24 березня 2016 р.м.ОдесаСправа № 511/2969/15-а
Категорія: 10.2 Головуючий в 1 інстанції: Ільяшук А.В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого -судді Романішина В.Л.,
суддів Запорожана Д.В., Шляхтицького О.І.,
за участю секретаря Колеснікова-Горобець І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Роздільнянського районного суду Одеської області від 25 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання поновити виплату пенсії за віком,
В листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Роздільнянського районного суду Одеської області з адміністративним позовом до УПФУ в Роздільнянському районі Одеської області про визнання протиправною бездіяльності щодо не поновлення виплати пенсії за віком, зобов'язання УПФУ в Роздільнянському районі Одеської області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за віком з 22 листопада 2011 року в розмірах, відповідно до діючого законодавства.
Позов обґрунтовував тим, що з 1999р. йому припинено виплату пенсії у зв'язку із виїздом на постійне проживання до Ізраїлю. Після прийняття Конституційним Судом України рішення №25-рп/2009 від 07.10.2009р. щодо визнання неконституційними положень п.2 ч.1 ст.49, другого речення ст.51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у вересні 2015 року представник позивача ОСОБА_2 звернувся до УПФУ з вимогою про поновлення виплати пенсії ОСОБА_1, однак Управління відмовило у задоволенні такої заяви, зазначивши, що позивачу необхідно особисто звернутися до пенсійного органу із заявою встановленого зразка. Таку відмову позивач вважає незаконною, оскільки ч.1 ст.44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено можливість подання заяви про призначення (перерахунок) пенсії через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
УПФУ в Роздільнянському районі Одеської області проти позову заперечувало, зазначивши, що частиною 1 статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не регулюється порядок подання заяви про поновлення виплати пенсії, а тому посилання позивача на вказану норму є безпідставним.
Постановою Роздільнянського районного суду Одеської області від 25.01.2016р. позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції виходив що того, що пунктом 5.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що заява про поновлення виплати пенсії подається пенсіонером особисто або його законним представником. За висновками суду першої інстанції, представник за довіреністю не входить до кола осіб, які є законними представниками відповідно до положень ст.242 Цивільного кодексу України.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нову постанову, якою його позов задовольнити.
В своїй скарзі апелянт зазначає, що право особи на уповноваження інших осіб на вчинення відповідних дій закріплено Цивільним кодексом України, який має вищу юридичну силу, аніж положення Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою ПФУ від 25.11.2005р. №22-1.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами у справі, до червня 1999 року ОСОБА_1, 03.01.1938р.н., проживав в селі Єгорівка Роздільнянського району Одеської області та отримував пенсію за віком. Виплату пенсії було припинено у зв'язку з виїздом на постійне місцем проживання до Ізраїлю, на підставі ст.ст.49, 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
22.11.2014р. ОСОБА_1, через представника по довіреності, звернувся до УПФУ в Роздільнянському районі Одеської області із заявою про поновлення виплати пенсії за віком, у зв'язку з прийняттям 07.10.2009р. Конституційним Судом України рішення №25-рп/2009, яким визнано неконституційними положення пункту 2 частини 1 статті 49, другого речення статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням УПФУ в Роздільнянському районі Одеської області №67 від 01.12.2014р. в поновленні виплати пенсії відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2015р. у справі №511/3697/14-а визнано протиправним рішення УПФУ в Роздільнянському районі Одеської області щодо відмови ОСОБА_1 у поновленні виплати пенсії за віком. Роз'яснено позивачу право на повторне звернення до УПФУ з вимогою про розгляд питання про поновлення пенсії.
15.09.2015р. представник ОСОБА_1 по довіреності звернувся до УПФУ в Роздільнянському районі Одеської області із вимогою щодо розгляду питання про поновлення виплати пенсії.
Листом від 21.10.2015р. №4339/04 УПФУ в Роздільнянському районі Одеської області повідомило позивача, що відповідно до положень п.1.5 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1, заява про поновлення виплати пенсії подається пенсіонером особисто або його законним представником, а також по зразку, який відповідає додатку 4 Порядку.
Тобто, підставою для відмови у поновленні виплати ОСОБА_1 пенсії за віком слугували дві обставини: подання відповідної заяви особою, яка не є законним представником пенсіонера, та подання заяви не за формою, встановленою додатком 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1.
При цьому, УПФУ в Роздільнянському районі Одеської області не заперечує наявності у ОСОБА_1 права на поновлення йому виплати пенсії з дня прийняття Конституційним Судом України Рішення № 25-рп/2009 від 07.10.2009р., яким пункт 2 частини першої статті 49, друге речення статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним).
Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності дій УПФУ в Роздільнянському районі Одеської області щодо відмови ОСОБА_1 у поновленні виплати пенсії. При цьому, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Пунктом 1.5 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1, серед іншого, передбачено, що заява про поновлення виплати пенсії подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.
Застосовуючи вказані положення Порядку, УПФУ в Роздільнянському районі Одеської області, з яким погодився суд першої інстанції, зазначає, що заява про поновлення виплати пенсії за віком має бути подана особисто ОСОБА_1 або його законним представником, тоді як представник по довіреності не уповноважений на подання такої заяви.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком відповідача та суду першої інстанції, оскільки законним представником є не лише особа, яка представляє майнові права та законні інтереси недієздатних та обмежено дієздатних осіб, як це встановлено статтею 242 Цивільного кодексу України, а й особа, яка представляє майнові права та інтереси дієздатних осіб, але таких, що через свій фізичних стан (старість, хвороба) не можуть особисто здійснювати свої права та виконувати свої обов'язки.
Апеляційний суд враховує, що подання ОСОБА_1 заяви про поновлення виплати пенсії до УПФУ особисто через його вік (78 років) та постійне проживання за межами України є утрудненим.
Частиною 1 статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено право особи уповноважувати іншу особу на вчинення дій щодо призначення та перерахунку пенсії на підставі нотаріально посвідченої довіреності. Пунктом 1.5 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1, передбачено подання пенсіонером особисто або його законним представником не лише заяви про поновлення пенсії, а й заяви про її перерахунок.
З вказаного слідує, що положення Порядку №22-1 не відповідають ч.1 ст.44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який має вищу юридичну силу, а тому підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Видана ОСОБА_1 довіреність передбачає вчинення представниками всіх необхідних дій в УПФУ для призначення, поновлення, нарахування, перерахунку та виплати, а також одержання належної Довірителю пенсії; довіреність засвідчена нотаріально, недійсною не визнавалася, не відкликалася та в судовому порядку не скасовувалася.
На підставі викладеного апеляційний суд доходить висновку, що відмова УПФУ у поновленні виплати позивачу пенсії, обґрунтована поданням відповідної заяви неповноважною особою, є незаконною.
Щодо подання заяви не за формою, встановленою додатком 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1, то колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що визнання постановою від 14.07.2015р. у справі №511/3697/14-а протиправним рішення УПФУ в Роздільнянському районі Одеської області №67 від 01.12.2014р. про відмову в поновленні ОСОБА_1 виплати пенсії не створює для позивача обов'язку повторно надавати заяву встановленого зразку, а створює для УПФУ обов'язок прийняти відповідне рішення по поданій 22.11.2014р. заяві.
При визначенні дати, з якої підлягає поновленню ОСОБА_1 виплата пенсії за віком, то судова колегія зазначає, що таке поновлення підлягає з дня набрання чинності Рішенням КСУ №25-рп/2009 від 07.10.2009р., що відповідає правовій позиції Верховного Суду України з цього питання, викладеній у постанові від 06.10.2015р. (ЄДРСР №52523991).
Однак, при зверненні до суду ОСОБА_1 просив поновити виплату його пенсії за віком з 22.11.2011р., а тому, відповідно до ст.ст.11, 195 КАС України, суд задовольняє його позов в межах заявлених вимог.
Поряд з цим, на підставі ч.4 ст.195 КАС України, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги щодо зобов'язання УПФУ в Роздільнянському районі Одеської області здійснити перерахунок пенсії, оскільки такі вимоги не заявлялися ОСОБА_1 при зверненні до суду першої інстанції.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Матеріалами справи документально підтверджено понесені ОСОБА_1 судові витрати по справі в сумі 2046,24 грн. (а.с.3, 20, 50, 58, 59), а тому, на підставі ст.94 КАС України, вказана сума підлягає стягненню з УПФУ в Роздільнянському районі Одеської області на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 69, 71, 94, 185, 195, 196, 198 ч.1 п.3, 202 ч.1 п.4, 205 ч.2, 207, 254 ч.5 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Роздільнянського районного суду Одеської області від 25 січня 2016 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області щодо поновлення виплати ОСОБА_1 пенсії за віком.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за віком з 22 листопада 2011 року.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області (код ЄДРПОУ 24531647; місцезнаходження: 67400, місто Роздільна, вулиця Свердлова, 7) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1; місце проживання: Ізраїль, АДРЕСА_1) у відшкодування судових витрат 2046,24 грн. (дві тисячі сорок шість гривень 24 коп.), за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області.
Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Повний текст постанови виготовлено 29.03.2016р.
Головуючий суддя Романішин В.Л.
Судді Запорожан Д.В.
Шляхтицький О.І.