Справа № 815/360/16
29 березня 2016 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Стефанова С.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк» Северина Юрія Петровича про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк» Северина Юрія Петровича (надалі по тексту - відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправною відмову відповідача від 14.07.2015 року (вих. № 3586) при розгляді заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо включення позивача до реєстру кредиторів за вкладом в АТ «Імексбанк» по договору банківського вкладу від 13.01.2004 року за № 192 на загальну суму 11 735,14 грн.;
- зобов'язати відповідача включити вимоги позивача до реєстру вимог кредиторів АТ «Імексбанк» по договору банківського вкладу від 13.01.2004 року за № 192 на загальну суму 11 735,14 грн. та віднести вимоги позивача до відповідної черги в порядку, встановленому чинним законодавством.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 13.01.2004 року був укладений між АТ «Імексбанк» та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 договір банківського вкладу за №192. 14.07.2015 року уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк» Северином Ю.П. було відмовлено у задоволенні заяви ФОП ОСОБА_1 за вих. №08/12 від 07.07.2015 року про включення останнього до реєстру кредиторів. Позивач вважає, що його законні вимоги були грубо порушені, з огляду на те, що у період оголошення у офіційному виданні про ліквідацію АТ «Імексбанк», він перебував на лікуванні. Проте, одразу, як він дізнався (07.07.2015 року) про ліквідацію Банку, зателефонував до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк» Северину Ю.П. та проконсультувався щодо виплат банком його коштів. У телефонному режимі, позивач повідомив, що знаходився на лікуванні, проте йому було сповіщено, що потрібно написати заяву про включення до реєстру кредиторів та його вимоги будуть в порядку черговості задоволені. Як зазначає позивач, жодного слова щодо неможливості прийняти та задовольнити його заяву щодо включення у реєстр кредиторів АТ «Імексбанк» у зв'язку із закінченням строку на їх прийняття, позивачу не було повідомлено, а навпаки, наполягали на скоріше оформлення з його боку заяви та подання її уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк» Северину Ю.П. З огляду на викладене, позивач вважає, що пропуск строку на подання заяви про включення його до реєстру кредиторів АТ «Імексбанк» пропущений з поважних причин.
До суду з'явився представник позивача, який позовні вимоги із викладених вище підстав підтримав у повному обсязі та просив задовольнити позов та розглянути справу в порядку письмового провадження.
Відповідач до суду не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином; заперечення проти адміністративного позову не подав. Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 13.01.2004 року між Акціонерним комерційним банком «Імексбанк» та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною собою ОСОБА_1 укладений договір банківського рахунку № 192 (у національній валюті), відповідно до якого клієнту відкрито поточний рахунок у національній валюті та банком взято на себе зобов'язання приймати і зараховувати на цей рахунок кошти, що надходять клієнту, виконувати розпорядження клієнта щодо перерахування і видачі відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком (а.с. 10-12).
На підставі постанови Правління Національного банку України від 26.01.2015 року № 50 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 26.01.2015 року №16 «Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ «Імексбанк», згідно з яким в Публічне акціонерне товариство «Імексбанк» (надалі - АТ «Імексбанк» або Банк) з 27.01.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію, призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ «Імексбанк» Северина Юрія Петровича, провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків.
На офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб опубліковано оголошення про те, що у зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення від 27.05.2015 року № 105 «Про початок процедури ліквідації АТ «Імексбанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким в АТ «Імексбанк» розпочато процедуру ліквідації строком на 1 рік, з 27 травня 2015 р. по 26 травня 2016 р.
Інформація про запровадження процедури ліквідації в установі ПАТ «Імексбанк» була офіційно опублікована в засобах масової інформації, зокрема на сайті НБУ та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, газеті «Голос України» № 94 (6098) від 29.05.2015 року.
08 липня 2015 року ФОП ОСОБА_5 направив уповноваженій особі на ліквідацію АТ «Імексбанк» з заяву про включення його в реєстр кредиторів (а.с. 13).
Листом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Імексбанк» Ю.П. Северина від 14 липня 2015 року № 3586 ФОП ОСОБА_1 було відмовлено у включенні до реєстру вимог кредиторів для подальшого задоволення у відповідній черговості, оскільки він звернувся з порушенням тридцяти денного строку з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду (а.с. 16).
Відповідно до пунктів 2, 4 частини третьої статті 12 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами, зокрема, визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Частиною першою статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Зобов'язання з виплати відсотків за вкладами, нарахованих під час здійснення тимчасової адміністрації, задовольняються відповідно до черговості, встановленої пунктом 4 частини першої статті 52 цього Закону.
Відповідно до частини п'ятої статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно з частиною третьою статті 28 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» фонд не пізніше ніж за 30 днів до закінчення визначеного цим Законом строку ліквідації банку публікує оголошення в газетах «Урядовий кур'єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет про завершення Фондом виплат гарантованої суми відшкодування.
Статтею 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах «Урядовий кур'єр» та «Голос України» не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Відомості про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду повинні містити: 1) найменування та інші реквізити банку, що ліквідується; 2) дату та номер рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;3) дату та номер рішення виконавчої дирекції Фонду про призначення уповноваженої особи Фонду; 4) прізвище, ім'я та по батькові уповноваженої особи Фонду; 5) інформацію про місце та строк приймання вимог кредиторів.
Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.
Частиною першою статті 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
Таким чином, законодавством у галузі гарантування вкладів фізичних осіб регламентовано чіткий порядок звернення кредиторів із вимогами про забезпечення відшкодування коштів за вкладами, зокрема, щодо включення їх до реєстру кредиторів на повернення банківських вкладів і відсотків, та правові підстави задоволення Фондом таких вимог.
В той же час судом встановлено, що позивач в період з 19.05.2015 року по 30.05.2016 року (виїзд 31.05.2016 року) знаходився на санаторно-курортному лікуванні по призначенню лікаря у Клінічному санаторії «Карпати», та з 02.06.2015 року по 06.07.2015 року знаходився на амбулаторному лікуванні у Кілійській амбулаторії загальної практики сімейної медицини, що підтверджується копією договору № 4132 від 13.05.2015 року, рахунком № 4132 від 13.05.2016 року та випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 07.12.2015 року (а.с. 17-22).
Таким чином, судом встановлено, що публікація оголошення про ліквідацію АТ «Імексбанк» відбулась 29.05.2015 року, отже вимоги кредиторів ПАТ «Імексбанк» приймались до 30.06.2015 року. При цьому позивач в період з 19.05.2015 року по 30.05.2016 року (виїзд 31.05.2016 року) знаходився на санаторно-курортному лікуванні по призначенню лікаря у Клінічному санаторії «Карпати», та з 02.06.2015 року по 06.07.2015 року знаходився на амбулаторному лікуванні у Кілійській амбулаторії загальної практики сімейної медицини, що суд оцінює як поважну причину для пропуску встановленого законодавством строку для заявлення кредитором вимог до банку.
Разом з тим, позивач у своїй заяві про включення його до реєстру кредиторів, адресованій уповноваженій особі Фонду на ліквідацію ПАТ «Імексбанк», не зазначив про поважність причини пропуску ним встановленого законодавством строку для заявлення кредитором вимог до банку, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що відповідач діяв у відповідності до вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а тому у суду відсутні правові підстави для визнання протиправною відмови відповідача від 14.07.2015 року (вих. № 3586) при розгляді заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо його включення до реєстру кредиторів за вкладом в АТ «Імексбанк» по договору банківського вкладу від 13.01.2004 року за № 192 на загальну суму 11 735,14 грн., отже вказані вимоги до задоволення не підлягають.
В той же час судом встановлено, що відповідно до ч.3 ст.49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 214 від 14 вересня 2015 року про затвердження Реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «Імексбанк».
Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) від 14 січня 2016 року № 9 уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «Імексбанк» розпочато задоволення вимог кредиторів третьої черги, відповідно до статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не містить застережень щодо поважності порушення відповідних строків для регламентованих Законом процедур, зокрема щодо порушення тридцятиденного строку для заявлення вимог кредиторами.
Проте суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, який зазначив, що у певних сферах може бути важко формулювати закони з високою чіткістю, а певний рівень гнучкості навіть може бути бажаним, щоб дати національним судам змогу застосовувати право у світлі своєї оцінки того, які заходи необхідні за конкретних обставин кожної справи (див. рішення від 27 травня 1996 року у справі «Гудвін проти Сполученого Королівства», п. 33, Reports 1996-II). Логічним наслідком принципу загального застосування законів є те, що законодавчі акти не завжди є чітко сформульованими. Необхідність уникати надмірної жорсткості у формулюваннях та відповідати обставинам, що змінюються, означає, що багато законів неминуче мають більшою або меншою мірою нечіткі формулювання. Тлумачення та застосування таких актів залежить від практики (див. рішення у справі «Гожелік та інші проти Польщі» [ВП], заява N 44158/98, п. 64, ECHR 2004-I).
Вирішуючи спір, суд враховує, що відповідно до статті 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що подання позивачем заяви з пропуском 30 днів за умов його хвороби у періоді з дня відліку вказаного 30-денного строку не може бути підставою для позбавлення його законних прав на включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів.
З огляду на вищевикладене, на підставі ст. 10 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи позивача та надавши правову оцінку всім наданим доказам; суд дійшов висновку, що позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати розподілити за правилами ст.94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк» Северина Юрія Петровича про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк» включити вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до реєстру вимог кредиторів АТ «Імексбанк» для подальшого задоволення у відповідності черговості та порядку встановленим Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Стягнути з Державного бюджету України на фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) судовий збір в сумі 551,20 грн.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя С.О. Cтефанов