Справа № 202/5402/14-к
Провадження № 1 в/0202/183/2016
Іменем України
29 березня 2016 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську подання начальника Індустріального РВ КВІ м. Дніпропетровська про направлення засудженого вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровськ від 21.05.2014 року за ч. 2 ст. 164 КК України до 2 років позбавлення волі
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, раніше судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
для відбування призначеного покарання
Вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21.05.2014 року ОСОБА_4 був засуджений за ч. 2 ст. 164, до 2 років позбавлення волі.
17.02.2016 року до суду надійшло подання Індустріального РВ КВІ м. Дніпропетровськ у відношенні ОСОБА_4 про направлення для відбування покарання, яке мотивовано тим, що засуджений відсутній за адресою місця проживання, яка вказана у вироку суду, та після декількох виїздів за адресою його проживання, засуджений був відсутній. Згідно з повідомленням Начальника Індустріального ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області від 29.02.2016 року ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , не проживає, таким чином затримати та направити до ІТТ останнього не виявилось можливим.
В судове засідання представник КВІ не з'явився.
Засуджений в судове засідання не з'явився, відповідно до представлених матеріалів за місцем проживання та реєстрації не мешкає.
Прокурор в судовому засіданні підтримав подання в повному обсязі.
Відповідно до ст.539 ч.4 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Суд вислухавши, думку прокурора та дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що подання підлягає задоволенню.
Згідно матеріалів справи, засуджений за адресою, вказаною у вироку не мешкає.
Також у поясненнях ОСОБА_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , зазначено що засуджений ОСОБА_4 не проживає за даною адресою.
Згідно з рапортом від 29.01.2016 складеним після виїзду за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 не було вдома, сусідів опитати не було змоги у зв'язку з їх відсутністю.
Згідно з рапортом від 03.02.2016 року складеним після виїзду за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 не було вдома, і виклик залишено під особистий розпис сестрі засудженого ОСОБА_6 .
Згідно матеріалів справи, засуджений на виклик до КВІ не з'явився, за адресою, вказаною у вироку не мешкає.
Частиною 2 ст. 57 КВК України встановлено, що з урахуванням особи та інших обставин кримінального провадження, суд може направити засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі. У цьому випадку засуджений звільняється з-під варти до місця відбування покарання.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що слід застосувати до ОСОБА_4 порядок направлення засуджених для відбування покарання до позбавлення волі, оскільки він ухиляється від отримання припису на виїзд до місця відбування покарання у виді обмеження волі.
Керуючись викладеним та ст. 537 КПК України, ст.ст. 57, 166 КВК України, суд, -
Подання - задовольнити.
Затримати та направити засудженого ОСОБА_4 для відбування покарання, яке призначено вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21.05.2014 року за ст. 164 ч.2 КК України у виді 2 років обмеження волі, в порядку, установленому для осіб, засуджених до позбавлення волі згідно ст. 57 п. 2 КВК України.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська протягом семи діб з дня її оголошення.
Якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує в порядку, передбаченому ст.382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1