01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 16 тел. 235-23-25
"28" березня 2016 р. Справа № 911/142/16
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи
за позовом Комунального підприємства “Київський метрополітен”, м. Київ
до Малого підприємства “Піраміда”, Київська обл., с. Зазим'є
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), м. Київ
про виселення, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення 215 259,76 грн
за участю представників:
від позивача: не прибув
від відповідача: не прибув
від третьої особи: не прибув
11.01.2016 Комунальне підприємство “Київський метрополітен” (далі- КП “Київський метрополітен”/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Малого підприємства “Піраміда” (далі- МП “Піраміда”/відповідач), враховуючи заяву про уточнення позовних вимог, про:
- виселення Малого підприємства “Піраміда” з нерухомого майна (частини переходу), визначеного тимчасовими огороджуюючими конструкціями (кіосками) Малого підприємства “Піраміда” згідно з викопіюванням з Схем тимчасового розташування МАФ, за адресою: станція метро «Оболонь» (вестибюль №2), Б/Н, загальною площею 57,5 кв.м.;
- зобов'язання Малого підприємства “Піраміда” демонтувати тимчасові огороджуючі конструкції (кіоски), що належать Малому підприємству “Піраміда” та знаходяться за адресою: станція метро «Оболонь» (вестибюль №2), Б/Н, загальною площею 57,5 кв.м.;
- стягнення з Малого підприємства “Піраміда” на користь Комунального підприємства “Київський метрополітен” 215 259,76 грн заборгованості за договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №649 від 03.09.2012, у тому числі: 188 103,42 грн заборгованості по договору, 25 827,84 грн пені, 1 328,50 грн 3% річних.
Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.
Ухвалою господарського суду Київської області від 15.01.2016, порушено провадження у справі №911/142/16, розгляд справи призначено на 02.02.2016 та залучено до участі у даній справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (далі - третя особа).
02.02.2016 через канцелярію господарського суду Київської області від третьої особи надійшли письмові пояснення, відповідно до яких ОСОБА_1 комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити повністю. До того ж, відповідно до зазначених пояснень третя особа просила суд розглядати справу без участі представника ОСОБА_1 комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА).
Ухвалами господарського суду Київської області від 02.02.2016, 15.02.2016, 29.02.2016, 15.03.2016 розгляд справи відкладався на 15.02.2016, 29.02.2016, 15.03.2016 та 28.03.2016 відповідно.
Водночас, ухвалою господарського суду Київської області від 29.02.2016 строк розгляду спору у даній справі продовжено на 15 днів.
25.03.2016 через канцелярію господарського суду Київської області від Комунального підприємства “Київський метрополітен” надійшло клопотання, відповідно до якого позивач повідомляв про неможливість прибуття у судове засідання представника, відтак просив розглянути справу за наявними у справі документами.
В судові засідання 02.02.2016, 15.02.2016, 29.02.2016, 29.02.2016, 15.03.2016 та 28.03.2016 представник відповідача не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повернення поштової кореспонденції у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, суд
03.09.2012 між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради, що в подальшому було перейменоване у ОСОБА_1 комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), (далі-орендодавець), МП «Піраміда» (далі-орендар) та Комунальним підприємством “Київський метрополітен” (далі-підприємство/отримувач коштів) укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №649 (далі-договір).
Пунктами 1.1, 2.1., 2.2, 2.4., 4.15. та 9.1 договору передбачено, що орендодавець на підставі протоколу постійної комісії Київради з питань власності від 01.08.2012 №124 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (частину переходу), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та визначена відповідно до проектної документації, розробленої ДП «Укрметротунельпроект», тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) орендаря (далі-об'єкт оренди), загальною площею 57,5 кв. м. та визначена в викопіюванні з Схем тимчасового розташування МАФ, що знаходиться за адресою: станція метро «Оболонь» (вестибюль №2), Б/Н, для торгівлі непродовольчими товарами.
Вартість об'єкта оренди згідно із затвердженим орендодавцем висновком про вартість майна станом на 31.01.2012 становить 1 320 710,00 грн.
Об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходить на балансі КП “Київський метрополітен”.
Орендар після припинення дії договору оренди зобов'язаний протягом 30 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству. Акт приймання-передачі об'єкта оренди підписується орендодавцем, орендарем та підприємством.
Договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 01.04.2012 до 29.03.2015.
Судом встановлено, що позивач та третя особа свої обов'язки за договором виконали належним чином.
Як слідує з наявного в матеріалах справи акту приймання-передачі нерухомого майна від 03.09.2012, орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування згідно з договором оренди №649 від 03.09.2012 частину переходу, що перебуває на балансі КП «Київський метрополітен», загальною площею 57,5 кв. м., розташованого за адресою: м. Київ, станція метро «Оболонь» (вестибюль №2). Означений акт підписаний орендодавцем, орендарем та балансоутримувачем.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення орендодавцем та/або балансоутримувачем умов договору.
Протягом строку дії договору відповідач безперешкодно користувався орендованим майном та сплачував орендні платежі.
У зв'язку із закінченням 29.03.2015 терміну дії договору, листом №193-НДД від 31.03.2015 КП «Київський метрополітен» звернувся до відповідача з вимогою приведення об'єкта оренди у первинний стан та передання його орендодавцю за актом приймання-передачі у встановлені п. 4.15. договору строки. До того ж, згідно означеного листа балансоутримувач повідомив орендаря про відсутність у останнього волевиявлення на продовження строку дії договору з огляду на невідповідність об'єкта оренди Правилам пожежної безпеки в метрополітенах, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 20.06.2012.
Вищезазначений лист було вручено головному бухгалтеру відповідача ОСОБА_2, посадові повноваження якої підтвердженні листом МП «Піраміда» за підписом директора підприємства ОСОБА_3
Копії вищезазначених листів наявні в матеріалах справи.
Поряд з тим, з відповідною вимогою про звільнення орендованого майна, до відповідача звернувся ОСОБА_1 комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), про що свідчить наявна в матеріалах справи копія листа департаменту №062/07/14-1002 від 02.02.2015.
Натомість, відповідач свої обов'язки за договором в частині повернення орендованого майна після закінчення строку дії договору не виконав.
Посилаючись на те, що відповідач на листи балансоутримувача та орендодавця не відповів, об'єкт оренди за договором не повернув, позивач просить суд, зокрема, виселити ОСОБА_4 підприємство “Піраміда” з нерухомого майна (частини переходу), визначеного тимчасовими огороджуюючими конструкціями (кіосками) Малого підприємства “Піраміда” згідно з викопіюванням з Схем тимчасового розташування МАФ, за адресою: станція метро «Оболонь» (вестибюлб №2), Б/Н, загальною площею 57,5 кв.м., зобов'язати відповідача демонтувати відповідні тимчасові огороджуючі конструкції.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами..
Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, суд встановив, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з нижченаведеного.
Приписами статей 175, 173, 283 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.
У відповідності до частини 2 статті 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.
За приписами ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом
Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно положень статті 651 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Водночас, приписами статті 785 Цивільного кодексу України унормовано, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
До того ж, відповідно до статей 2, 17, 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
У разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Як встановлено судом вище, сторони пунктом 9.1. погодили строк дії договору до 29.03.2015.
Пунктами 8.5.6, 9.4. та 9.7. договору передбачено, що договір припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.
У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформлюються додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього договору.
У разі припинення дії цього договору орендар звільняє орендовану частину приміщення переходу станції метро “Видубичі” в термін, визначений п. 4.15. договору від своїх огороджуючих конструкцій. При невиконанні орендарем зазначених в цьому пункті договору умов, підприємство самостійно на свій розсуд розпоряджається огороджуючими конструкціями (кіосками).
Так, судом встановлено, що балансоутримувачем, як стороною договору, у визначені договором порядку та строки повідомлено орендаря про відсутність наміру продовжувати договір, що за своїми правовими наслідками свідчить про припинення означеного договору.
До того ж, як слідує з матеріалів справи та письмових пояснень позивача і третьої особи, додаткова угода до договору між сторонами не укладалась.
Приписами ст. ст. 629 ЦК України та 193 ГК України унормовано, що договір є обов'язковим для виконання.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.
Відповідно до ст. 391 ЦК України унормовано, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Беручи до уваги наведені нормативні приписи, закінчення терміну дії договору та відповідне звернення у передбачений договором строк орендодавця та балансоутримувача до орендаря із заявою про припинення цього договору породжує для орендаря обов'язок по поверненню об'єкта оренди у строки та на умовах передбачених договором, а для позивача, як балансоутримувача, право вимагати усунення перешкод у розпорядженні означеним майном.
Згідно наданих суду пояснень представників позивача та третьої особи, відповідач орендоване за договором майно не повернув та не звільнив від належних йому кіосків. Докази, що спростовують зазначені посилання, суду не надані.
З огляду наведеного, беручи до уваги закінчення строку дії договору, що породжує для відповідача обов'язок по поверненню об'єкта оренди позивачу, а також відсутність належних та допустимих доказів повернення відповідного майна балансоутримувачу, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача про виселення відповідача із займаного приміщення та зобов'язання відповідача демонтувати тимчасові огороджуючі конструкції, з огляду на доказову доведеність та нормативну обґрунтованість таких вимог.
Крім того, як слідує з наявних в матеріалах справи письмових пояснень та розрахунків позивача, відповідач свої обов'язки за договором в частині проведення орендних платежів за користування об'єктом оренди виконав частково, сплативши 771 456,08 грн орендної плати за договором за період з вересня 2012 року по березень 2015 року та частково квітень 2015 року, у той час як залишок орендної плати у розмірі 22 520,90 грн за квітень 2015 року та 165 582,52 грн орендної плати за період з травня по серпень 2015 року орендар не сплатив.
Таким чином, за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 188 103,42 грн.
Вищезазначені обставини щодо здійснених відповідачем часткових оплат та непогашення залишку заборгованості перед позивачем, підтверджується наявними в матеріалах справи довідками №№19/22-33, 19/22-97 від 02.02.2016 та 12.02.2016 відповідно, за підписом головного бухгалтера Комунального підприємства “Київський метрополітен”.
Посилаючись на те, що відповідач свої грошові зобов'язання за договором у повному обсязі не виконав, станом на дату подання позову остаточні розрахунки не провів, позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 188 103,42 грн орендної плати частково за квітень 2015 року та у повному обсязі за період з травня 2015 року по серпень 2015 року.
У відповідності до ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Пунктами 3.1., 3.2., 3.5. та 3.6. договору передбачено, що за користування об'єктом оренди орендар сплачує підприємству орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 22.09.2011 №34/6250 та на дату підписання договору становить без ПДВ 346,26 грн за 1 кв. м. орендної площі, що в цілому складає 19 909,82 грн.
Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць опублікованому у поточному місяці.
Орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства, за яким закріплене майно на праві господарського відання чи оперативного управління (балансоутримувача), а саме КП «Київський метрополітен», починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.
Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20-го числа наступного місяця.
З огляду наведеного, безперешкодне користування відповідачем орендованим приміщенням протягом квітня - серпень 2015 року без будь-яких зауважень чи заперечень щодо умов такого користування свідчить про належне виконання позивачем своїх договірних зобов'язань та, відповідно, породжує для відповідача обов'язок по сплаті орендної плати у повному обсязі та у встановлені договором строки, а саме:
- за квітень 2015 року до 20.05.2015 включно,
- за травень 2015 року до 20.06.2015 включно,
- за червень 2015 року до 20.07.2015 включно,
- за липень 2015 року до 20.08.2015 включно,
- за серпень 2015 року до 20.09.2015 включно.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.
За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, враховуючи порушення відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором, а також арифметичну відповідність заявленої до стягнення заборгованості умовам договору, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 188 103,42 грн заборгованості по сплаті орендної плати, у тому числі 22 520,90 грн за квітень 2015 року та 165 582, 52 грн за травень - серпень 2015 року згідно договору, підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами і не спростована у встановленому порядку відповідачем.
У зв'язку з неналежним виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань по сплаті орендної плати за договором, позивач просить суд стягнути з МП «Піраміда», зокрема:
- 23 881,97 грн пені, нарахованої:
з 21.04.2015 по 20.09.2015 на 22 520,90 грн заборгованості за квітень 2015 року;
з 21.05.2015 по 20.09.2015 на 40 744,58 грн заборгованості за травень 2015 року;
з 21.06.2015 по 20.09.2015 на 41 640,96 грн заборгованості за червень 2015 року;
з 21.07.2015 по 20.09.2015 на 41 807,53 грн заборгованості за липень 2015 року;
- 1 223,04 грн 3% річних, нарахованих:
з 21.04.2015 по 20.09.2015 на 22 520,90 грн заборгованості за квітень 2015 року;
з 21.05.2015 по 20.09.2015 на 40 744,58 грн заборгованості за травень 2015 року;
з 21.06.2015 по 20.09.2015 на 41 640,96 грн заборгованості за червень 2015 року;
з 21.07.2015 по 20.09.2015 на 41 807,53 грн заборгованості за липень 2015 року.
Приписами ст. 230 ГК України унормовано, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 6.2. договору передбачено, що за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь підприємства пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожен день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.
До того ж, у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Водночас, в силу вимог ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи вищевикладене, а також встановлений договором строк проведення відповідачем розрахунків з орендної плати, суд здійснював обрахунок заявлених до стягнення:
- пені за період:
з 21.05.2015 по 20.09.2015 на 22 520,90 грн заборгованості за квітень 2015 року;
з 21.06.2015 по 20.09.2015 на 40 744,58 грн заборгованості за травень 2015 року;
з 21.07.2015 по 20.09.2015 на 41 640,96 грн заборгованості за червень 2015 року;
з 21.08.2015 по 20.09.2015 на 41 807,53 грн заборгованості за липень 2015 року;
- 3% річних за періоди:
з 21.05.2015 по 20.09.2015 на 22 520,90 грн заборгованості за квітень 2015 року;
з 21.06.2015 по 20.09.2015 на 40 744,58 грн заборгованості за травень 2015 року;
з 21.07.2015 по 20.09.2015 на 41 640,96 грн заборгованості за червень 2015 року;
з 21.08.2015 по 20.09.2015 на 41 807,53 грн заборгованості за липень 2015 року.
Оскільки арифметично вірний розмір пені та 3% річних, перерахованих судом в межах заявленого позивачем періоду з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень договору, становить 12 511,06 грн та 854,50 грн відповідно, вимога позивача про стягнення з відповідача 23 881,97 грн пені та 1 223,04 грн 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 12 511,06 грн та 854,50 грн відповідно.
Що ж до вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 945, 87 грн пені та 105, 46 грн 3% річних, нарахованих на 41 389, 45 грн заборгованості за серпень 2015 року за період з 21.08.2015 по 20.09.2015, слід зазначити наступне.
З огляду на встановлений договором строк проведення відповідачем розрахунків з орендної плати та відповідні положення закону, суд дійшов висновку, що право на рахування пені та 3% річних за прострочене зобов'язання по сплаті орендної плати за серпень 2015 року у розмірі 41 389,45 грн, у позивача виникає з 21.09.2015, а тому вимога позивача про стягення з відповідача 945,87 грн пені та 105, 46 грн 3% річних, нараховоних за період з 21.08.2015 по 20.09.2015, задоволенню не підлягає з огляду на її безпідставність.
Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 391, 525, 526, 612, 625, 651, 759, 785 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 175, 193, 230, 283, 291 Господарського кодексу України, ст. ст. 2, 17, 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. ОСОБА_4 підприємство “Піраміда” (07415, Київська обл., Броварський р-н, с. Зазим'є, вул. Кірова, 7, ідентифікаційний код 13710312) з нерухомого майна (частини переходу), визначеного тимчасовими огороджуюючими конструкціями (кіосками) Малого підприємства “Піраміда” згідно з викопіюванням з Схем тимчасового розташування МАФ, за адресою: станція метро «Оболонь» (вестибюль №2), Б/Н, загальною площею 57,5 кв.м.
3. ОСОБА_5 підприємство “Піраміда” (07415, Київська обл., Броварський р-н, с. Зазим'є, вул. Кірова, 7, ідентифікаційний код 13710312) демонтувати тимчасові огороджуючі конструкції (кіоски), що належать Малому підприємству “Піраміда” та знаходяться за адресою: станція метро «Оболонь» (вестибюль №2), Б/Н, загальною площею 57,5 кв.м.
4. Стягнути з Малого підприємства “Піраміда” (07415, Київська обл., Броварський р-н, с. Зазим'є, вул. Кірова, 7, ідентифікаційний код 13710312) на користь Комунального підприємства “Київський метрополітен” (01032, м. Київ, проспект Перемоги, 35, ідентифікаційний код 03328913):
- 188 103 (сто вісімдесят вісім тисяч сто три) грн 42 коп. заборгованості,
- 12 511 (дванадцять тисяч п'ятсот одинадцять) грн 06 коп. пені,
- 854 (вісімсот п'ятдесят чотири) грн 50 коп. 3% річних;
- 5 458 (п'ять тисяч чотириста п'ятдесят вісім) грн 04 коп. судового збору.
5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Повне рішення складено 04.04.2016.
Суддя В.А. Ярема