Справа № 174/896/15-ц
п/с 2/174/115/2016
про повернення заявнику заяви про забезпечення позову
16 лютого 2016 року м. Вільногірськ
Суддя Вільногірського міського суду Дніпропетровської області Данилюк Т.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
15 лютого 2016 року до Вільногірського міського суду Дніпропетровської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Ухвалою Вільногірсього міського суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2016 року було відкрито провадження по даній справі.
16 лютого 2016 року до Вільногірського міського суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову по даній цивільній справі.
В своїй заяві ОСОБА_1, просить суд вжити заходів для забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме 1/3 квартири № 86, яка знаходиться за адресою: м. Вільногірськ Дніпропетровської області, вул. Леніна буд. 65, і належить відповідачу ОСОБА_2 та інше майно, що належить відповідачу на праві власності. Позивач також зазначає, що має підстави побоюватись, що відповідач ОСОБА_2, може розпорядитись даною квартирою та іншим майном, що належить відповідачу на праві власності та відчужити його на користь інших осіб, для ухилення від виконання рішення суду, що в свою чергу ускладнить або унеможливить виконання рішення суду.
Суддя, дослідивши матеріали заяви, вважає її такою, що підлягає поверненню заявнику, виходячи з наступного.
Згідно положень ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам. У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову, суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Види забезпечення позову, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути, порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову, подано без додержання вимог статті 151 ЦПК України, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Отже судом встановлено, що заявником порушено вимоги ст. 151 ЦПК України, а саме:
- не обґрунтовано чому саме невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду;
- окрім цього, заявником не надано доказів на підтвердеження того, що ОСОБА_2, намагався чи намагається здійснити відчуження нерухомого майна на користь інших осіб;
- заявником також не надано доказів, на підтвердження того, що дійсно 1/3 вказаної квартири належить відповідачу ОСОБА_2;
- не надано доказів на підтвердження дійсної вартості зазначеної частки вказаної квартири, що позбавляє суд можливості визначити співмірність позовних вимог з вартістю майна на яке заявник просить накласти арешт, а відповідно до ч.3 ст. 152 ЦПК України - види забезпечення позову, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами;
- також відсутні посилання на докази, чи є в відповідача ОСОБА_2, інше майно і яке саме та яка його вартість.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1, про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, до ОСОБА_2, про стягнення боргу за договором позики, підлягає поверненню заявнику.
Керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1, про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, до ОСОБА_2, про стягнення боргу за договором позики, повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, до апеляційного суду Дніпропетровської області, через Вільногірський міський суд Дніпропетровської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: Т.М. Данилюк