28.03.2016р. Справа № 876/4538/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Левицької Н.Г.,
судді Носа С.П.,
судді Сапіги В.П.,
за участю секретаря судового засідання Гелецького П.В.,
за участю представників:
апелянта (позивача у справі): Гладьо Ю.О.,
відповідача у справі: Буджака В.М.,
третьої особи-1 у справі: Буджака В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові
апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київстар"
на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25.03.2014р. у справі №344/12139/13-а
за позовом Приватного акціонерного товариства "Київстар"
до Івано-Франківської міської ради
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, об'єднання співвласників багатоповерхових будинків "Наш дім"
про визнання рішення нечинним, -
05.08.2013р. позивач: приватне акціонерне товариство "Київстар" звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до Івано-Франківської міської ради про визнання рішення нечинним, просив визнати нечинним рішення Івано-Франківської міської ради №1124-36 від 20.06.2013р. "Про скасування п.4.4.1 рішення виконавчого комітету міської ради №229"; судові витрати покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 23.05.2013р. виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради прийняв рішення №229 про оренду об'єктів комунальної власності територіальної громади м.Івано-Франківськ, яким вирішено укласти договір оренди частини даху площею 12кв.м. та частини асфальтно-бетонної площадки площею 10м кв., розташованих за адресою: вул.Національної Гвардії, 16-А, м.Івано-Франківськ. На виконання рішення №229 та на підставі Закону України "Про оренду державного та комунального майна", 30.04.2013р. між ПАТ "Київстар" та виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради укладено Договір оренди частини даху та частини асфальтно-бетонної площадки №ДО-3627.
20.06.2013р. Івано-Франківською міською радою прийнято рішення №1124-36 про скасування п.4.4.1 рішення виконавчого комітету міської ради №229 від 23.04.2013р. "Про оренду об'єктів комунальної власності територіальної громади м.Івано-Франківська". Підставою для скасування рішення виконавчого комітету є його невідповідність законодавству України. Позивач вважє, що відповідач вийшов за межі наданих йому повноважень та грубо порушив законодавство, оскільки органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
Ухвалами Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15.08.2013р. та від 17.02.2014р. залучено до участі в адміністративній справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради та об'єднання співвласників багатоповерхових будинків "Наш дім" відповідно.
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25.03.2014р. у справі №344/12139/13-а в задоволенні позову приватного акціонерного товариства "Київстар" до Івано-Франківської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, об'єднання співвласників багатоповерхових будинків "Наш дім", про визнання рішення нечинним відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, його оскаржив апелянт (позивач у справі): приватне акціонерне товариство "Київстар", який у поданій апеляційній скарзі, посилаючись на те, що при винесенні даного рішення судом неповністю з'ясовано обставини, які мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та порушено норми матеріального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задоволити. Апелянт зазначає, що міська рада, скасовуючи рішення виконавчого комітету, діяла без законодавчо визначених для цього підстав, порушуючи свою компетенцію та необґрунтовано втручаючись у компетенцію виконавчого органу.
В судове засідання Львівського апеляційного адміністративного суду 28.03.2016р. з'явився представник апелянта (позивача у справі): Гладьо Ю.О., яка доводи, викладені в апеляційній скарзі, підтримала у повному обсязі, просила апеляційну скаргу задоволити, постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25.03.2014р. у справі №344/12139/13-а скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задоволити.
Представник відповідача у справі та третьої особи-1 у справі: Буджак В.М. проти доводів апеляційної скарги заперечив, зазначив, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим на основі повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги їх сукупності, встановивши обставини справи та відповідні їм правовідносини, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегією суддів встановлено наступне:
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, пунктом 4.4.1 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №229 від 23.05.2013р. "Про оренду об'єктів комунальної власності територіальної громади м.Івано-Франківськ" (а.с.6-11) вирішено укласти договір оренди з ПАТ "Київстар" на період до 31.03.2016р. включно, для встановлення обладнання оператора "Київстар" на частину даху площею 12м кв. та частину асфальтно-бетонної площадки площею 10м кв, розташованих за адресою: вул.Національної Гвардії, 16-А, м.Івано-Франківськ.
30.04.2013р. між ПАТ "Київстар" та виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради на підставі вказаного вище рішення укладено Договір оренди частини даху та частини асфальтно-бетонної площадки №ДО-3627 з додатком-розрахунком розміру орендної плати (а.с.12-19, 20-21).
30.04.2013р. складено Акт приймання-передачі в оренду частини димової труби та частини асфальтно-бетонної площадки, розташованих за адресою: вул.Національної Гвардії, 16-А, м.Івано-Франківськ (а.с.22).
20.06.2013р. Івано-Франківською міською радою прийнято рішення №1124-36 (а.с.23) про скасування п.4.4.1 рішення виконавчого комітету міської ради №229 від 23.04.2013р. "Про оренду об'єктів комунальної власності територіальної громади м.Івано-Франківська" на частину даху площею 12м кв. та частину асфальтно-бетонної площадки площею 10м кв., розташованих за адресою: вул.Національної Гвардії, 16-А.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів. На думку колегії суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права з огляду на нижченаведене:
Відповідно до вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12.10.1978р. вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом, у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…). З огляду на це не вважається судом, встановленим законом, орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Відповідно до вимог ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб'єкт владних повноважень позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС України).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Конституційний Суд України в пункті 5 мотивувальної частини Рішення від 16.04.2009р. №7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності, укладення договору оренди землі.
Таким чином, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду прийшла до висновку про те, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу об'єктів комунальної власності у власність чи оренду (тобто, ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірних об'єктів комунальної власності має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.
Суд апеляційної інстанції враховує те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.
Вказана позиція апеляційного суду узгоджується з рішеннями Верховного Суду України, зокрема, з постановами від 11.11.2014р. у справі №21-405а14, від 11.11.2014р. у справі №21-493а14 та від 16.12.2014р. у справі №21-544а14.
Відповідно до вимог ч.1 ст.244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.
Таким чином, правовідносини, що склались між сторонами, є правовідносинами, що пов'язані та витікають з оренди об'єктів комунальної власності, тобто відповідач у спірних правовідносинах не здійснював владних повноважень відносно позивача, оскільки діяв як сторона таких орендних відносин, що своїм Рішенням порушує, як вважає позивач, його право оренди об'єктів комунальної власності, відтак, зважаючи на приписи ст.12 ГПК України, спір є підвідомчим господарським судам.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Згідно із вимогами ч.1 ст.203 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених ст.157 цього Кодексу.
З огляду на зазначене, суд першої інстанції прийшов до неправомірного висновку відносно того, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, тому апеляційну скаргу належить задоволити частково, постанову суду першої інстанції скасувати, провадження у справі закрити.
Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст.157, 195, 196, 198, 203, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київстар" на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25.03.2014р. у справі №344/12139/13-а за позовом Приватного акціонерного товариства "Київстар" до Івано-Франківської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, об'єднання співвласників багатоповерхових будинків "Наш дім", про визнання рішення нечинним, - задоволити частково.
2. Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25.03.2014р. у справі №344/12139/13-а, - скасувати та закрити провадження у справі.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Н.Г. Левицька
Суддя С.П. Нос
Суддя В.П. Сапіга
Повний текст рішення виготовлено 29.03.2016р.