30 березня 2016 року м. Київ К/800/5561/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Борисенко І.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС
на постанову та ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.08.2015 Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2016
у справі№ 804/99063/15
за позовомДержавного підприємства «Приднепровська залізниця»
доСпеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську
провизнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.08.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2016 у справі № 804/99063/15.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.03.2016 відмовлено відповідачу в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, касаційну скаргу відповідача було залишено без руху та надано скаржнику строк до 30.03.2016 для усунення недоліків касаційної скарги.
На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 02.03.2016 відповідачем доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі не надано. Однак, відповідачем подано заяву, в якій повторно ставиться питання про звільнення податкового органу від сплати судового збору.
Оскільки Закон України «Про судовий збір» в чинній редакції положень щодо звільнення суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору не містить, суд приходить до висновку, що дане клопотання задоволенню не підлягає як безпідставне.
Таким чином, вимоги ухвали Вищого адміністративного суду України від 02.03.2016 відповідачем не виконано, а саме - скаржником не надано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
При цьому, повернення касаційної скарги не позбавляє сторону права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, після усунення недоліків касаційної скарги.
Виходячи з викладеного та в зв'язку із невиконанням вимог ухвали від 02.03.2016, суддя-доповідач приходить до висновку про наявність підстав для повернення названої касаційної скарги.
Керуючись ст. 108, ст. ст. 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Відмовити Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС в задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору.
2. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС повернути скаржнику.
3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги разом із доданими до касаційної скарги матеріалами направити Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС, а касаційну скаргу залишити в суді касаційної інстанції.
4. Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Суддя Вищого
адміністративного І.В. Борисенко
суду України