07 квітня 2016 р. Справа № 523/18816/15-а
Категорія: 10.3 Головуючий в 1 інстанції: Середа І.В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Стас Л.В.
суддів - Турецької І.О., Косцової І.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся з позовом до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, в якому просив суд визнати неправомірними дії відповідача щодо призначення пільги на оплату комунальних послуг зі знижкою 75%, як учаснику бойових дій з 01.11.2015 року та зобов'язати відповідача призначити зазначені пільги з 15.11.2014 року, мотивуючи позовні вимоги тим, що право на отримання пільг на оплату комунальних послуг виникло у нього з моменту отримання довідки про безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, яка є підставою для надання статусу учасника бойових дій.
Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено повністю.
В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2016 року скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню,виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що позивач, ОСОБА_1 , з 15.10.2014 року брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпечуючи її проведення і захист незалежності та суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції поблизу м. Донецьк Донецької області.
На підставі попереднього бойового розпорядження командувача Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №01 від 24.09.2014 року, наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 №214 від 12.10.2014 р. та наказу керівника сектору «Б» АТО №88 від 15.10.2014 р. 25.11.2014 року позивачу було надано довідку № 3491 від 25.11.2014 року, яка є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій (а.с. 6).
11 грудня 2014 року дружиною позивача до ПП «ЖУК», організації, яка обслуговує житловий будинок, було надано заяву про отримання пільги на оплату комунальних послуг, додавши до неї довідку № 3491 від 25.11.2014 року
10 вересня 2015 року позивачу, на підставі п.9 постанови КМУ № 413 від 20.08.2014 року «Про затвердження порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення» видано посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 (а.с. 4).
Також з матеріалів справи вбачається, що згідно довідки №2205 від 05 жовтня 2015 року позивач з 01 жовтня 2015 року перебуває на обліку Єдиного державного реєстру осіб, які мають право на пільги в Управлінні соціального захисту населення в Суворовському районі м. Одеси за № 95580 (а.с. 5).
Пільги на оплату комунальних платежів позивачу було призначено з моменту отримання статусу учасника бойових дій, тобто з 01 жовтня 2015 року.
Вважаючи, що такі дії відповідача порушують його право на соціальний захист, позивач звернувся до суду з даним позовом .
Вирішуючи спір та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, оскільки відповідач, призначивши пільги з моменту отримання позивачем статусу учасника бойових дій, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції, та вважає, що при винесенні оскаржуваної постанови, судом не було допущено помилкового застосування норм матеріального права, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, а також працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення у порядку, встановленому законодавством.
Нормами п.п.4,5 ч.1 ст.12 цього Закону встановлено, що учасникам бойових дій (статті 5,6) надаються такі пільги:
- 75-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю);
- 75-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.
Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю.
Пільги щодо плати за житло, комунальні послуги та паливо, передбачені пунктами 4-6цієї статті, надаються учасникам бойових дій та членам їх сімей, що проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього.
Площа житла, на яку нараховується 75-процентна знижка плати, передбачена пунктами 4 і 5 частини першої цієї статті, визначається в максимально можливому розмірі в межах загальної площі житлового приміщення (будинку) згідно з нормами користування (споживання), встановленими цими пунктами, незалежно від наявності в складі сім'ї осіб, які не мають права на знижку плати. Якщо в складі сім'ї є особи, які мають право на знижку плати в розмірі, меншому ніж 75 процентів, спочатку обчислюється в максимально можливому розмірі 75-процентна відповідна знижка плати.
Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, а також райони антитерористичної операції визначає Кабінет Міністрів України.
Відповідний Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року № 413 (далі Порядок № 413).
Відповідно до п.2 Порядку № 413, статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзвязку, ДСНС, ДПтС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Пунктом 4 Порядку визначено, що підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є: документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, оперативних завдань, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, а також інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення).
Згідно з пунктом 6 Порядку встановлено, що для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзацах другому та третьому пункту 2 цього Порядку, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники установ, закладів у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (після видання відповідного наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ) зобов'язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу чи працювали особи, довідки за формою згідно з додатком 1 та документи із зазначених у пункті 4 цього Порядку, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій. У разі коли місце постійної дислокації військової частини (органу, підрозділу) або установи, закладу розташоване безпосередньо у районі проведення антитерористичної операції, документи командирами (начальниками) або іншими керівниками установ, закладів подаються на розгляд комісії у місячний строк після зарахування осіб до списків військової частини (органу, підрозділу) або установи, закладу чи призначення їх на відповідні посади.
Пунктом 8 Порядку передбачено, що у разі неподання командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником установи, закладу до комісії документів, необхідних для надання статусу учасника бойових дій, особи, зазначені в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку, можуть самостійно звернутися до відповідної комісії.
Відповідно до п.9 Порядку посвідчення учасника бойових дій і відповідний нагрудний знак особам, зазначеним в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку, яким надано статус учасника бойових дій, видаються органами Міноборони, МВС, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Генеральної прокуратури України, Управління державної охорони, Адміністрації Держспецзвязку, ДСНС, ДПтС.
Державна служба у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції забезпечує ведення єдиного державного реєстру учасників бойових дій з числа осіб, зазначених у цьому Порядку.
Таким чином, враховуючи наведені норми чинного законодавства, а також те, що позивач статус учасника бойових дій отримав 10.09.2015 року та перебуває на обліку осіб, які мають пільги з 01.10.2015 року, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скарги стосовного того, що пільги повинні бути призначені позивачу з дня отримання довідки про участь в АТО, на думку колегії суддів, ґрунтуються на помилковому розумінні норм права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 195, п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий:
Судді: