Справа № 822/29/16
Головуючий у 1-й інстанції: Козачок І.С.
Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.
29 березня 2016 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Білої Л.М. Матохнюка Д.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 січня 2016 року у справі за адміністративним позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_3 про знесення самочинного будівництва,
В січні 2016 року позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_3 про знесення самочинного будівництва.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 січня 2016 року позов залишено без розгляду.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
29 березня 2016 року за вх. № 4367/16 на адресу Вінницького апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання від апелянта про розгляд справи без їх участі.
Відповідач в судове засідання не з'явилась. До суду з поштового відділення повернувся конверт з відміткою " За закінченням терміну зберігання".
Третя особа в судове засідання не з'явилась. Про час, день та місце розгляду справи повідомлено завчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі.
Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
За таких обставин, а також враховуючи, що судом участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обов'язковою, колегія суддів прийшла до висновку щодо можливості апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.
Згідно з частиною 6 статті 12, частиною 1 статті 41 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи 13.08.2013 року позивачем прийнятий припис про усунення порушень вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, яким відповідача було зобов'язано в строк до 31.12.2013 року подати (зареєструвати) дозвільні документи з метою узаконення самовільного будівництва.
20.05.2014 року на підставі направлення для проведення позапланової перевірки № 558 Інспекцією було проведено перевірку виконання відповідачем вимог припису від 13.08.2013 року. За результатами перевірки було встановлено, що ОСОБА_2 вимоги припису не виконала, в результаті чого її було притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-42 КУпАП.
15 січня 2016 року позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_3 про знесення самочинного будівництва. Разом з поданим позовом позивачем також було заявлено клопотання про поновлення строку для звернення до суду.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 січня 2016 року в задоволенні вказаного клопотання позивача було відмовлено у зв'язку з відсутністю підтвердження поважності причин пропуску строку для звернення до суду з даним адміністративним позовом та залишено поданий адміністративний позов без розгляду.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Відповідно до статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.
З аналізу зазначеної норми вбачається, що початком строку звернення до суду є день коли виникли підстави, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.
Згідно зі ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Разом з тим, законодавством не встановлено перелік випадків, які можуть розцінюватись судом як поважні причини пропуску строків. На практиці суди в кожній конкретній справі самостійно визначають поважність таких причин.
Як встановлено з матеріалів справи, позивач в своїй заяві обґрунтовуючи причину пропуску строку звернення до суду посилається на ту підставу, що у бюджеті на 2015 рік були відсутні бюджетні асигнування для сплати Державною архітектурно - будівельною інспекцією України судового збору, в зв'язку з чим останній не міг вчасно звернутись до суду. Разом з тим позивачем не обґрунтовано, у чому полягали, об'єктивні перешкоди для звернення до суду з метою захисту своїх прав у період з червня 2014 року по грудень 2014 року.
Так, суд критично відноситься до зазначених пояснень представника позивача та не приймає їх до уваги в якості поважних причин.
Окрім того, суд звертає увагу на те, що позивачем не наведено жодної поважної причини пропуску строку звернення до суду, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Оцінюючи поважність причин пропуску строку звернення до суду, суд виходив з того, що "поважна причина" - це оціночне поняття, яке визначається чотирма основними характерними рисами :
- до поважних причин можуть бути віднесені будь-які обставини навколишнього світу. Це можуть бути як дії фізичних або юридичних осіб, так і явища, які не залежать від волі людини;
- такі обставини мають впливати на волю суб'єкта правовідносин. Саме внаслідок дії цих обставин, що виникли раптово або закономірно, він не має змоги належним чином виконувати обов'язки або користуватись наданими правами;
- кваліфікація тих або інших причин, як поважних, здійснюється на підставі норм моралі;
- обставини, що визначаються законом, як поважні причини, звільняють суб'єкта правовідносин від виконання покладених на нього обов'язків або негативних для нього наслідків.
Таким чином, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Крім того суд апеляційної інстанції звертає увагу, також на ту обставину, що у серпні 2015 році позивач звертався до суду із цим позовом, однак судом не було враховане те, що станом на момент звернення до суду позивач пропустив строк звернення до суду. Пізніше позивач добровільно відкликав позовну заяву.
Суд констатує той факт, що з моменту коли позивач дізнався про невиконання позивачем вимог припису від 13.08.2013 року та до моменту звернення з даним позовом (без зазначення поважності причин пропуску) пройшло більше 1 рік та 8 місяців, що у свою чергу свідчить про порушення норм чинного законодавства.
Отже, колегія суддів при повному та всебічному дослідженні всіх наявних в матеріалах даної справи доказів дійшла до твердження, що позивачем не доведено та не наведено причин, які б підтверджували поважності причин пропуску строку для звернення до суду.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в задоволенні клопотання Державної архітектурно - будівельної інспекції України про поновлення строку для звернення до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_3 про знесення самочинного будівництва - необхідно відмовити, а позов залишити без розгляду.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги позивача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Згідно п.1 ч.1 ст.199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 січня 2016 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі протягом трьох днів з дня закінчення розгляду справи.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Біла Л.М. Матохнюк Д.Б.