Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.
Іменем України
03.04.2007
Справа №2-29/2510-2007А
За позовом - Судакського міського управління земельних ресурсів (м.Судак, вул.Леніна,85А).
До відповідача - Сонячнодолинської сільської ради (м.Судак, с.Сонячна Долина, вул..Школьна,18).
За участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору -
1. Головне управління Державного казначейства України в АР Крим (м.сімферополь, вул..Севастопольска,19);
2. Відкрите акціонерне товариство «Сонячна Долина» (м.Судак, с.Сонячна Долина, вул..Чорноморська,23).
Про визнання незаконним та скасування рішення.
Суддя О.І Башилашвілі
Секретар судового засідання Готовкіна Т.С.
Від позивача - не з'явився.
Від відповідача - не з'явився.
За участю третіх осіб - 1. Хлестова Г.А. - заст.. секору бюджетних надходжень.
2. не з'явився.
Сутність спору: Судакське міське управління земельних ресурсів звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Сонячнодолинської сільської ради про визнання незаконним та скасування рішення 23 сесії 24-го скликання Сонячнодолинської сільської ради від 08.04.2005р. «Про продаж ВАТ «Сонячна Долина» земельної ділянки під базою відпочинку «Сонячна Долина».
Ухвалою ГС АРК від 30.01.07р. до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, були залучені Головне управління Державного казначейства України в АР Крим та ВАТ «Сонячна Долина».
Позивач до судового засідання не з'явився. Однак направив до суду клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідач до судового засідання також не з'явився. Однак направив до суду телеграму, в якій заявив клопотання про розгляд справи за відсутністю свого представника.
Згідно раніше наданого відзиву на позовну заяву відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що спірне рішення прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства та в межах компетенції сільської ради.
Перша третя особа надавала суду письмові пояснення з посиланням на норми Бюджетного кодексу України та Закону України «Про Державний бюджет на 2007р».
Друга третя особа згідно письмових пояснень проти позову заперечує та вважає вимоги позивача необгрунтованими та не підлягаючими задоволенню. При цьому друга третя особа посилається на те, що у позові мова йде про частину грошових коштів, отриманих від продажу земельної ділянки та підлягаючих зарахуванню до Державного бюджету України, а не законності продажу земельної ділянки, а також посилається на те, що прийняття спірного рішення та продаж земельної ділянки був здійснений відповідачем у відповідності до вимог Закону України «Про місцеве самоврядування» та Земельного кодексу України.
Щодо клопотання позивача про відкладення розгляду справи, то останній не пояснив суду причини неможливості з'явитись його представнику до судового засідання, а також не надав суду доказів такої неможливості. Також суд не задовольняє й клопотання позивача.
Ухвалою ГС АРК від 15.03.2007р. було закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Після з'ясування усіх обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів, після закінчення яких суд віддалявся до нарадчої кімнати.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові доказі, а також заслухавши пояснення представників першої третьої особи, суд -
Сонячнодолинська сільська рада на 23 сесії 24-го скликання 08 квітня 2005 року прийняла рішення про передачу ВАТ «Сонячна Долина» у власність шляхом продажу земельну ділянку площею 10,4116 га, під існуючою базою відпочинку «Сонячна Долина», розташовану за адресою: м. Судак, с. Прибережне, вул. Набережна, 1 з земель Сонячнодолинської сільської ради (а.с.11).
Вищевказаним рішенням Сонячнодолинської сільської ради також було затверджено ціну продажу земельної ділянки, а саме - 4 705 500 грн. без урахування ПДВ, а також встановлені умови продажу земельної ділянки та ВАТ «Сонячна Долина» надана розстрочка оплати вартості земельної ділянки.
Як вбачається з матеріалів справи при прийнятті спірного рішення відповідач керувався статтями 12, 82, 127, 128, п. 12 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України та статтями 26, 43 Закону України «Про місцеве самоврядування».
Частиною 12 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України встановлено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження по розпоряджанню землями в межах населених пунктів здійснюють сільські, селищні, міські ради.
Земельна ділянка, яка була продана на підставі спірного рішення, розташована в межах населеного пункту с. Прибережне.
Згідно ст. 12 Земельного кодексу України розпорядження землями територіальних громад та передача земельних ділянок комунальної власності у власність юридичних осіб віднесені до повноважень сільських, селищних, міських рад.
У відповідності до ст. 128 Земельного кодексу України сільська рада вправі прийняти рішення про визначення порядку розрахунку за земельну ділянку, яка продається, шляхом надання розстрочки платежу. Підстав для відмови в продажі земельної ділянки, встановлених ч. 5 ст. 128 Земельного кодексу України, у відповідача не було.
Згідно ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» питання розпорядження землею віднесені до виключної компетенції сільської ради.
В якості підстави позову позивач наводить доводи про невідповідність спірного рішення вимогам ст.ст. 2, 60 Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік».
З матеріалів справи вбачається, що фактично предметом спору є частка грошових коштів, отриманих відповідачем від продажі земельної ділянки, яку він повинен перерахувати (але не перерахував) позивачу у вигляді відрахувань до Державного бюджету України, згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік». Однак спірне позивачем рішення не містить у собі якихось протиріч Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік», не встановлює порядок розподілення грошових коштів, отриманих від продажі земельної ділянки і не містить в собі обмежень по перерахуванню частини цих коштів до Державного бюджету України.
Неперерахування відповідачем певної частини отриманих грошових коштів не є наслідком прийняття спірного рішення на сесії Сонячнодолинської сільської ради, не впливає на законність цього рішення, в зв'язку з чим не може бути підставою для визнання рішення незаконним та його скасуванню.
Відповідно до ст..71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст..72 цього кодексу.
Так позивач не довів суду, що спірне рішення прийнято з порушення норм чинного законодавства, зокрема Закону України «Про місцеве самоврядування в України», Земельного кодексу України та що спірне рішення прийнято з перевищенням компетенції сільської ради (відповідача по даній справі).
Таким чином спірне рішення прийняте у відповідності до вимог вищевказаних правових норм.
На підставі викладеного суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.
Вступна та резолютивна частини постанови оголошені 03.04.2007р.
Повний текст постанови відповідно до ст..160 КАС України складений та підписаний 04.04.2007р.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 152, п. 1 ст. 153, 160, 163, п. 4 ст. 167 КАС України, суд -
У позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Башилашвілі О.І.