Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.
Іменем України
20.03.2007
Справа №2-29/685-2007А
За позовом - Кооперативного гуртово - роздрібного підприємства Кримспоживспіки (м.Сімферополь, вул.Самокіша,30).
До відповідачів - 1. Виконавчого комітету Завіт - Ленінської сільської ради (Джанкойський район, с.Завіт - Ленінське, вул..Шевченко,20);
2. Завіт - Ленінської сільської ради (Джанкойський район, с.Завіт - Ленінське, вул..Шевченко,20).
Про визнання незаконним рішення.
Суддя О.І Башилашвілі
Секретар судового засідання Готовкіна Т.С.
Від позивача - Вороніна - Репич К.О. - представник, довіреність від 04.01.07р. №2-07.
Від відповідачів - 1- 2. Песнева С.В. - представник по довіреності.
Сутність спору: Кооперативне гуртово - роздрібне торгове підприємство Кримспоживспілки звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Виконавчого комітету Завіт - Ленінської сільської ради про визнання рішення 23 сесії 4-го скликання Завіт - Ленінської сільської ради за №4/23-20 від 17.12.2004р. та рішення виконкому Завіт - Ленінської сільської ради за №103 від 28.10.2004р. незаконним в частині магазинів №20 с.Солнцево, №23 с.Мартиновка.
Ухвалою господарського суду АРК від 30.01.2007 року за клопотанням позивача до участі в справі в якості другого відповідача було залучено Завіт - Ленінську сільську раду.
В судовому засіданні 06.03.2007р. позивач уточнив позовні вимоги та просить суд визнати рішення 23 сесії 4-го скликання Завіт - Ленінської сільської ради №4/23-20 від 17.12.2004р. «Про внесення доповнень до реєстру об'єктів комунальної власності Завіт - Ленінської територіальної громади» незаконним в частині магазинів №20 с.Солнцово, №23 с.Мартиновка; скасувати рішення виконавчого комітету Завіт - Ленінської сільської ради №103 від 28.12.2004р. «Про оформлення права власності на будівлі магазинів за Завіт - Ленінською сільською радою».
Суд приймає уточнення позовних вимог.
Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що рішенням господарського суду АРК від 13.10.2003 року по справі 2-22/13004-2003 були задоволені позовні вимоги Кримської республіканської спілки споживчих товариств про стягнення з Джанкойського споживчого товариства заборгованості у сумі в сумі 183500 гривень. У зв'язку з відсутністю у Джанкойського споживчого товариства грошових коштів для сплати заборгованості, ухвалою господарського суду АРК від 27.10.2005 року за заявою позивача по справі було змінено спосіб та порядок виконання рішення господарського суду АРК від 13.10.2003 року шляхом звернення стягнення на майно Джанкойського споживчого товариства, в тому числі магазини № 20 с. Солонцово, № 23 с. Мартинівка.
В свою чергу Кримспоживспілка за актами прийому-передачі основних засобів в операційну оренду за № 10 від 01.02.2006 року та № 12 від 01.02.2006 року передала вказане нерухоме майно: магазини № 20 с. Солонцово, № 23 с. Мартинівка, в повне господарське відання Кооперативному гуртово-роздрібному торгівельному підприємству. До теперішнього часу вказані об'єкти використовуються в господарської діяльності КГРТП.
Однак 17.12.2004 року на 23-ої сесії 4-го скликання Завіт - Ленінської сільської ради було прийнято рішення за № 4/23-20 “Про внесення доповнень до реєстру об'єктів комунальної власності Завіт - Ленінської територіальної громади», згідно якого реєстр об'єктів комунальної власності був доповнений наступними об'єктами: магазин № 20 с. Солонцово, магазин № 23 с. Мартинівка.
28.12.2004 року виконавчий комітет Завіт - Ленінської сільської ради прийняв рішення за № 103 про оформлення права власності на вказані магазини за Завіт - Ленінської сільської радою.
Отже позивач вважає, що вказані рішення порушують права та інтереси Кооперативного гуртово-роздрібного торгівельного підприємства, прийняти відповідачами, виходячи за межі їх компетенції з порушенням вимог чинного законодавства України (з посиланням на ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 30 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні»), в зв'язку з чим вказані рішення підлягають визнанню незаконними та скасуванню.
Перший відповідач - виконавчий комітет Завіт - Ленінської сільської ради проти позову заперечує, надав відзив на позовну заяву, згідно до якого вказує, що рішення виконавчого комітету Завіт - Ленінської сільської ради за № 103 від 28.12.2004 року було прийнято на підставі рішення 23-ої сесії 4-го скликання Завіт - Ленінської сільської ради за № 4/23-20 від 17.12.2004 року “Про внесення доповнень до реєстру об'єктів комунальної власності Завіт - Ленінської територіальної громади». Перший відповідач також вказує, що магазини № 20 с. Солонцово, № 23 с. Мартинівка не є власністю позивача, отже вказаними рішеннями інтереси позивача порушені не були.
Другий відповідач - Завіт - Ленінська сільська рада проти позову також заперечує, надав заперечення на адміністративний позов, в яких вказує, що магазини № 20 с. Солонцово, № 23 с. Мартинівка тільки знаходилися на балансі Джанкойського споживчого товариства, а тому останній не міг розпоряджатися ним, як власник. При цьому Джанкойське споживче товариство не звернулося до суду зі скаргою на вказані рішення у двохмісячний строк, встановлений Цивільним процесуальним Кодексом України 1963 року, що діяв на момент прийняття рішень, втративши, таким чином, право звернення до суду.
Суд встановив, що сторони не бажають врегулювати спір мирним шляхом, а тому ухвалою ГС АРК від 15.02.2007р. суд закінчив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду.
13.03.2007р. позивач уточнив позовні вимоги та пояснює, що він подав адміністративний позов «Про визнання рішення 23 сесії 4-го скликання Завіт - Ленінської сільської ради за №4/23-20 від 17.12.2004р. та рішення виконавчого комітету Завіт - Ленінської сільської ради Джанкойського району АРК за №103 від 28.12.2004р. незаконними в частині магазинів №20 у с.Сонцево та №23 у с.Мартинівка.
Також в судовому засіданні, що відбулось 20.03.07р., позивач своїм клопотанням просить суд поновити строк для розгляду адміністративного позову, оскільки про порушене право позивач дізнався коли отримав лист Завіт - Ленінської сільської ради від 24.10.2006р.
Після з'ясування усіх обставин справи та перевірки їх доказами, суд віддалявся до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові доказі, а також заслухавши пояснення представників сторін, суд -
Рішенням господарського суду АРК від 13.10.2003 року по справі 2-22/13004-2003 були задоволені позовні вимоги Кримської республіканської спілки споживчих товариств про стягнення з Джанкойського споживчого товариства заборгованості у сумі в сумі 183500 гривень. У зв'язку з відсутністю у Джанкойського споживчого товариства грошових коштів для сплати заборгованості, ухвалою господарського суду АРК від 27.10.2005 року за заявою позивача по справі було змінено спосіб та порядок виконання рішення господарського суду АРК від 13.10.2003 року шляхом звернення стягнення на майно Джанкойського споживчого товариства.
На виконання ухвали господарського суду АРК від 27.10.2005 року Джанкойське споживче товариство за актами прийому-передачі основних засобів за № 1, 2, 10, 12 від 30.11.2005 року передало Кримської республіканської спілки споживчих товариств нерухоме майно, в тому числі магазин № 20, розташований в с. Солонцово, вул. Леніна, 3А, загальної площею 120 кв.м., магазин № 23, розташований в с. Мартинівка, вул. Гагаріна, 66, загальної площею 100 кв.м.
На підставі розпорядження № 176-р від 25.11.2006 року Голови Правління Кримспоживспілки, вказані магазини були передані в повне господарське відання Кооперативному гуртово-роздрібному торгівельному підприємству за актами прийому-передачі основних засобів в операційну оренду за № 10 від 01.02.2006 року та № 12 від 01.02.2006 року.
Кооперативному гуртово-роздрібному торгівельному підприємству було доручено оформити право власності на вказані об'єкти нерухомого майна за Кримспоживспілкой.
Позивач неодноразово звертався до Завіт - Ленінської сільської ради із заявами (№ 12-юр від 02.02.2006 року, № 72-юр від 16.08.2006 року, № 12/136 від 09.10.2006 року) про оформлення права власності на спірне нерухоме майно та розгляд вказаного питання на сесії сільської ради.
Однак, листом № 338 від 24.10.2006 року другий відповідач повідомив позивача про те, що магазин № 20 в с. Солонцово, вул. Леніна, 3А та магазин № 23 в с. Мартинівка, вул. Гагаріна, 66 знаходяться на балансі Завіт - Ленінської сільської ради, права власності на вказані об'єкти не викуплені та документально не підтверджені.
Слід зазначити, що 17.12.2004 року Завіт - Ленінська сільська рада прийняла рішення 23-ої сесії 4-го скликання за № 4/23-20 “Про внесення доповнень до реєстру об'єктів комунальної власності Завіт - Ленінської територіальної громади», відповідно до якого до реєстру об'єктів комунальної власності Завіт - Ленінської територіальної громади були внесені зокрема магазини № 20 с. Солонцово, № 23 с. Мартинівка.
На підставі вказаного рішення виконавчий комітет Завіт - Ленінської сільської ради прийняв рішення за № 103 від 28.12.2004 року “Про оформлення права власності на будівлі магазинів за Завіт - Ленінської сільської радою».
Відповідно до п. 30 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» до компетенції сільської ради зокрема відноситься прийняття рішень щодо відчуження відповідно до Закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.
Згідно до п. 2 ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
Відповідно до ст. 321 Цивільного Кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.
Та ж сама норма закріплена у ст. 55 Закону України «Про власність»
Статтею 346 Цивільного Кодексу України надається перелік підстав припинення права власності, а саме: відчуження власником свого майна; відмови власника від права власності; припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; знищення майна; викупу пам'яток історії та культури; викупу земельної ділянки у зв'язку із суспільною необхідністю; викупу нерухомого майна у зв'язку з викупом з метою суспільної необхідності земельної ділянки, на якій воно розміщене; звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника; реквізиції; конфіскації; припинення юридичної особи чи смерті власника.
Однак у даному випадку, на думку суду, не існувало жодних підстав для передачі магазину № 20 в с. Солонцово, вул. Леніна, 3А та магазину № 23 в с. Мартинівка, вул. Гагаріна, 66 Завіт - Ленінській територіальній громаді та оформлення права комунальної власності.
Доказів щодо створення спірного майна за рахунок коштів Завіт - Ленінської сільської ради або будь-яких комунальних підприємств відповідачами до суду також надано не було.
Судом встановлено, що на момент прийняття спірних рішень вказане нерухоме майно знаходилось на балансі Джанкойського споживчого товариства.
Заперечення відповідачів щодо неможливості передачі Джанкойським споживчим товариством магазину № 20 в с. Солонцово, вул. Леніна, 3А та магазину № 23 в с. Мартинівка, вул. Гагаріна, 66 Кримській республіканській спілці споживчих товариств не можуть бути прийняти судом до уваги, в зв'язку з тим, що перед судом не ставилося питання щодо правомірності стягнення заборгованості Джанкойського споживчого товариства шляхом звернення стягнення на спірне нерухоме майно.
Таким чином, рішення 23-ої сесії 4-го скликання Завіт - Ленінської сільської ради за № 4/23-20 від 17.12.2004 року “Про внесення доповнень до реєстру об'єктів комунальної власності Завіт - Ленінської територіальної громади» та рішення виконавчого комітету Завіт - Ленінської сільської ради за № 103 від 28.12.2004 року “Про оформлення права власності на будівлі магазинів за Завіт - Ленінської сільської радою» були прийняті відповідачами за відсутністю для цього встановлених законом підстав, виходячи за межі їх компетенції з порушенням вимог чинного законодавства України, а саме ст. 19, 41 Конституції України, ст. 26, 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні».
Згідно п. 10 ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Пунктом 2 роз'яснень Вищого господарського суду України від 26.01.2000 року № 02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з визнанням недійсними актів державних та інших органів» встановлено, що підставами для визнання акту недійсним є невідповідальність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання недійсним є також порушення в зв'язку з прийняттям відповідного акту права та законних інтересів особи - позивача по справі. Факт порушення прав та законних інтересів кооперативного гуртово-роздрібного торгівельного підприємства, в повному господарському віданні якого знаходяться спірні нерухомі об'єкти, суд вважає доведеним.
Отже на думку суду підлягають задоволенню вимоги позивача щодо визнання нечинним (недійсним) та скасування рішення 23-ої сесії 4-го скликання Завіт - Ленінської сільської ради Гаспринської селищної ради за № 4/23-20 від 17.12.2004 року “Про внесення доповнень до реєстру об'єктів комунальної власності Завіт - Ленінської територіальної громади» в частині магазинів № 20 с. Солнцево, № 23 с. Мартиновка, а також визнання нечинним (недійсним) та скасування рішення виконавчого комітету Завіт - Ленінської сільської ради за № 103 від 28.12.2004 року “Про оформлення права власності на будівлі магазинів за Завіт - Ленінської сільської радою».
Відповідно до п. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач дізнався про порушення свого права із листа Завіт - Ленінської сільської ради за № 338 від 24.10.2006 року, в зв'язку з чим не мав можливості раніше звернутися до суду.
Отже, суд вважає причину пропущення позивачем строку звернення до суду поважною, а клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду таким, що підлягає задоволенню в порядку ст. 100, ст. 102 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вступна та резолютивна частини постанови оголошені 20.03.2007р.
Повний текст постанови відповідно до ст..160 КАС України складений та підписаний 26.03.2007р.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 152, п. 1 ст. 153, 160, 163, п. 4 ст. 167 КАС України, суд -
1. Поновити строк звернення до суду
2. Позов задовольнити.
3. Визнати рішення 23 сесії 4-го скликання Завіт - Ленінської сільської ради №4/23-20 від 17.12.2004р. «Про внесення доповнень до реєстру об'єктів комунальної власності Завіт - Ленінської територіальної громади» недійсним та скасувати рішення 23 сесії 4-го скликання Завіт - Ленінської сільської ради №4/23-20 від 17.12.2004р. в частині магазинів №20 с.Сонцево, №23 с.Мартинівка.
4. Визнати рішення Виконавчого комітету Завіт - Ленінської сільської ради Джанкойського району АРК №103 від 28.12.2004р. «Про оформлення права власності на будівлю магазинів за Завіт - Ленінською сільською радою» недійсним та скасувати рішення Виконавчого комітету Завіт - Ленінської сільської ради Джанкойського району АРК №103 від 28.12.2004р. в частині магазинів №20 с.Сонцево, №23 с.Мартинівка.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Башилашвілі О.І.