24 березня 2016 року м. Київ К/800/18378/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Гончар Л.Я.,
Суддів: Донця О.Є.
Конюшка К.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 липня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2014 року у справі за позовом Контрольно-ревізійного управління в Кіровоградській області до Кіровоградського комунального підприємства по утриманню шляхів про зобов'язання вчинити дії,
Контрольно-ревізійне управління в Кіровоградській області звернулось до суду з позовом до Кіровоградського комунального підприємства по утриманню шляхів, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просило суд зобов'язати відповідача виконати пункт 2.3 листа - вимоги від 28.01.2011 №11-25-14-14/441.
Позовні вимоги мотивовано відсутністю факту добровільного виконання відповідачем пункту 2.3 вимоги від 28.01.2011 №11-25-14-14/441, якою відповідача у зв'язку із встановленням факту заниження розміру орендної плати за користування майном, що перебуває на балансі підприємства, зобов'язано внести зміни до договорів оренди в частині підвищення розміру орендної ставки, відобразити в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість, у разі відмови контрагента внести зміни - розірвати договір або стягнути з осіб, винних у заниженні орендних ставок, шкоду у порядку та розмір, встановленому статтями 130-136 Кодексу законів про працю України.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 липня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.
У поданій касаційній скарзі Державна фінансова інспекція в Кіровоградській області, яка є правонаступником Контрольно-ревізійного управління в Кіровоградській області, із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів попередніх інстанцій та постановити нове, про задоволення позову.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Контрольно-ревізійним управлінням в Кіровоградській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності відповідача за період з 01.05.2009 по 01.10.2010, за результатами якої складено акт від 20.01.2011 № 06-09/5.
Ревізією повноти та своєчасності надходження доходів від наданих в оренду юридичним особам автомобілів, які знаходяться на балансі відповідача, встановлено, що у порушення вимог пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 "Про методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна", пункту 6.1 розділу 6 Порядку нарахування та використання орендної плати, затвердженого рішенням сесії Кіровоградської міської ради від 15.10.1998 №90 "Про управління майном, що є у власності територіальної громади м. Кіровограда", по договорам оренди занижено розмір орендної плати, в результаті чого комунальне підприємство за період з 01.05.2009 по 01.10.2010 недоотримало орендної плати в загальній сумі 52 292,59 грн.
На підставі акту ревізії від 20.01.2011 № 06-09/5 позивачем сформовано та на адресу відповідача надіслану вимогу про усунення порушень від 28.01.2011 №11-25-14-14/441, пунктом 2.3 якої комунальне підприємство зобов'язано внести зміни до договорів оренди в частині підвищення розміру орендної ставки, відобразити в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість, у разі відмови контрагента внести зміни - розірвати договір або стягнути з осіб, винних у заниженні орендних ставок, шкоду у порядку та розмір, встановленому статтями 130-136 Кодексу законів про працю України.
Вказуючи на відсутність факту виконання відповідачем пункту 2.3 вимоги від 28.01.2011 №11-25-14-14/441у добровільному порядку, Контрольно-ревізійне управління в Кіровоградській області звернулось до суду із даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з протиправності пункту 2.3 вимоги Контрольно-ревізійного управління в Кіровоградській області як такої, що сформовано на підставі необґрунтованих висновків акту ревізії від 20.01.2011 № 06-09/5 щодо заниження розміру орендної плати.
Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» методика розрахунку пропорції розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем та порядок використання орендної плати визначаються: Кабінетом Міністрів України - для об'єктів, що перебувають у державній власності; органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим; органами місцевого самоврядування - для об'єктів, що перебувають у комунальній власності.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 13.10.2008 №1519 „Про передачу з балансу на баланс автомобілів" передано безкоштовно з балансу відповідача на баланс комунального підприємства „Кіровоград-Універсал-2005" сміттєвози у кількості 2 штук.
Рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 13.07.2009 „Про передачу з балансу на баланс трактора" передано з балансу відповідача на баланс КП „Кіровоград-Універсал 2005"трактор Т-130 1989 р. випуску.
Засновником КП „Кіровоград-Універсал 2005" є Кіровоградська міська рада.
Рішенням Кіровоградської міської ради від 25 грудня 2007 року № 400 зобов'язано переглянути договори оренди з підприємства та установами, що фінансуються з міського бюджету, та встановити для таких організацій орендну плату в розмірі 1 грн. в рік з 01 січня 2007 року.
На виконання вказаних рішень відповідач уклав договір № 23 „оренди автотехніки" від 02.01.2008 з КП „Кіровоград-Універсал 2005", предметом якого є передача в оренду сміттєвозів КО 437 марки МАЗ 5337, державний номер ВА 7086 АА, та МАЗ 5337, державний номер ВА 7087 АА; пунктом 4 даного договору орендна плата визначена в розмірі 1 грн. Також відповідачем укладений договір оренди трактора від 20.07.2009 Т-130 Г.І. державний номер Т 0949 КД; пунктом 4 даного договору орендна плата визначена в розмірі 1 грн.
За вказаних обставин, колегія суддів погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо необґрунтованості висновків акту ревізії щодо заниження позивачем розміру орендної плати при передачі майна в оренду підприємству комунальної власності.
Колегія суддів також вказує на необґрунтованість посилання заявника касаційної скарги на наявність підстав для застосування до спірних правовідносин положень постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 "Про методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна", оскільки зазначеною методикою врегульовано порядок розрахунку орендної плати державного майна, у той час як у спірних правовідносинах майно, що передавалось в оренду, є комунальною власністю.
Одночасно з викладеним, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про невідповідність обраного позивачем способу захисту інтересів держави в частині вимоги про зобов'язання відповідача стягнути заподіяні збитки з винних осіб змісту спірних правовідносин, оскільки збитки стягуються у судовому порядку за позовом уповноваженого органу до особи, якою заподіяно такі збитки, при цьому правильність обчислення таких збитків має перевірятися судом, що розглядає позов про стягнення, а не позовом органу державної ревізійної служби до підконтрольної установи про зобов'язання виконати вимогу.
Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову не спростовують.
Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального чи процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не допущено.
Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-
Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області відхилити, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 липня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: