18 березня 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/205/16
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Єресько Л.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Шевченко О.С.,
представника позивача - Шмельова М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічне акціонерне товариство "Крюківський вагонобудівний завод" до Міжрегіональне головне управління ДФС Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
19 лютого 2016 року Публічне акціонерне товариство "Крюківський вагонобудівний завод" (надалі - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління ДФС Центральний офіс з обслуговування великих платників (надалі - відповідач) , яким просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000024010 від 09.02.2016 в частині нарахування пені в розмірі 1 090 008,43 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на незгоду із висновками документальної позапланової невиїзної перевірки Міжрегіонального головного управління ДФС Центральний офіс з обслуговування великих платників з приводу дотримання ПАТ «КВЗ» вимог валютного законодавства, що набрали форму акту від 18.01.2016 № 33/28-10-40-05763814 в частині щодо встановлення порушення позивачем термінів розрахунків згідно ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» за експортним зовнішньоекономічним контрактом ПАТ «КВЗ» від 12.12.2012 № 7612/121177/с з нерезидентом ООО «Торговый Дом «КВСЗ» (Російська Федерація), у зв'язку з чим відповідачем позивачу нарахована пеня (додатки № 2, № 4-ЕК до акту) у розмірі 1 090 008, 43 грн.
В судовому засіданні представник позивача вимоги позовної заяви підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, причин неявки в судове засідання суду не повідомив. Однак направив суду письмові заперечення проти позову, де просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на правомірність висновків акту перевірки.
Згідно ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд, заслухавши пояснення позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
З матеріалів справи слідує, що у період з 17.12.2015 по 11.01.2016 Міжрегіональним головним управлінням ДФС Центральний офіс з обслуговування великих платників проведено документальну позапланову невиїзну перевірку дотримання вимог валютного законодавства ПАТ «КВЗ» на підставі листів ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ПАТ «Перший український міжнародний банк» при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за угодами: від 21.04.2015 № 251, від 28.08.2012 № 5012/282280z, від 17.03.2011 № 282112, від 17.12.2014 № 233, від 30.04.2015 № 30-262/804-15, від 12.12.2012 № 7612/121177/с, від 15.02.2013 № 804/00186217-31959, від 01.09.2011 № 27624, від 18.09.2013 № 7613/121113/с, від 11.04.2011 № 5011/28212, від 26.02.2013 № 7613/121036/с, від 29.04.2013 № 7613/121065/с, від 25.11.2010 № 180, від 21.09.2011 № 5011/282247z.
Перевіркою встановлено порушення позивачем термінів розрахунків згідно ст. 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР за експортними операціями за угодами:
- від 26.02.2013 № 7613/121036/с з нерезидентом УП «Белделдорснаб» (Республіка Білорусь);
- від 18.09.2013 № 7613/121113/с з нерезидентом «Gjovik Maskinering OG Montasje Container AS» (Норвегія);
- від 29.04.2013 № 7613/121065/с з нерезидентом ООО «Торговый Дом «КВСЗ» (Російська Федерація);
- від 12.12.2012 № 7612/121177/с з нерезидентом ООО «Торговый Дом «КВСЗ» (Російська Федерація).
Перевіркою також встановлено порушення позивачем термінів розрахунків згідно ст. 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР за експортними операціями за угодами:
- від 21.04.2015 № 251 з нерезидентом «Voith Turbo Schanferberg GmbH & Co. K.G.» (Німеччина);
- від 28.08.2012 № 5012/282280z з нерезидентом «IG Watteeuw CR s.r.o.» (Чехія);
- від 15.02.2013 № 804/00186217-31959 з нерезидентом ОАО « СЕВЕРСТАЛЬ» (Російська Федерація);
- від 01.09.2011 № 27624 з нерезидентом ОАО «ЧМЗ» (Російська Федерація);
- від 25.11.2010 № 180 з нерезидентом «Rawag Sp Z o.o.» (Польща).
За результатами перевірки відповідачем складено акт від 18.01.2016 № 33/28-10-40-05763814 (т. 1 а.с. 10-59), на підставі якого прийнято податкове повідомлення - рішення від 09.02.2016 № 0000024010, яким ПАТ «КВЗ» нараховано пеню в сумі 1 302 385,68 грн. (т.1 а.с. 9).
ПАТ «КВЗ» не погодилися із вищевказаним податковим повідомленням - рішенням в частині нарахування пені за експортним зовнішньоекономічним контрактом від 12.12.2012 № 7612/121177/с з нерезидентом ООО «Торговый Дом «КВСЗ» (Російська Федерація) в загальному розмірі 1 090 008,43 грн.
Пояснювали, що в межах своєї статутної діяльності позивачем укладено вищевказаний контракт із ООО «Торговый Дом «КВСЗ» (Російська Федерація) м. Москва на поставку ескалаторів. На виконання умов контракту позивачем здійснено поставку комплектуючих ескалаторів по митним деклараціям (надалі - МД) 14061, 14213, 14208, 14209, 14254, 14258, 14267, 14317, 14328, 14335, 14398, 14382, 14386, 14555, 14545, 14630, 14631, 14627, 14686, 14678, 14690, 14669, 14728, 14730, 14883, 14885, 14887, 14976, 15022, 15069, а також по МД 445, 484, 677, 714.
Умовами контракту встановлено, що оплата за поставлені комплектуючі ескалаторів здійснюється частинами у розмірі 65% і 35 % від позиційної вартості поставленого обладнання.
Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185-94-ВР (із змінами та доповненнями) (надалі - Закон № 185) порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 цього ж Закону виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
За змістом пояснень представника позивача з метою недопущення порушення терміну розрахунків в іноземній валюті по МД 14061, 14213, 14208, 14209, 14254, 14258, 14267, 14317, 14328, 14335, 14398, 14382, 14386, 14555, 14545, 14630, 14631, 14627, 14686, 14678, 14690, 14669, 14728, 14730, 14883, 14885, 14887, 14976, 15022, 15069 ПАТ «КВЗ» звернулося до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з проханням надання висновку щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 12.12.2012 № 7612/121177/с, за яким було здійснено поставки.
Міністерством економічного розвитку і торгівлі України висновком від 25.02.2015 за № 155 продовжено строки розрахунків за вищевказаними МД, а саме продовжено терміни отримання валютної виручки від ТОВ « Торговий дім «КВБЗ» у розмірі 65% від позиційної вартості поставленого обладнання до 10.05.2015 (т. 1 а.с. 102-103).
Далі, як пояснював представник позивача задля недопущення порушення контрагентом термінів розрахунків в іноземній валюті по вище переліченим МД ПАТ «КВЗ» у відповідності до умов контракту звернувся до Арбітражного суду м. Москви (РФ) із позовною заявою від 27.04.2015 № 1-27юр про стягнення 78 081 510,96 рос. руб. Відповідно до вхідного штемпеля канцелярії Арбітражного суду м. Москви (РФ) дана позовна заява надійшла до суду 05.05.2015 (т. 1 а.с. 91-94).
Згідно ч. 3 ст. 4 Закону № 185 у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно - імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.
Ухвалою Арбітражного суду м. Москви (РФ) від 20.05.2015 позовна заява ПАТ «КВЗ» прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № А-40-82741/15 (т. 1 с. 96).
За висновком відповідача юридичним фактом в даній ситуації є факт прийняття до розгляду справи про стягнення з нерезидента заборгованості судом (а не факт подання позовної заяви). В обґрунтування своєї позиції посилалися на правову позицію, висловлену Верховним Судом України у постановах від 27.02.2012 у справі № 21-387а11 та від 13.02.2012 у справі № 21-422а11.
Таким чином між датою прийняття до розгляду судом та граничним терміном надходження валютної виручки, який закінчився 10.05.2015, виникає прогалина у кількості 9 днів (з 11.05.2015 по 19.05.2015), у зв'язку з чим відповідачем нараховано позивачу пеню у сумі 801 140,88 грн.
Позивач не погоджується із такими висновками відповідача, оскільки вважає, що юридичним фактом, який встановлює процесуальні відносини між сторонами спору і судом, є насамперед факт звернення позивача до суду, а не факт порушення провадження у справі, а тому моментом зупинення нарахування пені за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті є саме момент реєстрації позовної заяви в суді, а не відкриття провадження у справі. В свою чергу позивач обґрунтовує свою позицію правовою позицією Верховного Суду України від 07.02.2011 у справі № 21-63а10.
Таким чином, сторони посилаються на дві протилежні правові позиції Верховного Суду України із означеного питання.
Отже перед судом поставлено питання з якого моменту зупиняються строки, передбачені статтями 1 і 2 Закону № 185, з моменту реєстрації позовної заяви в суді чи з моменту прийняття справи до розгляду судом (порушення провадження у справі)?
Вирішуючи дане питання суд приходить до таких висновків.
Як встановлено судом вище, ПАТ «КВЗ» у відповідності до умов контракту звернувся до Арбітражного суду м. Москви (РФ) із позовною заявою від 27.04.2015 № 1-27юр про стягнення із ТОВ «Торговий дім «КВСЗ» 78 081 510,96 рос. руб. Відповідно до вхідного штемпеля канцелярії Арбітражного суду м. Москви (РФ) дана позовна заява надійшла до суду 05.05.2015 (т. 1 а.с. 91-94).
Ухвалою Арбітражного суду м. Москви від 13.05.2015 дана позовна заява залишена без руху у зв'язку з тим, що позивачем в порушення п. 9 ст. 126 Арбітражного процесуального кодексу Російської Федерації від 24.07.2002 № 95-ФЗ (із змінами та доповненнями) (надалі - АПК РФ) не додано виписку із Єдиного державного реєстру юридичних осіб відносно відповідача та надано строк для усунення недоліків до 15.06.2015 (т.1 а.с. 95).
Позивачем в установлений строк вказаний недолік було усунуто, у зв'язку з чим ухвалою Арбітражного суду м. Москви від 20.05.2015 позовна заява прийнята судом до розгляду та порушено провадження у справі № А-40-82741/15 (т. 1 а.с. 96-97).
Згідно ч. 3 ст. 128 АПК РФ мовою оригіналу: «В случае, если обстоятельства, послужившее основанием для оставления искового заявления без движения, будут устранены в срок, установленный в определении арбитражного суду, заявление считается поданным в день его первоначального поступления в суд и принимается к производству арбитражного суда».
Таким чином, у випадку прийняття позову до провадження суду, позов вважається прийнятим з моменту його надходження до суду. Аналогічні положення містяться і в національному процесуальному законодавстві адміністративного судочинства.
З огляду на зазначене, суд погоджується із позицією ПАТ «КВЗ» з приводу неправомірності нарахування їм відповідачем пені за порушення термінів отримання валютної виручки від ТОВ «Торговий дім «КВБЗ» у розмірі 65% від позиційної вартості поставленого обладнання за період з 11.05.2015 по 19.05.2015 у сумі 801 140,88 грн.
Далі судом встановлено, що ухвалою Арбітражного суду м. Москви від 17.06.2015 затверджено мирову угоду між означеними сторонами у зв'язку з тим, що відповідач визнав свою вину в порушенні умов контракту від 12.12.2012 № 7612/121177/с та станом на момент затвердження мирової угоди в повному обсязі перерахував на користь позивача суму заборгованості у розмірі 78 081 510,96 рос. руб.
Інших порушень термінів розрахунків по вище переліченим МД відповідачем у акті перевірки не зазначено, а судом не встановлено.
За таких обставин, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Міжрегіонального головного управління ДФС Центральний офіс з обслуговування великих платників від 09.02.2016 № 0000024010, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання в частині нарахування пені в розмірі 801 140,88 грн. за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства, код платежу 21081000, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо порушення позивачем термінів розрахунку по МД № 445, № 484, № 677, № 714 суд дійшов таких висновків.
Відповідно до умов контракту від 12.12.2012 № 7612/121177/с з нерезидентом ТОВ «Торговий дім «КВБЗ» (РФ) позивачем було поставлено продукцію на загальну суму 36 943 732,03 рос. руб згідно:
- МД № 445 від 21.01.2015 (граничний термін надходження коштів - 21.04.2015);
- МД № 484 від 22.01.2015 (граничний термін надходження коштів - 22.04.2015);
- МД № 677 від 27.01.2015 (граничний термін надходження коштів - 27.04.2015);
- МД № 714 від 28.01.2015 (граничний термін надходження коштів - 28.04.2015).
Згідно умов означеного контракту оплата за поставлену продукцію здійснюється у розмірі 65%, 25% і 10% відповідно.
Міністерством економічного розвитку та торгівлі був наданий висновок щодо продовження термінів розрахунків за експортними зовнішньоекономічними операціями від 20.05.2015 № 451 (т. 1 а.с. 237-238), згідно якого оплата за вищевказані МД продовжено з 07.05.2015 до 01.09.2015 (65%), до 01.12.2015 (25%) і до 31.10.2018 (10%).
Тож, за висновком відповідача між граничними термінами надходження коштів від нерезидента (з 21.04.2015 - 28.042015) та датою висновку Міністерства економічного розвитку та торгівлі (по 06.05.2015) виникла прогалина, що призвело до порушення позивачем ст. 1 Закону № 185.
За приписами ч. 1 ст. 1 ст. 4 Закону № 185 порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
На підставі наведеного відповідачем було нараховано позивачу пеню за вищевказане порушення у розмірі 288 867, 55 грн. (розрахунок - т. 2, а.с. 93).
Позивач не погодився із даним висновком відповідача, пояснюючи, що звернувся до Міністерства економічного розвитку та торгівлі завчасно (до настання граничних термінів надходження коштів від контрагента - нерезидента), а саме 16.04.2014 (т. 1 а.с. 231-233). Однак, останнє листом від 30.04.2015 № 4102-09/249 відмовило позивачу у продовженні строків розрахунків з мотивів необґрунтованості з боку ПАТ «КВЗ» поданої заяви та згідно з п.п. 1 та 2 пункту 9 Порядку продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2007 № 1409 (надалі - Порядок № 1409) повідомлено про необхідність усунення зауважень, викладених у цьому листі.
Позивачем було оскаржено рішення Мінекономрозвитку від 30.04.2015 № 4102-09/249 про відмову у видачі висновку на продовження строків розрахунків до Полтавського окружного адміністративного суду, постановою якого від 24.11.2015 у справі № 3037/15, залишеної без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2016, ПАТ «КВЗ» відмовлено у позові (т.2, а.с. 101-123).
Далі за змістом пояснень представника позивача, в доповнення заяви від 16.04.2015 № 76-01-50/242 позивачем на адресу Міністерства економічного розвитку та торгівлі було направлено доповнення від 06.05.2015 за № 76-01-50/290, на яке Міністерством надано висновок від 20.05.2015 № 451 із погодженням продовження строків розрахунків в іноземній валюті з 07.05.2015.
Вважаючи, що другий раз ПАТ «КВЗ» подавалося до Міністерства саме уточнення до заяви від 16.04.2015, а не нова заява, то переконані, що переривання вказаного строку не відбулося, а тому відповідачем неправомірно нараховано позивачу пеню за вищезгадане порушення у розмірі 288 867, 55 грн. (розрахунок - т. 2, а.с. 93).
Вирішуючи позовні вимоги в цій частині суд дійшов таких висновків.
Процедура надання висновку Мінекономрозвику, зокрема, щодо продовження термінів розрахунків регламентована Порядком продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2007 № 1409.
Пунктом 5 цього Порядку встановлено, що датою подання документів, на підставі яких видається висновок, вважається дата їх реєстрації в Мінекономрозвитку. Строк продовження розрахунків не може починатися раніше дати реєстрації в Мінекономрозвитку зазначених документів.
За змістом листа Мінекономрозвитку від 30.04.2015 № 4102-09/249, за наслідками розгляду заяви ПАТ «КВЗ» від 16.04.2015 № 76-01-50/242, позивачу було роз'яснено наслідки подачі ним документів на усунення недоліків попередньої заяви, що стали підставою для відмови у її задоволенні, а саме можливість повторно звернутися до Міністерства із додатковими документами, які можуть бути розглянуті останнім в порядку п. 10 Порядку № 1409.
За приписами п. 10 Порядку № 1409, у разі усунення недоліків, що стали підставою для відмови у видачі висновку, резидент може повторно подати документи для його отримання. При цьому строк розрахунків може бути продовжено починаючи з дати реєстрації в Мінекономрозвитку повторно поданих документів.
Суд зауважує, що норми означеного Порядку не містять можливості для Мінекономрозвитку надавати строки для усунення недоліків документів, поданих заявниками для отримання висновку. Тому іншої процедури, ніж повторна подача документів для отримання висновку даний Порядок не містить.
Матеріалами справи підтверджується, що також не заперечується позивачем, повторно ПАТ «КВЗ» подано документи для отримання висновку до Мінекономрозвитку лише 07.05.2015 та саме з цієї дати останнім і продовжено термін проведення розрахунків за вищевказаними зовнішньоекономічними операціями у висновку від 20.05.2015 № 451 (т. 1 а.с. 237-238).
За таких обставин суд погоджується із доводами Міжрегіонального головного управління ДФС Центральний офіс з обслуговування великих платників щодо правомірності нарахування позивачу пені за вищезгадані порушення у розмірі 288 867, 55 грн. (розрахунок - т. 2, а.с. 93). Тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Отже, позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
А відповідно до частини першої вказаної статті, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 19 535,80 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням від 17.02.2016 № 49/1206 /т. 1, а.с. 3/.
Враховуючи пропорційність задоволених позовних вимог (73,5%), на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 14 358,81 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" до Міжрегіонального головного управління ДФС Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення в частині задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Міжрегіонального головного управління ДФС Центральний офіс з обслуговування великих платників від 09.02.2016 № 0000024010, яким нараховано суму грошового зобов'язання в частині нарахування пені в розмірі 801 140,88 грн за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства, код платежу 21081000.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" (код ЄДРПОУ 05763814) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 14 358,81 грн (чотирнадцять тисяч триста п'ятдесят гривень вісімдесят одна копійка) за рахунок бюджетних асигнувань Міжрегіонального головного управління ДФС Центральний офіс з обслуговування великих платників (код ЄДРПОУ 39440996).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 23 березня 2016 року.
Суддя Л.О. Єресько