"28" березня 2016 р. Справа № 8/48/5022-817/2011
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Боровця Я.Я., розглянув скаргу №31/13-687 від 22.02.2016 року Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на дії державного виконавця Першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ
у справі №8/48/5022-817/2011
за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м. Київ
до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", вул. Шептицького, 20 (вул. Чернівецька, 54/А ), м. Тернопіль
про стягнення заборгованості в загальній сумі 290 831 грн 87 коп.
За участі представників сторін:
від скаржника (стягувача/позивача): ОСОБА_2 - представник (довіреність № 81/16 від 11.08.2015р.)
від боржника (відповідача): ОСОБА_3 - представник (довіреність № 5 від 20.01.2016р.)
від Першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ: ОСОБА_4 - представник (довіреність № 1079906-34/16 від 28.03.2016р.
Учасникам судового процесу в судовому засіданні роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.
Суть справи:
22.02.2016 р. Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", в порядку ст. 121-2 ГПК України, звернулася до господарського суду із скаргою за №31/13-687 від 22.02.2016 р. (вх. №5940 від 25.02.2016 р.) на дії державного виконавця Першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ, згідно якої просить суд:
- прийняти скаргу ДК "Газ України" до розгляду;
- визнати неправомірними дії державного виконавця першого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції, які полягають у винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження №33212388 від 19.02.2016 р. при виконанні наказу господарського суду Тернопільської області від 19.08.2011 р. у справі №8/48/5022-817/2011;
- визнати незаконною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження №33212388 від 19.02.2016 р., винесену державним виконавцем при виконанні наказу господарського суду Тернопільської області від 19.08.2011 р. у справі №8/48/5022-817/2011;
- зобов'язати державного виконавця відновити ВП №33212388 та вжити всі заходи для фактичного повного виконання рішення суду.
Відповідно до п.2.3.47 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв'язку з закінченням повноважень судді Чопка Ю.О., який розглядав дану справу, призначено повторний автоматизований розподіл справи для розгляду скарги на дії Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, згідно якого скаргу призначено до розгляду у складі судді Боровця Я.Я.
Ухвалою суду від 29 лютого2016 року прийнято скаргу до розгляду та призначено її розгляд на 15.03.2016р., який відкладався на 28.03.2016р. на задоволення клопотання органу ДВС про відкладення розгляду справи (вх. №6866 від 14.03.2016р.).
28.03.2016р. суд перейшов до розгляду скарги по суті.
Представник скаржника в судове засідання з'явився, через канцелярію суду подав заяву № 8/48/5022-817/2011 від 28.03.2016р. (№ вх.7566 від 28.03.2016р.), в якій дії державного виконавця щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №33212388 від 19.02.2016 р. при виконанні наказу господарського суду Тернопільської області від 19.08.2011 р. у справі №8/48/5022-817/2011 вважає неправомірними. В обґрунтування правомірності своїх доводів долучив до матеріалів скарги копію платіжного доручення №32 від 18.02.2016 р. Стверджує, що при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження державний виконавець зобов'язаний був перевірити факт надходження коштів на рахунок стягувача.
Представник боржника в судовому засіданні пояснив, що на сьогодні предмет спору є відсутнім, однак потрібно встановити вину державного виконавця.
Представник Першого відділу ДВС ТМУЮ в судове засідання 28.03.2016р. з"явився, на виконання вимог ухвали суду надав відзив на скаргу ДК "Газ України" "НАК "Нафтогаз України" за №10053/06-34/06 від 25.03.2016 р. (вх.№7598 від 28.03.2016р.) із долученням витребовуваних документів. Зазначає, що 23.03.2016 р. начальником Першого відділу ДВС ТМУЮ, в порядку ст. 83 Закону України "Про виконавче провадження", проведено перевірку виконавчого провадження №33212388 на предмет дотримання вимог Закону України "Про виконавче провадження", про що винесено відповідну постанову. Даною постановою встановлено, що згідно платіжного доручення №32 від 18.02.2016 р. кошти в сумі 61 576,87 грн перераховано ПАТ "НАК "Нафтогаз України", у той час коли стягувачем згідно виконавчого документа є ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України". Враховуючи наведене, постановою про перевірку виконавчого провадження №33212388, що перебуває на виконанні у головного державного виконавця Першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ, винесеною начальником органу ДВС, скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження №33212388 від 19.02.2016 р. по виконанню виконавчого документа №8/48/5022-817/2011 від 19.08.2011 р. та зобов'язано державного виконавця відновити виконавче провадження №33212388 та вжити всі необхідні заходи примусового характеру для своєчасного, повного та фактичного виконання рішення суду. Окрім того, 23.03.2016 р. начальником першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ, при здійсненні контролю за діями державного виконавця при примусовому виконанні наказу господарського суду Тернопільської області №8/48/5022-817/2011 від 19.08.2011р., винесено постанову про скасування процесуального документа - постанови про закінчення виконавчого провадження від 19.02.2016 р. Стверджує, що станом на день проведення судового засідання, в результаті проведених органом ДВС дій, між сторонами не залишилось не врегульованих питань. Просить суд провадження у справі №8/48/5022-817/2011 щодо розгляду скарги ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" припинити за відсутністю предмету спору.
Розглянувши скаргу Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (стягувача за виконавчим документом) на дії державного виконавця Першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 03.08.2011р. у справі №8/48/5022-817/2011 стягнуто з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 232 400,17 грн. - боргу за поставлений природний газ, 37 540,90 грн. - інфляційних втрат, 10 665 грн. - 3% річних, 10 225,97 грн. - пені та 3 144,32 грн. судових витрат.
19 серпня 2011 року господарським судом Тернопільської області, на підставі ст. 116 ГПК України, видано відповідний наказ про примусове виконання рішення суду у даній справі.
19 лютого 2016 року головним державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції ОСОБА_5 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу №8/48/5022-817/2011 виданого господарським судом Тернопільської області 19.08.2011р.
Скаржник стверджує у своїй скарзі, що державний виконавець при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження №33212388 від 19.02.2016р. не перевірив факт надходження коштів на рахунок ДК "Газ України", оскільки згідно даних бухгалтерського обліку Компанії за боржником на даний час рахується дебіторська заборгованість за договором №06/02-598 від 10.04.2002 р. в сумі 61 576,87 грн.
Проаналізувавши подані скаржником документи та підстави, наведені в обґрунтування заявленої ним скарги, заслухавши пояснення та доводи представників скаржника (стягувача), боржника та органу ДВС, господарський суд прийшов до висновку, що вона підлягає до задоволення частково з огляду на таке:
Відповідно до приписів статті 45 ГПК України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.
Положеннями ч.5 ст. 124 Конституції України передбачено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
В силу приписів ст.ст. 115, 116 ГПК України, рішення господарського суду, що набрало законної сили, є обов'язковим на всій території України і виконується у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" та на підставі виданого господарським судом наказу, який є виконавчим документом.
Умови і порядок виконання рішень судів регламентовані Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб),які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Стаття 2 Закону України "Про виконавче провадження" вказує, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: судові накази (пункт 3 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження").
Пунктом 1 частини 1 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Держаний виконавець як працівник органу державної виконавчої служби за ст. 7 Закону України "Про державну виконавчу службу", зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати у своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України, а з огляду на частину першу ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
В силу ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Як слідує із матеріалів скарги, 02.07.2012 року державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №33212388 з примусового виконання наказу господарського суду Тернопільської області №8/48/5022-817/2011 від 19.08.2011 року та визначено боржнику семиденний строк, - до 09.07.2012 року, для добровільного виконання.
Також, державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
20.01.2014р. державним виконавцем винесено постанову про поновлення виконавчого провадження.
19.02.2016р. державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, на підставі ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", винесена постанова про закінчення виконавчого провадження з виконання судового наказу від 19.08.2011 р. №8/48/5022-817/2011.
Згідно п. 8 ст. 49 ЗУ "Про виконавче провадження" фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом є підставою для закінчення виконавчого провадження. Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
В постанові про закінчення виконавчого провадження від 19.02.16р. ВП №33212388 державний виконавець зазначив, що кошти перераховані стягувачу в повному обсязі, але не пересвідчився у стягувача про надходження коштів на рахунок ДК "Газ України", що свідчить про недбале ставлення державного виконавця до своїх службових обов'язків, які стали причиною безпідставного винесення постанови про закінчення виконавчого провадження відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження".
Станом на час звернення скаржника із скаргою до суду державною виконавчою службою рішення суду не виконано, а саме стягувачем не отримано 61 576,87 грн., державний виконавець відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" зобов'язаний був виконувати рішення суду до повного фактичного виконання, а не виносити постанову про закінчення виконавчого провадження з виконання вищезазначеного наказу.
24.03.2016 р. начальником Першого відділу ДВС ТМУЮ, в порядку ст. 83 Закону України "Про виконавче провадження", проведено перевірку виконавчого провадження №33212388 на предмет дотримання вимог Закону України "Про виконавче провадження", про що винесено відповідну постанову. Даною постановою встановлено, що згідно платіжного доручення №32 від 18.02.2016 р. кошти в сумі 61576,87 грн перераховано ПАТ "НАК "Нафтогаз України", у той час коли стягувачем згідно виконавчого документа є ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України". Враховуючи наведене, постановою про перевірку виконавчого провадження №33212388, що перебуває на виконанні у головного державного виконавця Першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ від 02.07.2012 р., винесеною начальником органу ДВС, скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження №33212388 по виконанню виконавчого документа №8/48/5022-817/2011 від 19.08.2011 р. та зобов'язано державного виконавця відновити виконавче провадження №33212388 та вжити всі необхідні заходи примусового характеру для своєчасного, повного та фактичного виконання рішення суду.
Крім того, 24.03.2016р. на підставі постанови про перевірку виконавчого провадження №33212388 від 23.03.2016р. органом ДВС винесена постанова про скасування процесуального документа (постанови про закінчення виконавчого провадження №33212388 від 19.02.2016р. з примусового виконання наказу господарського суду №8/48/5022-817/2011 від 19.08.2011р.).
Згідно ст. 45 Закону України "Про виконавче провадження" грошові суми, стягнуті з боржника, зараховуються державним виконавцем на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби. Стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються державним виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем належні йому рахунки.
24 березня 2016 року відповідно до ст. 45 Закону України "Про виконавче провадження" органом ДВС перераховано кошти у розмірі 61 576,87 грн. на рахунок стягувача - ДК "Газ України", що підтверджується платіжним дорученням №97.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.
Частинами 1, 2 ст. 83 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Законом України "Про виконавче провадження" встановлено порядок виконання судового рішення, який необхідно дотримуватися державному виконавцю. Рішення, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, відноситься до рішення немайнового характеру.
За зазначеним Законом України "Про виконавче провадження" регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.
В силу статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Стаття 32 Господарського процесуального кодексу України визначає, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору
Відповідно до частини 1 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Відповідно до п.п. 9.13. п. 9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Крім того, ДК "Газ України" є не тільки державним підприємством, а й об'єктом, що має на поточний час стратегічне значення для економіки і безпеки України (Постанова Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 р. № 83 "Про затвердження переліку об 'єктів державної власності, що, мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави"). Кошти, що надходять до ДК "Газ України", перераховуються до Державного бюджету України, а також спрямовуються на погашення державного боргу перед іноземними постачальниками за поставлений природний газ.
Як вбачається із матеріалів справи та підтверджено представниками скаржника, боржника та органу ДВС, станом на 19 лютого 2016 року, кошти на рахунок стягувача не поступали, а тому, підстав для прийняття оспорюваної постанови у державного виконавця не було. Отже, дії державного виконавця Першого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції, які полягають у винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження від 19.02.2016 р. № 33212388 при виконанні наказу господарського суду Тернопільської області від 19.08.2011 р. у справі №8/48/5022-817/2011 слід визнати неправомірними.
Щодо визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження №33212388 від 19.02.2016 р., винесеною державним виконавцем при виконанні наказу господарського суду Тернопільської області від 19.08.2011 р. у справі №8/48/5022-817/2011 судом встановлено:
Відповідно до п. 9.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов Господарських судів" від 17.10.2012 № 9, у вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 - 3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XII-1 ГПК тощо.
Згідно вимог пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
У відповідності до пункту 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Як зазначалось вище, оскаржувану постанову уповноваженою посадовою особою органу ДВС скасовано, кошти у розмірі 61 576,87 грн. перераховано на рахунок стягувача - ДК "Гз України", що підтверджується платіжним дорученням №97 від 24.03.2016р.
Неврегульованих питань з приводу виконання судового рішення між сторонами не залишилось.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що провадження в частині розгляду скарги щодо визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження №33212388 від 19.02.2016 р., винесену державним виконавцем при виконанні наказу господарського суду Тернопільської області від 19.08.2011р. у справі №8/48/5022-817/2011 та зобов'язання державного виконавця відновити ВП №33212388 та вжити всі заходи для фактичного повного виконання рішення суду підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.
На підставі вищенаведеного, керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Скаргу № 31/13-687 від 22.02.2016 року Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на дії державного виконавця Першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ при виконанні наказу господарського суду Тернопільської області від 19.08.2011р. у справі № 8/48/5022-817/2011 задоволити частково.
2. Визнати неправомірними дії державного виконавця Першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ, які полягають у винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження № 33212388 від 19.02.2016 р. при виконанні наказу господарського суду Тернопільської області від 19.08.2011 р. у справі № 8/48/5022-817/2011.
3. В частині визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження № 33212388 від 19.02.2016 р., винесеною державним виконавцем Першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ при виконанні наказу господарського суду Тернопільської області від 19.08.2011 р. у справі № 8/48/5022-817/2011 та зобов'язання державного виконавця відновити ВП №33212388 та вжити всі заходи для фактичного повного виконання рішення суду - провадження по розгляду скарги припинити.
4. Копію ухвали направити сторонам у справі та Першому відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції.
Суддя Боровець Я.Я.