18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
"07" квітня 2016 р. Справа №925/214/13-г
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ковбою І.М.,
за участю прокурора відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_1 - за посвідченням; представника ДП: ОСОБА_2 - за довіреністю; представника ДВС: ОСОБА_3 - за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області
скаргу державного підприємства "Підприємство Черкаської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Черкаській області (№ 62)" від 21.01.2016 на дії державного виконавця Придніпровського відділу ДВС при виконанні рішення у справі за позовом заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, м. Київ до державного підприємства "Підприємство Черкаської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Черкаській області (№ 62)", м. Черкаси (перший відповідач), до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Акант+К", м. Черкаси (другий відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні першого відповідача - Державна пенітенціарна служба України, про визнання недійсним договору купівлі - продажу незавершеного будівництва,
21.01.2016 до Господарського суду Черкаської області надійшла скарга державного підприємства "Підприємство Черкаської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Черкаській області (№ 62)" від 21.01.2016 № 15/15 (т. 6 а.с. 143-145), в якій підприємство просить: 1) скасувати постанову головного державного виконавця Медвідь О.А. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15.06.2015 ВП № 47648142; 2) визнати незаконними дії Придніпровського ВДВС відносно винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15.06.2015 ВП № 47648142. Скаржник повідомив, що про існування спірної постанови він дізнався під час ознайомлення 12.01.2016 з матеріалами виконавчого провадження.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 22 січня 2016 року було призначено на 02 лютого 2016 року розгляд вказаної скарги державного підприємства "Підприємство Черкаської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Черкаській області (№ 62)" від 21.01.2016.
22 січня 2016 року до господарського суду надійшла апеляційна скарга ДП "Підприємство Черкаської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Черкаській області (№ 62)" на ухвалу господарського суду Черкаської області від 18.01.2016.
Ухвалою від 25 січня 2016 року зупинено провадження по розгляду скарги державного підприємства "Підприємство Черкаської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Черкаській області (№ 62)" від 21.01.2016 до повернення справи до Господарського суду Черкаської області.
Ухвалою від 10.03.2016 судом поновлено розгляд скарги ДП "Підприємство Черкаської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Черкаській області (№ 62)" від 21.01.2016 у зв'язку із поверненням до господарського суду справи № 925/214/13-г із Київського апеляційного господарського суду та призначено її розгляд на 24.03.2016, визнано обов'язковою явку в судове засідання представників скаржника та Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції.
Ухвалою суду від 24.03.2016 було задоволено усне клопотання представника ДВС та розгляд скарги відкладено і призначено до розгляду на 07.04.2016.
07.04.2016 до суду від скаржника надійшла Заява від 06.04.2016 за вих. № 15/79 про поновлення пропущеного строку на звернення до суду із скаргою у справі № 925/214/13-г, в якій він просить поновити пропущений строк на звернення до господарського суду Черкаської області зі скаргою на дії головного державного виконавця (оскарження постанови про арешт майна боржника від 15.06.2015), якщо такий строк пропущений, та вказав, що 12.01.2016 ДП "Підприємство Черкаської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Черкаській області (№ 62)" під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження дізналося про наявність оскаржуваної постанови від 15.06.2015 ВП № 47648142, до канцелярії підприємства ця постанова не надходила, в матеріалах виконавчого провадження відсутні докази надсилання цієї постанови підприємству.
Придніпровський відділ Державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції не подав суду відзив на скаргу.
У судове засідання не з'явилися представники ФДМУ, ТОВ "Фірма Акант+К", м. Черкаси та Державної пенітенціарної служби України, що відповідно до частини 2 статті 121-2 ГПК України не є перешкодою для розгляду скарги по суті.
У судовому засіданні 07.04.2016:
представник скаржника просив повністю задовольнити скаргу з підстав, викладених у ній, просив врахувати положення Статуту підприємства, прийнятого у відповідності до ЗУ "Про державну кримінально-виконавчу службу України", витяг із якого поданий додатково, просив відновити строк для подання скарги, якщо суд прийде до висновку, що він пропущений, стверджував, що оскаржувана постанова грубо порушує вимогу ст. 26 ЗУ "Про державну кримінально-виконавчу службу України", та права підприємства;
представник відділу ДВС заперечив проти задоволення скарги підприємства, вважаючи дії державного виконавця правильними, а оскаржувану постанову законною, що прийнята у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження", також пояснив, що докази надіслання скаржнику оскаржуваної постанови ДВС подати не може, винесена постанова не свідчить про обов'язковість звернення стягнення, тому накладення арешту не заважає обслуговуванню майна, отже відсутні підстави для задоволення скарги.
Розглянувши скаргу від 21.01.2016 і заяву від 06.04.2016, заслухавши пояснення та доводи учасників процесу, суд приходить до такого.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 15.05.2015 було задоволено заяву ТОВ "Фірма Акант+К" про зміну способу виконання рішення суду у даній справі, змінено спосіб виконання рішення суду, стягнуто з ДП "Підприємство Черкаської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Черкаській області (№ 62)" на користь ТОВ "Фірма Акант+К" грошові кошти в сумі 1 471 544 грн. Судом видано відповідний наказ від 15.05.2015.
26.05.2015 головним державним виконавцем Придніпровського відділу ДВС було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу від 15.05.2015.
За доводами скаржника представник підприємства 12.01.2016 ознайомився у відділі ДВС із матеріалами виконавчого провадження і під час ознайомлення дізнався про винесення відділом ДВС постанови від 15.06.2015 ВП № 47648142 про арешт майна боржника, доказ надіслання якої скаржнику у матеріалах виконавчого провадження відсутній.
Згідно частини 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Представник ДВС доводи скаржника не спростував, доказів надіслання скаржнику спірної постанови суду не надав. Закон не зобов'язує боржника знайомитись із матеріалами виконавчого провадження та не вказує як часто це робити, натомість частина 4 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" зобов'язує орган виконавчої служби надіслати копію такої постанови боржнику не пізніше наступного робочого дня після її винесення. Доказів такого надсилання суду не подано, як і доказів повідомлення підприємству про наявність такої постанови іншим шляхом. Таким чином, суд приходить до висновку, що скаржником не порушено строк звернення до суду із даною скаргою, тому підстави для його поновлення відсутні.
Судом встановлено, що 15.06.2015 головний державний виконавець Придніпровського відділу Державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції ОСОБА_4 виніс постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15.06.2015 ВП № 47648142, якою наклав арешт на все майно, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення 1 471 544 грн.; заборонив здійснювати відчуження будь - якого майна, яке належить боржнику лише в межах суми боргу.
Суд приходить до висновку, що вказана постанова суперечить припису частини 5 статті 26 Закону України "Про державну кримінально-виконавчу службу України", в якій вказано, що звернення стягнення на майно органів і установ виконання покарань, їх підприємств, слідчих ізоляторів, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я не допускається. Аналогічна норма виписана в пункті 6.2. статуту Підприємства.
За приписом частини 1 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Отже арешт майна підприємства є складовою процесу звернення стягнення на майно боржника, яке передує вилученню і примусовій реалізації майна. У Законі України "Про державну кримінально-виконавчу службу України" вказано, що не допускається звернення стягнення на майно органів і установ виконання покарань, їх підприємств (не вилучення чи примусова реалізація), тобто, за цим Законом не допускається вчинення жодної із дій, що включають в себе поняття звернення стягнення на майно.
В пункті 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" вказано, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
З огляду на викладене вище та враховуючи рекомендації у вказаній постанові Пленуму ВГСУ, суд приходить до висновку, що скарга підприємства в частині незаконності постанови від 15.06.2015 про арешт майна підприємства є обґрунтованою та постанова головного державного виконавця Придніпровського відділу Державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції від 15.06.2015 у виконавчому провадженні № 47648142 підлягає визнанню недійсною.
У решті вимог скарга задоволенню не підлягає з огляду на недоведеність.
Виходячи з викладеного, керуючись ст. 121-2 ГПК України, суд
Скаргу державного підприємства "Підприємство Черкаської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Черкаській області (№ 62)" від 24.09.2015 №15/343 на дії головного державного виконавця Придніпровського ВДВС задовольнити частково.
Визнати недійсною постанову головного державного виконавця Придніпровського відділу Державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції ОСОБА_4 від 15.06.2015 про арешт майна боржника у виконавчому провадженні № 47648142.
У решті вимог підприємства у скарзі відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом п'яти днів.
Суддя А.Д. Пащенко