25 березня 2016 року Справа № 803/277/16
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мачульського В.В.,
при секретарі судового засідання Масюк Г.С.,
за участю представника позивача Багна І.С.,
представника відповідача Кушнір Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська сирна компанія» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська сирна компанія» (ТзОВ «Українська сирна компанія», позивач, товариство) звернулося з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0021631501 та № 0021661501 від 16 жовтня 2015 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцькою ОДПІ було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТзОВ «Українська сирна компанія» за липень 2015 року, за результатами якої складений акт № 4064/15-01/37425007 від 21 вересня 2015 року. Перевіркою встановлено, що ТзОВ «Українська сирна компанія» в порушення підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 глави 2 розділу ІІ, пункту 203.1 статті 203 розділу V, підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 та пунктів 200.1 200.2 статті 200 розділу V Податкового кодексу України несвоєчасно подало до Луцької ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість (ПДВ) за липень 2015 року та не відобразило в Додатку №1 до податкової декларації за липень 2015 року та податковій декларації з ПДВ за липень 2015 року коригування податкового кредиту в сторону зменшення на суму 7 153 050,00 грн. на підставі розрахунку №268 від 01 липня 2015 року коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 1635 від 30 червня 2015 року, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних 16 липня 2015 року за №9149810423. Позивач не погодився із висновками викладеними в акті перевірки та 02 жовтня 2015 року подав на нього свої заперечення. За результатами розгляду заперечення висновки акту залишено без змін.
На підставі вищевказаного акта перевірки Луцькою ОДПІ 16 жовтня 2015 року прийняті податкові повідомлення-рішення № 0021631501 та № 0021661501, якими позивачу зменшено суму від'ємного значення ПДВ на 764 342, 00 грн. та збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 9 583 062,00 грн. (за основним платежем 6 388 708,00 грн., за штрафними санкціями 3 194 354,00 грн.). Дані податкові повідомлення-рішення оскаржувались позивачем в адміністративному порядку, але були залишені без змін, а відповідні скарги залишені без задоволення.
Товариство не погоджується з такими рішеннями податкового органу. Вважає, що відповідач порушив порядок розгляду заперечень на акт перевірки та позбавив позивача можливості приймати участь у його розгляді.
Крім того, положення пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України не містить вимоги щодо одночасного відображення розрахунків коригування постачальником та отримувачем в деклараціях з ПДВ.
В свою чергу, відповідно до абзацу 4 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Наказом Міністерства фінансів України №957 від 22 вересня 2014 року затверджено форму податкової накладної та порядок її заповнення. З огляду на викладене, положення абзацу 4 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України застосовуються як у відношенні до податкової накладної, так і до її додатків, зокрема щодо питань коригування податкового кредиту, який здійснюється на підставі розрахунку кількісних та вартісних показників до податкової накладної.
Відповідач у письмових запереченнях № 1908/10/03-18-10-07 від 16 березня 2016 року позовних вимог не визнав посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті Луцькою ОДПІ на підставі закону за порушення позивачем підпункту 192.1.1. пункту 192.1. статті 192 Податкового кодексу України, що було встановлено при проведенні камеральної перевірки податкової декларації з ПДВ за липень 2015 року. Вважає, що товариство зобов'язане було відкоригувати суму податкового кредиту з ПДВ у звітному періоді, у якому було зареєстровано даний розрахунок, тобто у липні 2015 року.
Також зазначив, при розгляді заперечень на акт перевірки Луцька ОДПІ дотрималась обов'язку, встановленого пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України щодо надсилання повідомлення платнику податків про розгляд заперечення.
Оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені правомірно, то відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримує з підстав, викладених в позовній заяві. Просить суд задовольнити позовні вимоги та скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Представник відповідача в судовому засіданні просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення.
Так судом встановлено, що ТзОВ «Українська сирна компанія» є платником ПДВ з 08 грудня 2010 року (свідоцтво №200079624).
У період з 18 вересня 2015 року по 21 вересня 2015 року головним державним ревізор-інспектором відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТзОВ «Українська сирна компанія» за липень 2015 року, за результатами якої складений акт №4064/15-01/37425007 від 21 вересня 2015 року (а.с.10-15).
За результатами проведення камеральної перевірки відповідачем встановлено, що ТзОВ «Українська сирна компанія» в порушення підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 глави 2 розділу ІІ, пункту 203.1 статті 203 розділу V, підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 та пунктів 200.1, 200.2 статті 200 розділу V Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасно подано до Луцької ОДПІ податкову декларацію з ПДВ за липень 2015 року та не відобразило в Додатку №1 до податкової декларації за липень 2015 року та податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2015 року коригування податкового кредиту в сторону зменшення на суму 7 153 050,00 грн. на підставі розрахунку №268 від 01 липня 2015 року коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 1635 від 30 червня 2015 року, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних 16 липня 2015 року за №9149810423.
Не погоджуючись з висновками вказаними в акті перевірки, товариством до Луцької ОДПІ 02 жовтня 2015 року було подано заперечення №02/10-ЮВ з обґрунтуванням правомірності відображення податкового кредиту в податковій декларації з ПДВ за липень 2015 року, проте листом від 12 жовтня 2015 року №18269/10/03-18-15-01 Луцька ОДПІ повідомила про відсутність підстав для його задоволення (а.с.26-27).
Суд погоджується із доводами позивача про те, що відповідачем порушено порядок розгляду заперечень на акт перевірки, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.
У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, контролюючий орган зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.
Участь керівника відповідного контролюючого органу (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.
Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.
Судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що заперечення на акт перевірки були отримані Луцькою ОДПІ 06 жовтня 2015 року за вх. № 20425/10. З матеріалів справи вбачається, що Луцька ОДПІ листом № 18009/10/03-18-15-01 від 07 жовтня 2015 року повідомлено про те, що розгляд заперечення відбудеться 12 жовтня 2015 року. Однак, як вбачається із копії поштового конверта та оглянутого в судовому засіданні його оригінала, відповідач направив даний лист 09 жовтня 2015 року, що підтверджується відбитком календарного штемпеля відділу поштового зв'язку. Таким чином відповідач не виконав свій обов'язок, а саме не надіслав платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень у відповідності до вимог пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України.
В подальшому на підставі акта перевірки Луцькою ОДПІ 16 жовтня 2015 року прийняті податкові повідомлення-рішення № 0021631501 та № 0021661501, якими позивачу зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість на 764 342, 00 грн., та збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 9 583 062,00 грн. (за основним платежем 6 388 708,00 грн., за штрафними санкціями 3 194 354,00 грн.).
ТзОВ «Українська сирна компанія» оскаржувало в адміністративному порядку прийняті податкові повідомлення-рішення, до Головного управління ДФС у Волинській області (скарга №77 від 29 жовтня 2015 року) та до Державної фіскальної служби України (скарга №07/12-П-ЮВ від 07 грудня 2015. Рішеннями №7153/10/03-20-10-03-06 від 13 грудня 2015 року (а.с.43-47) та №2679/6/99-99-10-01-04-25 від 10 лютого 2015 року (а.с.62-65), в задоволенні скарг позивача було відмовлено, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін.
Підставою для винесення Луцькою ОДПІ оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стало те, що продавцем ТзОВ «ВОГ ТРЕЙДИНГ» виписано Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 01 липня 2015 року № 268 до податкової накладної № 1635 від 30 червня 2015 року (зареєстрований в ЄРПН 16 липня 2015 року за № 9149810423). Згідно з цим розрахунком показники декларації з ПДВ за липень 2015 року підлягали коригуванню позивачем у сторону зменшення на (-) 7 153 050,00 грн.
За висновками акта камеральної перевірки ТзОВ «Українська сирна компанія» у додатку 1 до податкової декларації з ПДВ за липень 2015 року та у податковій декларації з ПДВ за липень 2015 року коригування податкового кредиту в сторону його зменшення на (-) 7 153 050,00 грн. відображено не було, що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду на 7 153 050,00 грн. (рядок 18) та заниження суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за липень 2015 року (з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду) на 6 388 708,00 грн. (рядок 25) та відповідно заниження суми, що сплачується до державного бюджету на 6 388 708,00 грн. (рядок 25.1).
Пунктом 56.18 статті 56 Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.
Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням Луцької ОДПІ суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини виникли стосовно прийнятих Луцькою ОДПІ податкових повідомлень-рішень, а відтак врегульовані Податковим кодексом України.
Як вбачається з матеріалів справи, 20 липня 2015 року ТзОВ «Українська сирна компанія» до податкового органу була подана податкова декларація з ПДВ за червень 2015 року реєстр. №9153307492 із додатком №1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість»; додатком №2 розрахунок суми залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до 01 лютого 2015 року»; додатком №5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту», у якій до складу податкового кредиту за червень 2015 року товариство включило ПДВ у сумі 7 153 050,00 грн. згідно з податковою накладною №1635 від 30 червня 2015 року, виписаною контрагентом-постачальником ТзОВ «ВОГ ТРЕЙДИНГ» (а.с.71-83).
16 липня 2015 року продавцем ТзОВ «ВОГ ТРЕЙДИНГ» виписано Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 268 від 01 липня 2015 року до податкової накладної № 1635 від 30 червня 2015 року, згідно з яким сума коригування ПДВ становить (-) 7 153 050,00 грн. (а.с.69-70). Зазначений розрахунок зареєстрований в ЄРПН 16 липня 2015 року за № 9149810423 (а.с.70).
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
Як передбачено пунктом 192.1 статті 192 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підпунктом 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 цього ж Кодексу визначено, що якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.
Відповідно до пункту 192.3 статті 192 цього ПК України, результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Згідно із пунктом 3 Порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 (з наступними змінами та доповненнями), реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не видаються отримувачу (покупцю) товарів (послуг) та залишаються у їх постачальника (продавця); складені під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України; складені в межах виконання угод про розподіл продукції; складені за операціями з постачання товарів (послуг), які звільнені від оподаткування) незалежно від суми податку на додану вартість, зазначеної в одній податковій накладній та/або розрахунку коригування.
Розрахунок коригування, складений постачальником (продавцем) товарів (послуг) до податкової накладної, яка видана їх отримувачу (покупцю) - платникові податку, підлягає реєстрації:
постачальником (продавцем), якщо передбачається збільшення суми компенсації вартості товарів (послуг) на користь такого постачальника (продавця) або коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суми компенсації;
отримувачем (покупцем), якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів (послуг) на користь їх постачальника (продавця).
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Як передбачено пунктом 200.4 статті 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Із системного аналізу зазначених правових норм випливає, що позивач мав провести коригування податкового кредиту на підставі виписаного продавцем та зареєстрованого у встановленому порядку Розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 268 від 01 липня 2015 року до податкової накладної № 1635 від 30 червня 2015 року.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами у справі, у податковій декларації з ПДВ за серпень 2015 року №9182961756 та додатку №1 ТзОВ «Українська сирна компанія» відобразило коригування податкового кредиту в сторону зменшення на суму 7 153 050,00 грн. на підставі вищевказаного Розрахунку (а.с.95-105).
Приймаючи оскаржувані рішення про зменшення суми від'ємного значення ПДВ на 764 342, 00 грн. та збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 9 583 062,00 грн. (за основним платежем 6 388 708,00 грн., за штрафними санкціями 3 194 354,00 грн.), відповідач цієї обставини не взяв до уваги. Відтак, застосування позивачем самостійно у податковій декларації з ПДВ наслідків коригування податкового кредиту на (-) 7 153 050,00 грн. у серпні 2015 року у зв'язку із надходженням до нього Розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 01 липня 2015 року № 268 до податкової накладної № 1635 від 30 червня 2015 року та тих самих наслідків - коригування податкового кредиту на (-) 7 153 050,00 грн. контролюючим органом - відповідачем у декларації за липень 2015 року тягне подвійне коригування показників.
Наведене свідчить про те, що відповідач не врахував усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); діяв нерозсудливо, непропорційно, зокрема, без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). Також відповідач не дотримався процедури, встановленої пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України в частині забезпечення права позивача як платника податків брати участь у процесі прийняття рішення при розгляді заперечень на акт перевірки.
Таким чином, рішення відповідача не відповідають критеріям правомірності, визначеним у частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України).
З огляду на викладене, вимоги позивача про визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».
З наведених вище підстав, виходячи з наданих суду статтею 162 КАС України повноважень, адміністративний позов підлягає до задоволення повністю шляхом прийняття постанови про визнання протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0021631501 та № 0021661501, якими позивачу зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість на 764 342, 00 грн., та збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 9 583 062,00 грн. (за основним платежем 6 388 708,00 грн., за штрафними санкціями 3 194 354,00 грн.).
Відповідно до частини першої статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Луцької ОДПІ на користь ТзОВ «Українська сирна компанія» слід стягнути судовий збір в сумі 155 211,06 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення № 4 від 25 лютого 2016 року (а.с.2).
Керуючись статтями 2,11,17,71,94,158,160,162,163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, Закону України «Про судовий збір», суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області № 0021631501 та № 0021661501 від 16 жовтня 2015 року.
Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код юридичної особи 39497665) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська сирна компанія» (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Лідавська, будинок 2, ідентифікаційний код юридичної особи 37425007) судовий збір в сумі 155 211,06 грн. (сто п'ятдесят п'ять тисяч двісті одинадцять гривень шість копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 29 березня 2016 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський