквідації.
До того ж, законодавець пов'язує право позивача на звернення до суду за захистом порушеного права зокрема з обставинами наявності відмови ліквідаційної комісії відповідача у внесенні вимог позивача до проміжного ліквідаційного балансу або ухилення від їх розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.01.2015 р. засновниками Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Терем, ЛТД” приймалося рішення про припинення юридичної особи в результаті ліквідації, про що до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено запис № 11031100014001956 (далі ЄДР).
Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", 19.03.2015р. направило на адресу Голови ліквідаційної комісії ТОВ “ВКФ “Терем ЛТД” заяву про визнання кредиторських вимог ПАТ “Дельта Банк” у загальному розмірі 27 952 300 грн. 55 коп.
25 березня 2015р. до ЄДР внесено запис № 11031320015001956 щодо рішення засновників ТОВ “ВКФ “Терем, ЛТД” про відміну рішення щодо припинення юридичної особи.
23 квітня 2015р. засновниками ТОВ “ВКФ “Терем, ЛТД” знов прийнято рішення щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації, про що внесено відповідний запис №11031100016001956 до ЄДР.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено представником позивача у судовому засіданні, позивач звертався до відповідача щодо визнання кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” в сумі 27 952 300,55 грн. лише заявою, яку було направлено на адресу відповідача 19.03.2015р. (тобто лише в рамках ліквідації у зв'язку із прийняттям відповідачем відповідного рішення від 19.01.2015 р.).
В той же час, позивачем не надано суду доказів звернення з заявою до ліквідаційної комісії про визнання його кредитором та про включення його вимог до проміжного ліквідаційного балансу після 23.04.2015р., тобто після прийняття нового рішення про ліквідацію відповідача на внесення відповідного запису в Єдиний державний реєстр юридичних та фізичних осіб-підприємців про прийняте відповідне рішення засновників та визначення нового строку для заявлення кредиторами своїх вимог.
У судових засіданнях під час апеляційного провадження представник позивача повідомила, що ПАТ “Дельта Банк” зверталось до відповідача щодо визнання банку кредитором та включення його вимог до проміжного ліквідаційного балансу із відповідною заявою лише 19.03.2015р. на підставі публікації 22.01.2015р. в бюлетені державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців інформації про рішення загальних зборів учасників про ліквідацію ТОВ “ВКФ “Терем, ЛТД” та надання строку для заявлення кредиторами своїх вимог до 22.03.2015р.
Тобто, в період триваючої процедури ліквідації ТОВ “ВКФ “Терем, ЛТД” за рішенням загальних зборів засновників товариства, позивач, в супереч вищенаведених приписів діючого законодавства, взагалі не звертався до ліквідаційної комісії відповідача із заявою про визнання кредиторських вимог ПАТ “Дельта Банк”.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо недотримання позивачем порядку звернення до ліквідаційної комісії із заявою про визнання кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” у загальному розмірі 27 952 300,55 грн., що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
При цьому, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу, що постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.03.2016р. по справі №908/114/16 залишено без змін ухвалу господарського суду Запорізької області від 26.01.2016р., якою було порушено провадження у справі №908/114/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “ТЕРЕМ,ЛТД” (69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України,51; ідент. код - 13622499), визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора - Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “ТЕРЕМ,ЛТД” в розмірі 24629666,15грн.
Враховуючи наведене, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Запорізької області від 03.12.2015р. по справі № 908/4535/15 підлягає залишенню без змін з підстав, викладених в постанові апеляційного суду.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", м. Київ на рішення господарського суду Запорізької області від 03.12.2015р. по справі № 908/4535/15 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 03.12.2015р. по справі № 908/4535/15 - залишити без змін.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя: Е.В. Сгара
Судді: Н.М. Дучал
ОСОБА_2