Провадження № 2/641/9/2016 Справа № 641/1825/14-ц
31 березня 2016 року Комінтернівський районний суд м.Харкова у складі: головуючого: судді - Богдан М.В.
при секретарі - Цюк Ю.В., Дрокіній С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м.Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів банківських вкладів,
Позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду із позовом в якому просив: визнати недійсним договір банківського вкладу, укладений між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 від 26.01.2010р.№SAMDN01000709238169; визнати недійсним договір банківського вкладу, укладений між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 від 26.01.2010р.№SAMDN01000709238247.
В обґрунтування позову ПАТ КБ «ПриватБанк» вказав, що при зверненні до суду ОСОБА_1 посилалась на укладання договорів банківського вкладу особисто, але не надала ані копій квитанцій про внесення грошових коштів на рахунки банку, ані копії електронної ощадної книжки, яка є обов*язковим документом, який підтверджує внесення грошових коштів на депозит.
Позивач просив визнати недійсними договори банківського вкладу з підстав ст.ст.203,215 ЦК України.
В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги та просила їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував, та просив у задоволенні позову відмовити.
Суд, вислухавши пояснення сторін, свідка, дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступного.
Судом встановлено, та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 26 січня 2010 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 були укладені депозитні договори № SAMDN01000709238169 та №SAMDN01000709238247.
Рішенням Комінтернівського районного суду від 29.01.2014р., яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 26.03.2014р. дії ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо списання коштів з рахунку, відкритому на підставі договору від 26.01.2010р. №SAMDN01000709238247 та з рахунку, відкритому 26.01.2010р. № SAMDN01000709238169 визнані незаконними; стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 256222,41 коп..
Представник позивача наполягав в судовому засіданні, що відповідач ОСОБА_1 не підписувала вказані вище договори банківського вкладу, тому за її клопотанням була призначена судова почеркознавча експертиза.
Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи № 9518 від 16.12.2014 року підписи від імені ОСОБА_1 в договорі № SAMDN01000709238169 та №SAMDN01000709238247 від 26.01.2010р., укладеному між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1, а також угоді про використання аналога власноручного підпису на договорах і угодах від 26.01.2010р. виконані ОСОБА_1; підписи від імені ОСОБА_1 в договорі № SAMDN01000709238169 від 26.01.2010р. на зворотній стороні аркуша, в рядках «карту получил подпись клиента» та «Клиент» виконані ОСОБА_1; підпис від імені ОСОБА_1 в «Соглашении об использовании аналога собственноручной підписи на договорах и соглашениях» від 26.01.2010р., укладеному між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 в рядку «Клиент» виконаний ОСОБА_1.
Суд не приймає заперечення представника позивача про те, що висновок експертизи складений на підставі неналежного досліджуваного матеріалу, оскільки зазначене нічим не підтверджується.
Крім того, ухвалою суду експерти були попереджені про кримінальну відповідальність за ст.ст.384,385 КК України, тому відсутні підстави не довіряти висновкам судової почеркознавчої експертизи.
Як передбачено ч. ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
В силу ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до ч. З ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов'язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладений, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 мала волевиявлення на укладення депозитних договорів від 26.01.2010 року, вказані договори підписувала, тому, відсутні підстави для визнання депозитних договорів недійсними з підстав, визначених ч. 3 ст. 203, ст. 215 ЦК України.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214, 215, 217, 218 ЦПК України, ст.ст.203,215,638 ЦК України,
В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів банківських вкладів - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова шляхом подачі в 10-денний строк, з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: ОСОБА_2