№ 202/231/16-к
№1-кп/0202/90/2016
29.03.2016 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 12015040660001997 від 27.11.2015 року та № 12014040660001013 від 04.06.2015 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Новомиколаївка Дніпропетровського району, Дніпропетровської області, громадянина України, не працюючого, освіта середньо-спеціальна, не одруженого, без постійного місця мешкання, раніше судимого:
-02.07.2014 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст.. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;
-04.12.2014 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185 КК України до 6 місяців арешту, 11.04.2015 року звільнений по відбуттю строку покарання;
-
обвинуваченого за ч. 2 ст. 190 КК України,
ОСОБА_4 03.06.2015, приблизно о 19 годині 00 хвилин, знаходився в приміщенні магазину «Живе пиво», розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, буд. 108-Д, де зустрівся з раніше не знайомою йому ОСОБА_5 , у якої при собі був мобільний телефон марки «LG», моделі «L60і». Перебуваючи у вказаному місці, у ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме: вказаним мобільним телефоном.
Надалі, в цей же день, приблизно о 19 годині 00 хвилин, продовжуючи перебувати за вищезазначеною адресою, ОСОБА_4 , реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи з корисливих мотивів, повторно, з метою незаконного збагачення, попросив ОСОБА_5 надати йому вказаний мобільний телефон для здійснення телефонного дзвінка, не маючи наміру його повертати. У свою чергу, ОСОБА_5 , будучи впевненою в правомірності дій раніше їй не знайомого ОСОБА_4 , нічого не підозрюючи про його злочинні наміри, добровільно передала останньому свій мобільний телефон марки «LG», моделі «L60і». Отримавши від потерпілої ОСОБА_5 вищезазначений телефон, ОСОБА_4 , діючи на досягнення свого єдиного злочинного результату, тримаючи мобільний телефон в своїх руках, та запевнивши потерпілу ОСОБА_5 , що після здійснення телефонного дзвінка, поверне його останній, вийшовши з магазину на вулицю, з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись у подальшому викраденим майном на власний розсуд
Внаслідок своїх злочинних дій ОСОБА_4 , заподіяв ОСОБА_5 майнову шкоду у розмірі 1 709 гривень 10 копійок.
Крім того, 05.09.2015, приблизно о 18 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 знаходився біля кафе «Старий парк», розташованого за адресою: М.Дніпропетровськ, пр. ім. Газети «Правда», буд. 1-П, де зустрівся з раніше знайомим йому ОСОБА_6 , у якого при собі був мобільний телефон марки «Samsung» моделі «GT-S6102». В цей момент, у ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме: вказаним мобільним телефоном.
Так, 05.09.2015 приблизно о 18 годині 30 хвилин, продовжуючи перебувати за вищезазначеною адресою, ОСОБА_4 , реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи з корисливих мотивів, повторно, з метою незаконного збагачення, під вигаданим приводом здійснення телефонного дзвінка, попрохав ОСОБА_6 надати йому мобільний телефон для здійснення телефонного дзвінка, не маючи наміру його повертати. У свою чергу, ОСОБА_6 , будучи впевненим в правомірності дій свого знайомого ОСОБА_4 , нічого не підозрюючи про його злочинні наміри, добровільно передав останньому свій мобільний телефон марки «Samsung» моделі «GT-S6102». Отримавши від потерпілого ОСОБА_6 вищезазначений телефон, ОСОБА_4 заздалегідь маючи намір його не повертати, діючи на досягнення свого єдиного злочинного результату, тримаючи його в своїх руках, та запевнивши потерпілого ОСОБА_6 , що після здійснення телефонного дзвінка, поверне його останньому, зайшовши за кіоск, що знаходиться за вказаною адресою, з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись у подальшому викраденим майном на власний розсуд.
Внаслідок своїх злочинних дій ОСОБА_4 заподіяв ОСОБА_6 майнову шкоду у розмірі 683 гривні 16 копійок.
26.11.2015, приблизно о 14 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 , знаходився біля автозаправочної станції «Авіас», розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект ім. Газети «Правда», № 108, де за попередньою домовленістю, зустрівся з раніше знайомим йому ОСОБА_7 , у якого при собі був мобільний телефон марки «Nokia», моделі «5130». В цю мить, у ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме: вказаним мобільним телефоном.
У цей же день, приблизно об 14 годині 05 хвилин, продовжуючи перебувати за вищезазначеною адресою, ОСОБА_4 , реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи з корисливих мотивів, повторно, з метою незаконного збагачення, під вигаданим приводом здійснення телефонного дзвінка, попрохав ОСОБА_7 передати йому мобільний телефон для здійснення телефонного дзвінка, не маючи наміру його повертати. ОСОБА_7 , будучи впевненим в правомірності дій свого давнього знайомого ОСОБА_4 , нічого не підозрюючи про його злочинні наміри, добровільно передав останньому свій мобільний телефон марки «Nokia», моделі «5130». Отримавши від потерпілого ОСОБА_7 вищезазначений телефон, ОСОБА_4 , заздалегідь маючи намір його не повертати, діючи на досягнення свого єдиного злочинного результату, тримаючи мобільний телефон в своїх руках, та запевнивши потерпілого ОСОБА_7 , що після здійснення телефонного дзвінка, поверне його останньому, сівши до невстановленого слідством автомобіля, з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись у подальшому викраденим майном на власний розсуд.
Внаслідок своїх злочинних дій, ОСОБА_4 , заподіяв ОСОБА_7 майнову шкоду у розмірі 300 гривень 00 копійок.
ОСОБА_4 25.11.2015, приблизно об 14 годині 10 хвилин, знаходився біля автозаправочної станції «Авіас». розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект ім. Газети «Правда», № 106. де за попередньою домовленістю, зустрівся з раніше знайомим йому ОСОБА_8 у якого при собі був належний останньому мобільний телефон марки «ImSmart», моделі «С47І» та у цю мить у ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме: вказаним мобільним телефоном.
У цей же день, приблизно об 14 годині 20 хвилин, продовжуючи перебувати за вищезазначеною адресою, ОСОБА_4 , реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи з корисливих мотивів, повторно, з метою незаконного збагачення, під вигаданим приводом здійснення телефонного дзвінка, попрохав ОСОБА_8 набрати номер мобільного телефону та передати йому, належний ОСОБА_8 мобільний телефон для здійснення телефонного дзвінка. У свою чергу. ОСОБА_8 , будучи впевненим в правомірності дій свого давнього знайомого ОСОБА_4 , нічого не підозрюючи про його злочинні наміри, добровільно передав останньому свій мобільний телефон марки «ImSmart», моделі «С471». Отримавши від потерпілого ОСОБА_8 вищезазначений телефон. ОСОБА_4 заздалегідь маючи намір його не повертати, діючи на досягнення свого єдиного злочинного результату, тримаючи мобільний телефон в своїх руках, та запевнивши потерпілого ОСОБА_8 , що після здійснення телефонного дзвінка, поверне останньому мобільний телефон, разом з чужим майном з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись у подальшому викраденим майном на власний розсуд.
Внаслідок своїх злочинних дій ОСОБА_4 , заподіяв ОСОБА_8 майнову шкоду у розмірі 1910 гривень 20 копійок.
27.11.2015 приблизно об 00 годин 00 хвилин. ОСОБА_4 знаходився біля під'їзду будинку АДРЕСА_1 , де за попередньою домовленістю, зустрівся із раніше знайомою йому ОСОБА_9 у якої при собі був належний останній мобільний телефон марки «Lenovo» моделі «А 850 black» та у цю мить у ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме: вказаним мобільним телефоном.
Так 27.11.2015 приблизно об 00 годині 20 хвилин, продовжуючи перебувати за вищезазначеною адресою. ОСОБА_4 реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи з корисливих мотивів, повторно, з метою незаконного збагачення, під вигаданим приводом здійснення телефонного дзвінка, попрохав ОСОБА_9 передати йому належний їй мобільний телефон для здійснення телефонного дзвінка. У свою чергу, ОСОБА_9 , будучи впевненою в правомірності дій свого давнього знайомого ОСОБА_4 , нічого не підозрюючи про його злочинні наміри, добровільно передала останньому свій мобільний телефон марки «Lenovo» моделі «А 850 black». Отримавши від потерпілої ОСОБА_9 вищезазначений телефон, ОСОБА_4 заздалегідь маючи намір його не повертати, діючи на досягнення свого єдиного злочинного результату, тримаючи його в своїх руках, та запевнивши потерпілу ОСОБА_9 що після здійснення телефонного дзвінка, поверне останній мобільний телефон, разом в чужим майном з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись у подальшому викраденим майном на власний розсуд.
Внаслідок своїх злочинних дій ОСОБА_4 , заподіяв ОСОБА_9 майнову шкоду у розмірі 2 480 гривень
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України визнав у повному обсязі, щиро розкаявся і показав, що скоїв злочини за обставин, викладених в обвинувальних актах. Цивільні позови визнав в повному обсязі. Від надання подальших показів відмовився.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом з'ясовано чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Суд встановив, що дії ОСОБА_4 органами досудового розслідування по ч. 2 ст. 190 КК України кваліфіковані вірно, оскільки він своїми умисними діями, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинених повторно вчинив злочини передбачені ч. 2 ст. 190 КК України.
При призначенні покарання ОСОБА_4 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до злочину середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, те, що він офіційно не працює, по місцю проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.
Також суд враховує обставину, що пом'якшує покарання обвинуваченого, а саме щире каяття, що передбачено ст.66 КК України.
Із врахуванням всіх обставин справи та особи обвинувачуваного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті. Саме таке покарання є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Крім того згідно вироку Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 02.07.2014 року ОСОБА_4 був засуджений за ч. 1 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік. Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27.02.2015 р. скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Оскільки ОСОБА_4 скоїв злочин не відбувши покарання за попереднім вироком суду, при призначенні йому остаточного покарання суд застосовує положення ч. 1 ст. 71 КК України, обираючи принцип часткового приєднання не відбутої частини покарання.
Цивільний позов, поданий потерпілим ОСОБА_5 про стягнення з ОСОБА_4 майнової шкоди у розмірі 1709,10 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки знайшов своє підтвердження в матеріалах справи.
Цивільний позов, поданий потерпілим ОСОБА_6 про стягнення з ОСОБА_4 майнової шкоди у розмірі 683,16 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки знайшов своє підтвердження в матеріалах справи.
Відомостей про речові докази матеріали кримінального провадження не містять.
Витрати, пов'язані з залученням експертів в кримінальному провадженні, підлягають стягненню з обвинуваченого відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376, 395 КПК України, суд ,-
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді 1 року позбавлення волі.
У відповідності з ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково (у вигляді 3 місяців позбавлення волі) приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 02.07.2014 року, остаточно призначивши ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 3 місяця.
Позовну заяву потерпілої ОСОБА_5 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 1709,10 грн.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду в розмірі 683,16 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судово-товарознавчих експертиз у розмірі 1043,58 грн.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1