"29" березня 2016 р.
Справа № 926/469/16
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Дутки В.В., розглянувши заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Головна 275 “Д” - “Надія” про забезпечення позову у справі
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Головна 275 “Д” - “Надія”, м.Чернівці
до 1.Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Мій дім вул.Головна 275”, м.Чернівці
2.Товариства з обмеженою відповідальністю “Рембудсервіс”, м.Чернівці
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Чернівецька міська рада
про зобов'язання вчинити дії
представники сторін - не викликалися
До господарського суду Чернівецької області надійшла позовна заява Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Головна 275 “Д” - “Надія” до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Мій дім вул.Головна 275” та товариства з обмеженою відповідальністю “Рембудсервіс” про зобов'язання вчинити дії, а саме зобов'язати Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Мій дім вул.Головна 275” зняти з балансу житловий будинок за адресою вул.Головна, 275-Д у м.Чернівці та внести до регістрів бухгалтерського обліку відповідні записи про зняття з балансу вказаного житлового будинку.
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 30.03.2016р. порушено провадження у справі, залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Чернівецьку міську раду, розгляд справи призначено на 19.04.2016р.
Одночасно з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом заборони Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку “Мій дім вул.Головна 275” вчиняти будь-які дії щодо житлового будинку по вулиці Головній, 275-Д у м.Чернівці, в тому числі знімати з балансу, передавати на баланс, укладати щодо вказаного будинку будь-які правочини.
За результатами розгляду заяви позивача про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову, з огляду на таке.
Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою, зокрема, сторони, має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову; забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову; з цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову; у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Зокрема, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову; про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо); саме лише посилання у заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. Помилковими слід визнавати ухвали, якими боржникам забороняється користуватись їх майном, якщо через особливості цього майна користування ним не тягне знищення або зменшення його цінності. За наявності підстав для застосування такого заходу до забезпечення позову господарський суд може заборонити витрачання майна на власні потреби, відчуження його у будь-який спосіб, у тому числі здійснення тих чи інших платежів або перерахування авансом певних сум тощо. Якщо з урахуванням особливостей майна користування ним не тягне за собою його знищення або зменшення його цінності, то для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві користуватися таким майном підстави, як правило, відсутні. Такі правила повинні застосовуватись і до інших осіб, яким на підставі статті 67 ГПК забороняється вчинення дій щодо предмета спору. Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (пункт 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову від 26.12.2011 № 16).
Заява позивача ґрунтується на припущеннях, що не можуть бути підставами для встановлення заборони відповідачу 1 вчиняти будь-які дії щодо житлового будинку.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Зважаючи на безпідставність і необґрунтованість, заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову задоволенню не підлягає.
При розгляді заяви про забезпечення позову, судом враховано правову позицію, що викладено у пункті 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову від 26.12.2011 № 16 про те, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини, тобто, на заяви про забезпечення позову, у задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 33, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Головна 275 “Д” - “Надія” від 23.03.2016р. вих.№41/23-03/16 про забезпечення позову у справі № 926/469/16.
Суддя В.В.Дутка