Справа № 209/1651/15-ц
Провадження № 2/209/1020/15
"14" липня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська у складі:
головуючого Гнєзділова В. Є.
при секретарі Бойко Н.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи ТОВ «Абонент ХХІ», реєстраційна служба Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області про визначення часток у спільній сумісній власності, визначення порядку користування квартирою та вселення до квартири, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 треті особи ТОВ «Абонент ХХІ», реєстраційна служба Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області про визначення частоку спільній сумісній власності, визначення порядку користування квартирою та вселення до квартири. На обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що ОСОБА_1 та її малолітня дитина ОСОБА_3Д ІНФОРМАЦІЯ_1 проживали разом з ОСОБА_2, яка є рідною матір'ю позивача, в квартирі за адресо: вул. Інтернаціоналістів,буд.11/В.кв.66, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області. Даною квартирою сторони по справі володіють на праві спільної сумісної власності. Але відповідач з 03 жовтня 2012 року перешкоджає ОСОБА_1 користуватися та розпоряджатися належним останній майном. Змінила замки на вхідні двері, поставила квартиру під цілодобову охорону. З цього приводу позивач звернулася до органів внутрішніх справ, де повідомили, що це є цивільно-правові стосунки і необхідно звертатися до суду. З того часу ОСОБА_1 довелося винаймати житло, неодноразово міняти місце проживання, за оренду житла остання вимушена була витрачати додаткові кошти. 23 червня 2013 року у ОСОБА_1 народилася друга дитина, син - ОСОБА_4, таким чином позивач з двома малолітніми дітьми вимушена поневірятися по чужим квартирам, при тому, що являється співвласником приватизованої двокімнатної квартири. Згідно діючого законодавства поділ майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівним, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У зв'язку з тим, що спільна квартира,за своєю будовою та технічними характеристиками унеможливлює виділення в натурі часток спільних власників,єдиним можливим виходом з цієї ситуації вбачається встановити порядок користування приміщенням квартири та визначити, яка кімната виділяється у користування кожному співвласнику. Оскільки позивач не має доступу до належної на праві спільної власності їй квартири, що спричинить невиконання рішення суду про встановлення порядку користування приміщення у спірній квартирі, позивач просить вселити її у квартиру, яка знаходиться за адресою вул. Інтернаціоналістів, буд 11/В, кв.66, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області. Враховуючи те, що разом з ОСОБА_1 проживають її неповнолітні діти - донька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, позивач вважає що необхідно виділити їй в користування кімнату площею 18,9кв.м., а ОСОБА_2 виділити у користування кімнат площею 11,4 кв.м. Інші приміщення: кухню, коридор, вбиральню, передпокій - залишити у спільному користуванні. Просить суд визначити частки в спільній сумісній власності на квартиру № 66 в будинку №11/В по вул. інтернаціоналістів у м. Дніпродзержинську, Дніпропетровської області, по ? частки кожному із її співвласників, а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Визначити порядок користування квартиру № 66 в будинку №11/В по вул. інтернаціоналістів у м. Дніпродзержинську: виділити ОСОБА_1 у володіння та користування кімнату площею 18,9кв.м.; виділити ОСОБА_2 народження в користування кімнату площею 11,4кв.м.; інше приміщення: кухню, коридор, вбиральню, передпокій залишити у спільному користуванні. Вселити ОСОБА_1 у квартиру № 66 в будинку №11/В по вул. інтернаціоналістів у м. Дніпродзержинську. Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі.
Позивач, ОСОБА_1, в судове засідання не з'явилася, але надала суду заяву в якій просять суд слухати справу у судовому засіданні за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі; є достатньо матеріалів про права та відносини сторін, потрібність дачі особистих пояснень позивачів відсутня, суд вважає за можливе розглядати справу у їх відсутності, згідно вимог ч.2 ст. 158 ЦПК України.
Відповідач, ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився про день слухання справи повідомлений належним чином, згідно з вимогами ст.74,76 ЦПК України, за останнім місцем його реєстрації, про що свідчить електронне повідомлення з відміткою про надходження поштового повідомлення за адресою відповідача,тому суд вважає відповідача повідомленим належним чином про час та місце розгляду справи. Відповідач причину неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надійшло.
Представник третьої особи ТОВ «Абонент ХХІ» в судове засідання не з'явився про день слухання справи повідомлений належним чином, згідно з вимогами ст.74,76 ЦПК України, за останнім місцем його реєстрації, про що свідчить електронне повідомлення з відміткою про надходження поштового повідомлення за адресою відповідача, але є достатньо матеріалів про права та відносини сторін, потрібність дачі особистих пояснень представником третьої особи відсутня, суд вважає за можливе розглядати справу у його відсутності, згідно вимог ч.2 ст. 158 ЦПК України.
Представник третьої особи Реєстраційної служби Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області в судове засідання не з'явився про день слухання справи повідомлений належним чином, згідно з вимогами ст.74,76 ЦПК України, за останнім місцем його реєстрації, про що свідчить електронне повідомлення з відміткою про надходження поштового повідомлення за адресою відповідача, але є достатньо матеріалів про права та відносини сторін, потрібність дачі особистих пояснень представником третьої особи відсутня, суд вважає за можливе розглядати справу у його відсутності, згідно вимог ч.2 ст. 158 ЦПК України
Судом досліджені докази по справі:
-досліджені письмові докази по справі шляхом оголошення їх у судовому засіданні;
Вивчивши матеріали справи, вислухавши позивача, відповідача, з'ясувавши обставини справи та дослідивши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно зі ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ст. 361ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.
Згідно зі ст. 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав всіх суб'єктів права власності.
Згідно зі ст. 355 ЦК України, майно що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Згідно ст. 357 ЦК України, частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.
Згідно ст. 372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Згідно ст. 386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню;
Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні їм права користування і розпорядження майном.
Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Відповідно до п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22 грудня 1995 року № 20 квартира яка є спільною сумісною чи спільною власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення із самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщенням квартир якщо про це заявлено позов.
Згідно ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства», діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.
Згідно Конвенції про права дитинивід 20 листопада 1989 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
В судовому засіданні встановлені судом обставини та визначені до них правовідносини.
ОСОБА_1 та її малолітня дитина ОСОБА_3Д ІНФОРМАЦІЯ_1 проживали разом з ОСОБА_2, яка є рідною матір'ю позивача, в квартирі за адресо: вул. Інтернаціоналістів,буд.11/В.кв.66, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області. Даною квартирою сторони по справі володіють на праві спільної сумісної власності. Але відповідач з 03 жовтня 2012 року перешкоджає ОСОБА_1 користуватися та розпоряджатися належним останній майном. З того часу ОСОБА_1 довелося винаймати житло. 23 червня 2013 року у ОСОБА_1 народилася друга дитина, син - ОСОБА_4, таким чином позивач з двома малолітніми дітьми вимушена жити в орендованих квартирах, при тому, що являється співвласником приватизованої двокімнатної квартири. У зв'язку з тим, що спільна квартира,за своєю будовою та технічними характеристиками унеможливлює виділення в натурі часток спільних власників,єдиним можливим виходом з цієї ситуації вбачається встановити порядок користування приміщенням квартири та визначити, яка кімната виділяється у користування кожному співвласнику.
Суд вважає встановленим наявність фактів, якими обґрунтовуються вимоги позивача з таких мотивів.
Згідно зі ст.57 ЦПК України докази встановлюються на підставі...пояснень сторін, показань свідків, письмових доказів...
Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності володіють квартирою розташованою за адресою АДРЕСА_1. З 03 жовтня 2012 року ОСОБА_2 перешкоджає ОСОБА_1 користуватися та розпоряджатися належним останній майном. Таким чином ОСОБА_1 довелося винаймати житло. 23 червня 2013 року у ОСОБА_1 народилася друга дитина, син - ОСОБА_4, таким чином позивач з двома малолітніми дітьми вимушена жити в орендованих квартирах, при тому, що являється співвласником приватизованої двокімнатної квартири.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, сторонам по справі на праві приватної спільної сумісної власності належить квартира розташована за адресою: АДРЕСА_2. Дана квартира складається з 2 кімнат та має житлову площу 30,3 кв. м., одна кімната площею 18,9 кв. м., друга кімната площею 11,4 кв. м., а також кухню, ванну кімнату, вбиральню, коридор, передпокій, тобто всього має загальну площу 52,3 кв. м.
Відповідно до ч. 2 ст. 370 ЦК України, при виділенні частки з майна, що знаходиться в спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного з співвласників в праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між власниками, законом або рішенням суду.
Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками кожен ?, часткою квартири за адресою: АДРЕСА_2.
Відповідно до ст. 369 ЦК України «Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними». Оскільки домовитись сторони про спільне користування квартирою не можуть, то суд вважає необхідним встановити порядок користування власністю, а саме визначити порядок користування житловим приміщенням квартирою за адресою: АДРЕСА_2, згідно якого виділити позивачу ОСОБА_1 та двом її малолітнім дітям для користування кімнату житловою площею 18,9 кв.м, а відповідачу ОСОБА_2 виділити для користування кімнату житловою площею 11,4кв.м., кухню, ванну кімнату, вбиральню, коридор, передпокій залишити в спільному користуванні.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 про вселення в квартиру, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 03 жовтня 2012 року відповідач ОСОБА_2 змінила замки на вхідних дверях і з тих пір ОСОБА_5 з дітьми не має можливості потрапити до квартири у зв'язку з чим ОСОБА_5 зверталася до органів внутрішніх справ з заявою.
Встановлені судом факти й відповідні їм правовідносини об'єктивно підтверджені перевіреними й дослідженими судом доказами по справі.
Встановлені судом факти і обставини справи підтверджуються:
-копією паспорта та ідентифікаційного номеру ОСОБА_1 /а.с.7-8/, згідно якого підтверджується особа позивача та місце реєстрації;
-копією свідоцтв про народження /а.с.9-10/, згідно яких підтверджується, що позивач має двох малолітніх дітей;
-копією свідоцтва про право власності та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно /а.с.11-12/, згідно яких підтверджується факт право спільної сумісної власності сторін по справі на спірну квартиру;
-копією технічного паспорту /а.с.13-15/, згідно якої підтверджується технічні характеристики спірної квартири;
-копією особового рахунку та довідкою ТОВ «Абонент ХХІ» /а.с.16-17/, згідно яких підтверджується реєстрація позивача її дітей та відповідача в спірній квартирі;
-довідкою слідчого СО Дніпровського РВ від 01 квітня 2013 року /а.с.18/, згідно якої підтверджується факт звертання позивача до органів внутрішніх справ.
На підставі ст.ст. 317,319,361,386,355,357,372,386,391,392 ЦК України, керуючись ст.8,10, 59, 60, 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи ТОВ «Абонент ХХІ», реєстраційна служба Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області про визначення часток у спільній сумісній власності, визначення порядку користування квартирою та вселення до квартири - задовольнити.
Визначити частки у спільній сумісній власності на квартиру № 66 в будинку № 11/В по вул. Інтернаціоналістів, у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, по ? частки кожному із співвласників, а саме ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4.
Визначити порядок користування квартирою № 66 в будинку № 11/В по вул. Інтернаціоналістів, у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області: виділити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3, у володіння та користування кімнату площею 18,9м.кв.; - виділити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 в користування кімнату площею 114м.кв.; - інші приміщення: кухню, коридор, вбиральню, передпокій залишити у спільному користуванні.
Вселити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3, у квартиру №66 будинку №11/В по вул. Інтернаціоналістів в м. Дніпродзержинську.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 судові витрати по справі у розмірі 243,60грн.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя
Дніпровського районного суду
м. Дніпродзержинська В.Є.Гнєзділов