04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"28" березня 2016 р. Справа№ 910/385/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів: Коршун Н.М.
Дикунської С.Я.
при секретарі Шмиговській А.М.
за участю представників:
від позивача - Нестеренко А.М. (довіреність б/н від 18.11.2015 р.), Гвоздецький А.М. (довіреність б/н від 18.11.2015 р.)
від відповідача - Чуйко Я.В. (довіреність б/н від 27.11.2015 р.)
від третьої особи - не з'явився
розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Сбербанк»
на ухвалу господарського суду міста Києва від 26.02.2016 р.
у справі №910/385/16 (суддя Босий В.П.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмаркет»
до Публічного акціонерного товариства «Сбербанк»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповська Олена Володимирівна
про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
В провадженні господарського суду міста Києва знаходиться справа №910/385/16 за позовом ТОВ «Фудмаркет» до ПАТ «Сбербанк», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської О.В., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.02.2016 р. по даній справі призначено судову технічну експертизу документу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.02.2016 р. зупинено провадження у справі №910/385/16 до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ПАТ «Сбербанк» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що ухвала суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Представники ТОВ «Фудмаркет» в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечували, просили відмовити в її задоволенні, ухвалу залишити без змін.
Представник ПАТ «Сбербанк» у судовому засіданні повністю підтримав доводи апеляційної скарги, просив скаргу задовольнити, ухвалу скасувати.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а строки розгляду апеляційної скарги обмежені ст. 102 ГПК України, колегія суддів, вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку без участі представника третьої особи.
Колегія суддів зазначає, що ухвалою від 21.03.2016 р. явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась.
Зважаючи на те, що неявка представника третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4-7 ГПК України, судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи. Частина 1 ст. 43 ГПК України містить вимоги щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. З огляду на викладені вимоги ГПК України, господарський суд повинен з'ясувати усі обставини справи, що входять до предмету доказування в ній та мають значення для її розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Частиною 2 ст. 79 України передбачено право господарського суду зупинити провадження у справі у випадках призначення судової експертизи за клопотання сторони, прокурора, який бере участь у судовому процесі, або за своєю ініціативою.
В постанові Пленуму Вищого господарського суду України, від 23.03.2012 р. № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» зазначено, що якщо апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується виключно ухвали про призначення судової експертизи у справі, така скарга з урахуванням вимог частини першої статті 106 та частини першої статті 11113 ГПК України не може бути розглянута господарським судом. У разі коли апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується ухвали про зупинення провадження у справі, вона може бути розглянута господарським судом у загальному порядку виключно з точки зору наявності чи відсутності передбаченої законом підстави для такого зупинення (п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України).
З матеріалів справи вбачається, що вчинений 20.04.2015 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В. виконавчий напис, що зареєстрований за №2107, про звернення стягнення на предмет застави за договором застави, посвідченим 14.09.2011 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. та зареєстрованим в реєстрі за №4872, було вчинено з порушенням приписів чинного законодавства України, у зв'язку з чим існують правові підстави для визнання його таким, що не підлягає виконанню.
Крім того, позивач вказує, що реєстрація в Державному реєстрі відомостей про відповідне звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження мала місце лише 16.10.2015 р., в той час, як у відповідності до приписів ст.ст. 24, 26, 27, 28, 32 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» мала передувати вчиненню спірного виконавчого напису, а пред'явлення його до виконання відбулось лише 16.12.2015 р.
Вказані обставини, на думку позивача, можуть свідчити про те, що спірний виконавчий напис було вчинено пізніше у часі, ніж визначена на ньому дата (20.04.2015 р.), шляхом підроблення останнього з метою заволодіння належним позивачу майном.
Відтак, з метою повного та всебічного розгляду даного спору необхідно встановити обставини вчинення оскаржуваного виконавчого напису, та зокрема встановити реальну дату його оформлення.
Однак, враховуючи те, що для встановлення дати виготовлення спірного документа необхідні спеціальні знання, то вирішення вказаного питання можливе шляхом проведення відповідної судової експертизи.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи.
Колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції щодо зупинення провадження. Оскільки, одночасний розгляд даної справи в господарському суді та проведення експертизи є неможливим.
При цьому, суд першої інстанції реалізував надане законом господарським судам право на зупинення провадження у справі до закінчення проведення експертного дослідження для уникнення порушення процесуальних строків розгляду справи. Отже, зупинивши провадження у справі в даному випадку господарський суд діяв в межах наданих йому законом повноважень.
Аналогічна правова позиція викладена в п. 19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи».
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
ПАТ «Сбербанк», в порушення зазначеної норми, належним чином апеляційну скаргу не обґрунтовано, доказів та підстав для скасування ухвали суду першої інстанції апеляційному суду не наведено.
З огляду на викладене, посилання скаржника на те, що ухвала суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та не спростовують висновку місцевого господарського суду.
Тому колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду міста Києва від 26.02.2016 р. у даній справі є такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст.ст. 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду міста Києва від 26.02.2016 р. у справі №910/385/16 залишити без змін.
Справу №910/385/16 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя С.О. Алданова
Судді Н.М. Коршун
С.Я. Дикунська