29 березня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
судді-доповідачаГриціва М.І.,
суддів:Маринченка В.Л., Терлецького О.О., -
розглянувши заяву державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - ДПІ) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 лютого 2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Промстан» до ДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 11 лютого 2016 року повернув касаційну скаргу ДПІ, оскільки скаржником не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України, ДПІ подала заяву про її перегляд Верховним Судом України з передбаченої пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах одних і тих самих норм процесуального права, а саме статті 88 КАС, що, на думку заявника, підтверджується рішенням суду касаційної інстанції від 25 грудня 2015 року (справа № К/800/47029/15).
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 237 КАС заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів.
Зі змісту оскарженого рішення видно, що причинами повернення касаційної скарги стали недодання документа, що підтверджує сплату судового збору, та ненадання доказів на підтвердження права на звільнення від сплати цього платежу з підстави, передбаченої законом. У рішенні, наданому для порівняння, суд за підстав, наведених у клопотанні про відстрочення сплати судового збору, які за походженням подібні до зазначених в оскарженій ухвалі, відстрочив сплату судового збору, керуючись при цьому мотивами, які визнав достатніми для такого рішення.
З наведеного висновується, що суди не тлумачили зміст статті 88 КАС, а застосовували її залежно від фактичних обставин кожної із справ.
Потрібно також зазначити, що обґрунтування заяви, характер вимог, вид та правова природа оскарженого і порівнюваних рішень не вказують на наявність ознак (проявів) неоднакового застосування одних і тих самих норм процесуального права у подібних правовідносинах.
З наведеного можна підсумувати, що заява не містить законних підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України.
З огляду на викладене, керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах України Верховного Суду України,
Відмовити у допуску до провадження справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Промстан» до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 лютого 2016 року.
Суддя-доповідач М.І. Гриців
Судді: В.Л. Маринченко
О.О. Терлецький