Справа № 201/615/16-ц (2/201/1008/2016)
(заочне)
22 березня 2016 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Черновського Г.В.,
при секретарі - Пісчанській Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів, -
18 січня 2016 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення сплаченої суми авансу та штрафу( а. с. 4-7).
Позивач у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що 05 червня 2015 року між нею та ОСОБА_2, ОСОБА_3 був укладений попередній договір, за умовами якого сторони зобов'язуються у строк до 08 липня 2015 року укласти договір купівлі-продажу квартири № 20 за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ливарна, буд. 15. Згідно з умовами договору 1/4 частина вказаної квартири належала ОСОБА_2, 3/4 частини квартири - ОСОБА_3 На підтвердження зобов'язань та забезпечення його виконання відповідачі отримали аванс у сумі 22 000,00 грн. У встановлену дату 08 липня 2015 року договір купівлі-продажу між сторонами не був укладений з тієї причини, що вказане майно було продано 19 червня 2015 року іншим особам. У зв'язку з вищевикладеним, позивач просить суд стягнути з відповідачів суму сплаченого авансу у розмірі 22 000,00 грн., суму штрафу за порушення зобов'язання у розмірі 22 000,00 грн. та судові витрати у розмірі 1218,00 грн.
Представник позивача надав суду заяву з проханням розглядати дану цивільну справу за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином за адресою місця реєстрації, про причини неявки суду не повідомили, за таких обставин суд вважає можливим розглянути дану цивільну справу у заочному порядку відповідно до вимог Глави 8 Розділу ІІІ ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом було встановлено, що 05 червня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3 був укладений попередній договір, за умовами якого сторони зобов'язуються у строк до 08 липня 2015 року укласти договір купівлі-продажу квартири № 20 за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Ливарна, буд. 15 (а. с. 14).
Згідно з умовами договору 1/4 частина вказаної квартири належить ОСОБА_2, 3/4 частини квартири - ОСОБА_3
На підтвердження зобов'язань та забезпечення його виконання позивач надала, а відповідачі отримали аванс у сумі 22 000,00 грн. У встановлену дату 08 липня 2015 року договір купівлі-продажу між сторонами не був укладений з тієї причини, що вказаний об'єкт нерухомого майна 19 червня 2015 року був проданий іншій особі, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру.
Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами Цивільного кодексу України та умовами укладеного між сторонами договору.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до положень ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.
Частинами 2, 3 вказаної статті передбачено, що сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), правовими наслідками, зокрема, є розірвання договору та відшкодування збитків.
Відповідно до абз. 2 п. 5 попереднього договору від 05 червня 2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3, одержавши аванс від ОСОБА_1 у сумі 22 000,00 грн, в разі невиконання договору, відмови від укладення договору купівлі-продажу вищезазначеної квартири виплатить ОСОБА_1 44 000,00 грн, тобто подвійну суму авансу.
На думку позивача така норма договору є штрафною санкцією.
При цьому відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Виконання зобов'язання за договором відповідно до статті 546 ЦК України може бути забезпечено неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням або завдатком.
Завдаток являє собою грошову суму або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Внесення завдатку як способу виконання зобов'язання може мати місце тільки за наявності зобов'язання, яке повинно виникати на підставі договорів. У разі коли сторони лише домовилися укласти договір, але відповідно його не оформили, сплачені в рахунок виконання договору платежі визнаються авансом і повертаються в тому розмірі, в якому вони надавалися.
На відміну від завдатку, аванс є лише способом платежу, який не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати. У разі видачі авансу боржника не можуть зобов'язати до повернення авансу в подвійному розмірі і, відповідно, до відшкодування збитків.
Отже, якщо у разі порушення умов попереднього договору основний договір так і не був укладений, передана покупцем грошова сума є авансом, який підлягає поверненню.
Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 3 ст. 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_4, а саме щодо солідарного стягнення з відповідачів суми сплаченого нею авансу у розмірі 22 000,00 грн.
У задоволенні позову в частині стягнення штрафу у розмірі 22 000,00 грн. суд вважає за необхідне відмовити з підстав, викладених вище.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, враховуючи результат вирішення справи, на підставі вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України - стягненню з відповідачів на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 551,20 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 526, 527, 543, 549, 635 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд -
Позов - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплачену суму авансу за попереднім договором від05 червня 2015 року у розмірі 22 000 (двадцять дві тисячі) грн. 00 коп.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 551 грн. 20 коп., а саме: по 275 (двісті сімдесят п'ять) грн. 60 коп.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. В разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України, а саме: рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.
Особи (позивач), які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий суддя: Г.В. Черновськой