29 березня 2016 року Справа № 876/1000/16
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Попка Я.С.
суддів Хобор Р.Б., Сеника Р.П.
за участю секретаря судового засідання Мартинишина Р.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 грудня 2015 року про повернення заяви про зміну порядку виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа та про видачу заявнику нарахованої суми у справі за позовом ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області про зміну виконавчого провадження,-
17.08.2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про зміну порядку виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-а-4815/11, виданого 12.05.2014 року, та про видачу заявнику нарахованої суми.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 грудня 2015 року заяву повернено заявнику.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заявником не виконано вимоги ухвали суду від 30.11.2015 року про залишення заяви про зміну порядку виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-а-4815/11, виданого 12.05.2014 року, та про видачу заявнику нарахованої суми, без руху.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, вважаючи її винесеною з порушеннм норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 оскаржив її в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 грудня 2015 року та направити справу на новий розгляд.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначає, що 18 листопада 2015 року ним подано заяву, де повторно вказано про незаконні дії головного судового виконавця по виконанню виконавчого листа №2-а-4815/11, виданий 12.05.2014 року, та виконавчого листа №2а-3523/11, виданий 09.04.2014 року.
Апелянт стверджує, що ОСОБА_2 надав для виконання виконавчий лист №2-а- 4815/11, виданий 12.05.2014 року Ужгородським міськрайонним судом, про зобов'язання управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щорічну разову грошову допомогу як інваліду війни третьої групи, визначеною ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2011 рік, з урахуванням проведених виплат. 26.08.2014 року головним державним виконавцем відділу ПВР управління ДВС Головного управління юстиції у Закарпатській області Вудмаска М.Ф. винесена постанова про закінчення виконавчого провадження, оскільки управлінням праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради рішення суду виконано частково, а саме ОСОБА_2 проведено нарахування суми доплати. В частині виплати вказаної суми коштів, виконання рішення суду з боку боржника є неможливим з поважних причин, а саме в зв'язку з відсутністю бюджетного фінансування.
Апелянт вважає, що вищевказана постанова державного виконавця є незаконною.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав:
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Повертаючи заяву про зміну порядку виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа та про видачу заявнику нарахованої суми, суддя суду першої інстанції виходив з того, що ухвалою суду від 30.11.2015 року подану заявником заяву було залишено без руху з наданням п'ятиденного терміну для усунення недоліків з дня отримання копії ухвали. Однак зазначена ухвала виконана не була, в зв'язку з чим на підставі ст.108 КАС України суд повернув заяву про зміну порядку виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа та про видачу заявнику нарахованої суми заявнику.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають нормам процесуального права.
Встановлено, що ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.11.2015 року залишено без руху заяву ОСОБА_2 про зміну порядку виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-а-4815/11, виданого 12.05.2014 року, та про видачу заявнику нарахованої суми, з підстав невідповідності вимогам ст. 106, 263 КАС України, оскільки заява не містить дані про осіб виконавчого провадження (стягувача та виконавця виконавчого провадження), їх місцезнаходження, поштовий індекс, засоби зв'язку, якщо такі відомі; заявником не зазначено в який спосіб виконання постанови суду має бути змінено; у ній не викладено обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги, зокрема обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та доказів, які підтверджують такі вимоги. До заяви не доданої її копії з копіями інших документів, відповідно до кількості інших учасників судового розгляду. Крім того, до даної заяви ОСОБА_2 було подано заяву від 18.11.2015 року, в якій заявник додатково просить розглянути таку ж справу за 2010 рік - виконавчий лист №2а-3523/11, виданий 09.04.2014 року про стягнення з боржника нарахованої, але не виплаченої заявнику суми в гривнях. Однак, у межах однієї справи не може бути розглянути питання щодо зміни порядку виконання судового рішення по двох справах.
Копію вказаної ухвали надіслано заявнику рекомендованим листом з повідомленням та надано строк для виправлення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 8800016482515/88015 03432520), з розпискою в одержанні видно, що копію ухвали заявником отримано 12.12.2015 р.
На виконання ухвали суду від 30.11.2015 року про залишення заяви без руху заявником 18.12.2015 року подано скаргу на постанови про закінчення виконавчого провадження від 17.12.2015 року з посиланням як на норми ЦПК України, так і на норми КАС України.
У відповідності до вимог ч.1 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що нормами КАС України, на підставі якого підлягає розгляду подана заявником ОСОБА_2 про зміну порядку виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-а-4815/11, виданого 12.05.2014 року, не передбачено можливість звернення заявника до суду зі скаргою на рішення державного виконавця.
Крім того, при розгляді судової справи в порядку адміністративного судочинства не може застосовуватися процедура, визначена цивільним процесуальним законодавством.
Згідно ч.7 ст.9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Відповідно до ст.108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що подану заявником заяву про зміну порядку виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа та про видачу заявнику нарахованої суми слід повернути заявнику, так як згідно вимог п.1 ч.3 ст.108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
За таких обставин суд першої інстанції постановив рішення з дотриманням норм процесуального права, в зв'язку з чим апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви про зміну порядку виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа та про видачу заявнику нарахованої суми без змін.
Згідно п.1 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.199, ст.ст. 205, 206, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 грудня 2015 року про повернення заяви про зміну порядку виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа та про видачу заявнику нарахованої суми у справі №2-а-4815/11 за позовом ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області про зміну виконавчого провадження - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Я.С. Попко
Судді Р.Б. Хобор
Р.П. Сеник
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 29.03.2016 року.