"31" березня 2016 р. м. Київ К/800/2773/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Мороз В.Ф.
Логвиненко А.О.
Донець О.Є.
за участю секретаря судового засідання: Слободян О.М
за участю представника позивача - Кутельвас Т.Є.; відповідача - Дяченко С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фінансової інспекції України на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2013 року у справі
за позовом ДП "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" до Державної фінансової інспекції України
про визнання протиправною та скасування вимоги,
Державне підприємство "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" звернулося з позовом про визнання протиправними та скасування вимог відповідача, викладених в листі від 29 вересня 2011 року № 06-14/1548 "Про усунення порушень".
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2013 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано вимоги Головного контрольно-ревізійного управління України, викладені в листі від 29.09.2011 року № 06-14/1548 "Про усунення порушень" в частині зобов'язання: відшкодувати збитки за рахунок осіб, винних у нарахуванні та виплаті лікарям-терапевтам та дільничним медичним сестрам цехових лікарських дільниць надбавки за стаж неперервної роботи, в іншому випадку провести претензійно-позовну роботу щодо повернення зайво виплачених сум коштів; зобов'язати TOB «Зоря-Сервіс» забезпечити виконання рішень господарського суду Миколаївської області від 29.08.01 та від 08.04.05 щодо отримання відповідної інформації від ВАТ «Миколаївгаз» на суму 25 149 252 грн. 12 коп. та стягнення із боржників цієї суми; розірвати договори на передачу у заставу майнових прав на отримання грошових коштів за зобов'язаннями, у яких підприємство виступає кредитором; привести умови договору з Міністерством оборони України на закупівлю послуг у сфері оборони від 28.03.1 1 № 2382/ВП-2011 у відповідність до листа-погодження Міністерства економіки України; затвердити проектно-кошторисну документацію по об'єкту «Реконструкція покрівлі цеху № 35» відповідності з чинним законодавством.
В касаційній скарзі Інспекція, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши матеріали справи та переглядаючи справу в межах доводів касаційної скарги, судова колегія вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.
При вирішенні даної категорії спорів суттєве правове значення має з'ясування судами характеру оскаржуваних вимог, що пред'явлені підконтрольній установі.
У постановах від 15 квітня 2014 року (справа № 21-40а14), від 13 травня 2014 року (21-89а14), від 20 січня 2015 року (справа №21-603а14) Верховний Суд України, аналізуючи повноваження фінансової інспекції, закріплені у статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» зазначив, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень. При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів. Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
У зв'язку з цим Верховний Суд України дійшов правового висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки. У порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.
Водночас у справі, що розглядається, судами при вирішенні спору не було досліджено характер пред'явлених товариству вимог, що полягає, виходячи з їх змісту, в обов'язковості їх виконання як підстави для оскарження.
Наведене дає підстави для висновку про прийняття судових рішень за неповно встановлених обставин та їх невідповідність вимогам статті 159 КАС України.
Оскільки за змістом статті 220 КАС України суд касаційної інстанції позбавлений можливості досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, судові рішення підлягають скасуванню відповідно до статті 227 КАС України, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,
Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції України задовольнити частково.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2013 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянуте Верховним Судом України.
Судді: В.Ф. Мороз
А.О. Логвиненко
О.Є Донець