Справа № 161/15155/15-к
Провадження № 1-кп/161/66/16
м. Луцьк 04 квітня 2016 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням
судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
потерпілого - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Луцьку кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015030130000656 від 24.08.2015 року про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дубно Рівненської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, непрацюючого, проживаючого АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-12.12.2001 року Дубенським міським судом Рівненської області за ст.185 ч.3 КК України до 3-х років позбавлення волі, на підставі ст.ст.75, 76 КК України надано іспитовий строк 2 роки;
-05.12.2002 року Дубенським міським судом Рівненської області за ст.ст.15 ч.3 - 185 ч.3, 185 ч.3, 70, 71 КК України до 3-х років 6 місяців позбавлення волі, 17.06.2004 року звільнений умовно-достроково на 1 рік 7 місяців 26 днів;
-20.05.2005 року Дубенським міським судом Волинської області за ст.ст.185 ч.2, 189 ч.2, 69, 70, 71 КК України до 2-х років позбавлення волі, постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 11.10.2005 року звільнено від відбуття покарання за ст.185 ч.2 КК України, та призначено покарання у виді 1 рік 6 місяців позбавлення волі;
-07.02.2006 року Дубенським міським судом Рівненської області за ст.ст.186 ч.2, 70 ч.4 КК України до 4-х років 3 місяці позбавлення волі;
-08.12.2011 року Дубенським міським судом Рівненської області за ст.ст.185 ч.3, 186 ч.2, 309 ч.1, 263 ч.1, 70 КК України до 4-х років позбавлення волі;
-24.01.2012 року Дубенським міським судом Рівненської області за ст.ст.15 ч.2 - 185 ч.3, 185 ч.3, 297 ч.2, 70, 71 КК України до 4- років 4 місяці позбавлення волі;
-27.02.2012 року Дубенським міським судом Рівненської області за ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3, 70, 71 КК України до 4-х років 7 місяців позбавлення волі;
-19.03.2013 року Сарненським районним судом Рівненської області за ст.308 ч.1, 309 ч.2, 70 ч.4 КК України до 4-х років 7 місяців позбавлення волі, 17.04.2014 року ухвалою Галицького районного суду м. Львова звільнено від відбуття подальшого покарання у зв'язку з тяжкою хворобою.
-за ст.185 ч.3 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_6 , 23.08.2015 року, близько 01:00 год., повторно, діючи умисно, з корисливих мотивів, керуючись метою таємного викрадення чужого майна, усвідомлюючи при цьому протиправність своїх дій, шляхом розбиття металопластикового вікна, проник в приміщення будинку АДРЕСА_2 , звідки таємно викрав сокиру із лезом шириною 12 см., вартістю 70 грн., сокиру з лезом шириною 15 см., вартістю 90 грн., металеву тачку, вартістю 640 грн., дві завіси, вартістю по 100 грн. кожна, алюмінієвий посуд, вартістю 150 грн., дві настільні лампи, вартістю 200 грн., та відповідно 115 грн., а також дрібні металеві побутові предмети, загальною вартістю 5 грн., чим завдав потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 1470 грн..
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю та показав, що, дійсно, у вказані час, місце та спосіб вчинив зазначений злочин. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди визнав в повному обсязі. У вчиненому обвинувачений ОСОБА_6 щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати.
Крім повного визнання вини самим обвинуваченим, його вина у вчиненому повністю підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:
-показами даними в судовому засіданні потерпілим ОСОБА_5 , який підтвердив факт викрадення майна обвинуваченим ОСОБА_6 , яке перелічено в обвинувальному акті, що мало місце 23.08.2015 року з будинку АДРЕСА_2 . Заявлений цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином підтримав в повному обсязі та просив задовольнити, а також наполягав суворо покарати ОСОБА_6 ;
-показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_7 , який показав, що в серпні 2015 року до нього додому прийшов обвинувачений ОСОБА_6 та запропонував купити металеву тачку та алюмінієвий посуд, на що свідок ОСОБА_7 погодився купити. Скільки було заплачено за зазначені речі свідок не пам'ятає. Разом з тим, через певний час, того ж дня до нього прийшов ОСОБА_5 та впізнав тачку та алюмінієвий посуд, який в останнього викрали, після чого ОСОБА_7 віддав дані речі ОСОБА_5 ;
-протоколом огляду місця події від 24.08.2015 року, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_5 впізнав викрадені речі.
Аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_6 , своїми умисними діями, які виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненими повторно, поєднані з проникненням в будинок, вчинив злочин, передбачений ст.185 ч.3 КК України.
Обговорюючи питання про вид і міру покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відносяться до категорії тяжких злочинів, всі обставини справи та дані про особу обвинуваченого.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставини, що обтяжують його покарання, суд не вбачає.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_6 свою вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, має постійне місце проживання, його тяжкий стан здоров'я, однак ОСОБА_6 раніше неодноразово судимий, в даний час обвинувачується у вчиненні тяжкого корисливого злочину, разом з тим, потерпілий наполягав на суворому призначенні покарання, крім того, ОСОБА_6 систематично вчиняє злочини в короткий проміжок часу після звільнення з місць відбуття покарання, не працює, не займається суспільно-корисною працею, що свідчить про небажання обвинуваченого ОСОБА_6 стати на шлях виправлення, тому суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства, тобто покарання йому слід призначити в межах санкції ст.185 ч.3 КК України у виді позбавлення волі, що на думку суду буде необхідним та достатнім для його виправлення і перевиховання, а також попередження вчинення нових злочинів, і відповідатиме вимогам ст.65 КК України.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, слід задовольнити в повному обсязі у зв'язку з повним визнанням обвинуваченим.
Керуючись ст.ст.368, 371, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) років.
Запобіжний захід ОСОБА_6 залишити попередній - тримання під вартою до набрання вироку законної сили.
Строк відбуття покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту затримання, тобто з 24.08.2015 року.
Відповідно до ст.72 ч.5 КК України зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_6 , термін перебування під вартою, в період з 24.08.2015 року до вступу даного вироку в законну силу, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_6 в користь потерпілого ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень та моральну шкоду в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень.
Речові докази - сокиру із лезом шириною 12 см., сокиру з лезом шириною 15 см., металеву тачку, дві завіси, алюмінієвий посуд, дві настільні лампи, а також дрібні металеві побутові предмети, які передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_5 - залишити останньому за належністю.
На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Волинської області, шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, а ОСОБА_6 , в той же строк з моменту отримання копії даного вироку.