25 березня 2016 р.м. ХерсонСправа № 821/186/16
12 год. 16хв.
Херсонський окружний адміністративний суд у складі колегії:
головуючої судді: Хом'якової В.В.,
суддів: Кисильової О.Й., Циганія С.І.,
при секретарі: Перебийніс Н.Ю.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_1,
прокурора Панчиної Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2
до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, головного інспектора будівельного нагляду Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області Срібного Романа Юрійовича
про визнання дій протиправними та скасування приписів,
встановив:
ОСОБА_2 (позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просить :
- визнати протиправними та незаконними дії головного інспектора будівельного нагляду Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області Срібного Романа Юрійовича та Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області щодо проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, складення приписів від 19.01.2016 року;
- визнати недостовірними та такими, що не відповідають дійсності, висновки акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 19.01.2016 року, складеного Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області;
- визнати незаконними та скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 19.01.2016 року та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок її виконання або дозволу на виконання будівельних робіт від 19.01.2016 року.
Позові вимоги мотивовані тим, що порушено порядок проведення перевірки, позивач не був присутнім при проведенні перевірки, йому не пред'являлось інспектором службове посвідчення на направлення на перевірку, чим позбавлено позивача можливості надати необхідні технічні документи. Позивач зазначає, що направлення на перевірку повинно бути видано на ім'я суб'єкта містобудування - конкретної фізичної або юридичної особи, в даному випадку направлення складено на перевірку житлового будинку по АДРЕСА_1. Позивач є третім власником, придбав земельну ділянку з об'єктом незавершеного будівництва, не подавав ніяких документів про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, не оформлював дозвільні документи, позивач не є суб'єктом містобудування, не здійснює будівельних робіт.
Представник позивача прибув в судове засідання, повністю підтримав заявлені позовні вимоги та надав пояснення згідно з наведеними у позовній заяві обґрунтуваннями. Вважає, що слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Херсона не мав повноважень призначати перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства при будівництві будинку за адресою: АДРЕСА_1, пославшись в ухвалі на неіснуючу норму права п. 4 ч. 2 ст. 40 КПК України, тому дана ухвала є незаконною. Також зазначив, що позивач звернувся до експерта з технічного обстеження будівель та споруд СПрАТ «Екосейв» для технічного обстеження житлового будинку, який у звіті від 01.03.16 вказав, що земельна ділянка, на якій розташований будинок, відноситься до несприятливих для будівництва, характеризується можливістю активних зсувів, для чого в південній частині будинку влаштовано горизонтальні та вертикальні ребра жорсткості, які зв'язані з монолітними конструкціями плит перекриття цоколю та першого поверху. Ці ребра жорсткості з метою естетичного вигляду із сторони річки Дніпро облицьовано натуральним каменем та керамічною неслизькою плиткою, не порушують режим використання ймовірної прибережної захисної смуги, ця споруда є штучно створеною в межах природно-захисної смуги і не потребує передачі в оренду відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України. Тому частина житлового будинку напівкруглої форми площею 17 кв.м зі сторони р. Дніпро поза межами земельної ділянки є зведеною захисною спорудою з метою підвищення стійкості та надійності житлового будинку, не є частиною будинку та не включається до техніко-економічних показників будинку. Просив суд адміністративний позов задовольнити повністю.
Державна архітектурно-будівельна інспекція України (відповідач-1) письмових заперечень проти позову не надала. Представник відповідача-1 не прибув в судове засідання, подавши клопотання про розгляд справи без його участі, вказавши, що проти позову заперечує.
Головний інспектор будівельного нагляду Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області Срібний Роман Юрійович (відповідач-2) подав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що при проведені позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ОСОБА_2 на об'єкті будівництва - житловий будинок по АДРЕСА_1, була присутня ОСОБА_2, якій під розпис надані матеріали перевірки - акт, протокол про адміністративне правопорушення та приписи про усунення порушень від 19.01.16. При проведені перевірки було встановлено, що несучі та огороджувальні конструкції будинку виконані в повному обсязі, так само опорядження та благоустрій. Згідно висновку судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи від 30.11.15 № 923-924-925-926, складеного Миколаївським відділенням Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України площа забудови житлового будинку складає 411,60 кв.м., а його частина напівкруглої форми площею 17 кв.м. зі сторони р. Дніпро знаходиться поза межами земельної ділянки, на яку оформлено правовстановлюючі документи, що також підтверджується геодезичною зйомкою плану земельної ділянки від 15.01.16, складеною ДП «Херсонгеоінформ». Гр. ОСОБА_2 не оформлювалось дозвільних документів на виконання будівельних робіт.
В судовому засіданні 24.03.16 Срібний Р.Ю. підтримав свою правову позицію, просить відмовити в задоволенні позову. В судове засідання 25.03.16 відповідач-2 не прибув, подавши заяву про розгляд справи без його участі.
У справу вступив прокурор згідно заяви від 12.03.16. Прокурор може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, відповідно до частини третьої статті 60 КАСУ, на будь-якому етапі розгляду справи, відповідно до частини п'ятої статті 36-1 Закону про прокуратуру та частини шостої статті 23 Закону про прокуратуру. Колегією суддів був допущений прокурор до участі в розгляді справи, оскільки судове рішення по справі може вплинути на розгляд іншої судової справи, яку порушено Дніпровським районним судом м. Херсона за позовом прокурора - заступника керівника Херсонської місцевої прокуратури про знесення самочинного будівництва та звільнення самовільно зайнятої ділянки. Прокурор Херсонської місцевої прокуратури прибув в судове засідання, просить відмовити в задоволенні позову.
Колегія суддів, заслухавши представника позивача, представника відповідача-2, думку прокурора, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, дійшов наступних висновків.
Позивач вказує в своїй позовній заяві та надає відповідні документи, які підтверджують, що відповідно до п. 1.1 рішення Антонівської селищної ради від 09.07.2004 року за № 252 передано у власність гр. ОСОБА_3 земельну ділянку, площею 0,1423га, розташовану у АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та 21.07.2004 року видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серією НОМЕР_1, якій у подальшому присвоєно кадастровий номер НОМЕР_2.
Згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки від 13.04.2009 року до Державного акту на право власності на земельну ділянку серією НОМЕР_3, зареєстрованого за № 1АА 014215-011071300028, право власності на вищевказану земельну ділянку перейшло ОСОБА_4, який розпочав будівництво житлового будинку.
На підставі договору купівлі-продажу з об'єктом незавершеного будівництва від 08.11.2011 року, право власності на вищевказану земельну ділянку перейшло до ОСОБА_5 У відповідності до договору купівлі-продажу від 06.08.2015 року, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, власником земельної ділянки у АДРЕСА_1, з об'єктом незавершеного будівництва 30 % готовності, є позивач.
Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки щодо будівництва житлового двоповерхового будинку затверджені у 2011 році, замовником є ОСОБА_4 (власник земельної ділянки). ОСОБА_4 до Інспекції ДАБК у Херсонській області подано декларацію про початок виконання будівельних робіт від 02.08.2011 року, яка зареєстрована 08.08.2011 року за №ХС08311026762, площа забудови 411,60 кв.м., загальна площа будівлі 688,90 кв.м.
Згідно повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації про початок будівельних робіт ХС103130280422 від 28.01.2013 року право на будівництво передано іншому засновнику - ОСОБА_5. Таким чином, до набуття права власності позивачем на земельну ділянку та об'єкта незавершеного будівництва будівництво житлового будинку здійснювали два попередні власники - ОСОБА_4 та ОСОБА_5
У подальшому, наказом Управління ДАБІ у Херсонській області від 08.04.2015 року за № 7-ск скасовано реєстрацію декларації про початок будівництва робіт на об'єкт «Житловий будинок садибного типу з госпбудівлями» ІІІ-ї категорії складності ХС № 08311026762 від 08.08.11 (замовник ОСОБА_4) та повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт ХС № 103130280422 від 28.01.13 (право на будівництво передано іншому замовнику ОСОБА_5), оскільки проектна документація на будівництво об'єкта була відсутня, здійснення технічного та авторського нагляду не виконувалось, про що зобов'язано відповідний структурний підрозділ повідомити замовника ОСОБА_5
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку здійснення архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, на підставі ухвали Дніпровського районного суду від 13.01.16 по справі № 666/56/16-к головним інспектором будівельного нагляду Срібним Р.Ю. проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ОСОБА_2 на об'єкті будівництва - житловий будинок по АДРЕСА_1. При проведені перевірки було встановлено, що за вказаною адресою розташований двоповерховий будинок з вбудованим гаражем, який належить позивачу на підставі договору купівлі-продажу від 06.08.2015 року про купівлю-продажу земельної ділянки з об'єктом незавершеного будівництва, житловим будинком загальною площею 130,1кв.м., готовністю 30%. Водночас на момент перевірки несучі та огороджувальні конструкції будинку виконані в повному обсязі, так само опорядження та благоустрій. Згідно висновку судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи від 30.11.15 № 923-924-925-926, складеного Миколаївським відділенням Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України площа забудови житлового будинку складає 411,60 кв.м., а його частина напівкруглої форми площею 17 кв.м. зі сторони р. Дніпро знаходиться поза межами земельної ділянки, на яку оформлено правовстановлюючі документи, що також підтверджується геодезичною зйомкою плану земельної ділянки від 15.01.16, складеною ДП «Херсонгеоінформ». Інспектором встановлено, що гр. ОСОБА_2 не оформлювалось дозвільних документів на виконання будівельних робіт, що є порушенням ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 25 Закону України «Про основи містобудування», п. 1.7 ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва». Позивач підписала акт із запереченнями.
За висновками акту перевірки головним інспектором будівельного нагляду управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області Срібним Р.Ю. винесені приписи від 19.01.16:
- про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок її виконання або дозволу на виконання будівельних робіт, в якому пред'явлено ОСОБА_2 вимога зупинити будівельні роботи до оформлення дозвільно документації у відповідності до вимог містобудівного законодавства; про виконання припису повідомити до 22.01.16,
- про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в якому пред'явлено позивачу вимогу оформити дозвільні документи на виконання будівельних робіт до 19.03.16, привести частину житлового будинку, що знаходиться на земельній ділянці, не відведеній під забудову у відповідність до вимог земельного та містобудівного законодавства, у разі неможливості здійснити перебудову шляхом знесення до 19.03.16.
Приписи одержані ОСОБА_2 19.01.16.
З вказаною перевіркою та приписами позивач не погодився та оскаржив їх до суду.
Надаючи правову оцінку оскаржуваним діям та рішенням відповідачів суд виходить з приписів частини 3 статті 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. В розумінні КАС України виявлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності слугує підставою для задоволення адміністративного позову за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.
Згідно частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 р. №294 затверджено Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, відповідно до якого Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляд. Державна архітектурно-будівельна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києва та Севастополі або міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька регіонів) територіальні органи. Наказом Держархбудінспекції від 01.10.2014 р. №236 затверджено Положення про управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області, згідно з яким останнє є територіальним органом - структурним підрозділом апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції України, має власний бланк, печатки та штампи.
Відповідно до ст.ст. 6, 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038-VI від 17.02.2011 року управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, зокрема, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування. Управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, зокрема, шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил.
Приписи ст. 41 вказаного Закону визначають державний архітектурно-будівельний контроль як сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, який здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. З наведеного вбачається, що повноваження органів державного архітектурно-будівельного контролю реалізуються, зокрема, через проведення відповідних заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Стаття 34 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачає, що замовник має право виконувати будівельні роботи щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності, після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт. Зазначена декларація є чинною до завершення будівництва. Контроль за виконанням підготовчих робіт з винесення інженерних мереж, будівельних робіт здійснюється органами
державного архітектурно-будівельного контролю.
Виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється. У разі, якщо право на будівництво об'єкта передано іншому замовнику або змінено осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, замовник протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни орган державного архітектурно-будівельного контролю, який зареєстрував декларацію про початок виконання будівельних робіт. Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації (ст. 36 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Згідно ст.25 Закону «Про основи містобудування» відповідальність за порушення містобудівного законодавства несуть особи, винні у: недотриманні державних стандартів, норм і правил при проектуванні і будівництві; проектуванні об'єктів з порушенням затвердженої у встановленому порядку містобудівної документації; виконанні будівельних чи реставраційних робіт без дозволу та затвердженого у встановленому порядку проекту або з відхиленням від нього; самовільній зміні архітектурного вигляду споруди в процесі експлуатації; недотриманні екологічних і санітарно-гігієнічних вимог, встановлених законодавством при проектуванні, розміщенні та будівництві об'єктів; прийнятті в експлуатацію об'єктів, зведених з порушенням законодавства, державних стандартів, норм і правил; наданні інформації, що не відповідає дійсності, про умови проектування і будівництва чи у необґрунтованій відмові надати таку інформацію, - несуть відповідальність, передбачену законом.
Пунктом 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року визначено, що такий контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок. Відповідно до п. 7 зазначеного Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції, підставами для проведення якої є, зокрема, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва. Порядком № 533 передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право: 1) безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; 3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; 7) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 8) отримувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; 11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки. (п. 11 Порядку № 553). Пунктами 13, 14 Порядку № 553 передбачено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки. Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
У разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі коли право на будівництво об'єкта передано іншому замовнику або змінено осіб, відповідальних за проведення авторського нагляду під час виконання підготовчих робіт, або змінено осіб, відповідальних за проведення авторського та технічного нагляду під час виконання будівельних робіт, замовник (його уповноважена особа) протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю шляхом подання з дотриманням вимог пункту 13 цього Порядку повідомлення про зміну даних у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт чи повідомлення про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт за формою, наведеною у додатках 1 і 2 до цього Порядку. Виконання підготовчих та будівельних робіт без подання такого повідомлення не може продовжуватися.
У разі зміни генерального підрядника чи підрядника (якщо підготовчі або будівельні роботи здійснюються без залучення субпідрядників) замовник (його уповноважена особа) повідомляє органу державного архітектурно-будівельного контролю про такі зміни листом.
Після скасування реєстрації декларації замовник має право повторно подати її згідно з вимогами, встановленими цим Порядком.
Позивач стверджує в позовній заяві про те, що ним не подавались будь-які документи про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, дозвільні документи на здійснення будівництва не оформлювались, що підтверджується безпосередньо змістом акту перевірки.
Посилання позивача на те, що він не має статусу суб'єкта містобудування, не здійснював підготовчі та будівельні роботи житлового будинку, відповідно, оскаржувані приписи відповідачів не можуть бути складені відносно позивача, суд вважає такими, що спростовуються наданими суду доказами. За визначенням частини 2 статті 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», суб'єктами містобудування є, зокрема, фізичні особи. Відомості акту перевірки від 19.01.16, висновку судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи від 30.11.15 № 923-924-925-926, складеного Миколаївським відділенням Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, свідчать, що під час проведення перевірки встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1, розташований двоповерховий будинок з вбудованим гаражем, готовністю 90% (крім оздоблюваних робіт), несучі та огороджувальні конструкції будинку виконані в повному обсязі, так само опорядження та благоустрій, площа забудови житлового будинку складає 411,60 кв.м., а його частина напівкруглої форми площею 17 кв.м. (тераса) зі сторони р. Дніпро знаходиться поза межами земельної ділянки, на яку оформлено правовстановлюючі документи, що також підтверджується геодезичною зйомкою плану земельної ділянки від 15.01.16, складеною ДП «Херсонгеоінформ». Позивачем надано звіт експерта з технічного обстеження будівель та споруд СПрАТ «Екосейв» щодо технічного обстеження житлового будинку від 01.03.16, який також підтверджує готовність будинку на 90%. Представник позивача не пояснив, хто саме добудував позивачу будинок до такої ступені готовності. Отже, з моменту придбання права власності на об'єкт незавершеного будівництва площа забудови збільшилась, проведені будівельні роботи без відповідного проекту та без зареєстрованої декларації про початок будівельних робіт.
Суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідачів щодо проведення 19.01.16 перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, не підлягають задоволенню, оскільки суд не вбачає порушень порядку призначення та проведення такої перевірки. Доводи позивача про неправильне оформлення направлення для проведення позапланової перевірки не знайшли свого підтвердження при розгляді справи, оскільки надане суду направлення № 14 від 13.01.16 повністю відповідає зразку направлення, яке затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15 травня 2012 року № 240 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 20.07.2015№ 171) (Додаток 9). Даний зразок не передбачає зазначення конкретної фізичної або юридичної особи, якій належить об'єкт перевірки .
ОСОБА_2 була присутня при проведені перевірки, про що свідчить її підписи на складених при проведенні перевірки документах - акту перевірки, приписів та протоколу про адміністративне порушення, копії яких долучені до справи.
Та обставина, що акт перевірки не підписаний представниками прокуратури м. Херсона, посадовими особами державної інспекції сільського господарства Херсонської області, представником позивача - гр. ОСОБА_6, які зазначені в акті перевірки як такі, що були присутні при проведені перевірки, не спростовує викладених в акті відомостей Порядок N 553 допускає здійснення перевірки у разі виявлення факту самочинного будівництва із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ (п. 9 Порядку), разом з тим не вимагає обов'язкового підписання акту перевірки всім присутніми особами.
Посилання позивача на те, що підставою проведення перевірки є ухвала Дніпровського районного суду м. Херсона, яка є незаконною, суд до уваги не приймає, оскільки доказів незаконності даної ухвали позивач не надав. Адміністративний суд при вирішенні адміністративного спору не має повноважень оцінювати правомірність процесуальних дій слідчих органів досудового розслідування, вчинених в межах кримінальної справи.
Позовна вимога про визнання недостовірними та такими, що не відповідають дійсності, висновків акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 19.01.2016 року, складеного Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області, не підлягає задоволенню, оскільки акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке може бути оскаржено до адміністративного суду в розумінні приписів Кодексу адміністративного судочинства України. Акт перевірки є службовим документом, який є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства, який лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій, а, отже, не є юридичною формою рішення відповідача.
Щодо позовних вимог про скасування приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок її виконання або дозволу на виконання будівельних робіт, колегія суддів зазначає, що відповідачі, вимагаючи зупинення будівельних робіт до оформлення дозвільної документації та приведення частини житлового будинку що знаходиться на земельній ділянці, не відведеній під забудову, у відповідності до вимог законодавства, усунути виявлені порушення, діяли на підставі закону, у відповідності з визначеними законом повноваженнями. Дії відповідачів відповідають встановленим ч. 3 ст. 2 КАС України вимогам.
Посилання позивача на те, що йому було невідомо про скасування декларацій попередніх власників не є підставою для звільнення позивача від відповідальності за самочинне будівництво. Крім того, дізнавшись про скасування реєстрації відповідної декларації замовник має право повторно подати декларацію згідно з вимогами, встановленими законодавством.
Наданий позивачем звіт експерта з технічного обстеження будівель та споруд СПрАТ «Екосейв» 01.03.16, в якому зазначається, що частина житлового будинку напівкруглої форми площею 17 кв.м. зі сторони р. Дніпро поза межами земельної ділянки є зведеною захисною спорудою з метою підвищення стійкості та надійності житлового будинку, не є частиною будинку та не включається до техніко-економічних показників будинку, оцінюється судом критично, оскільки він був складений після проведення перевірки та винесення приписів, які є предметом оскарження, і ніяким чином не впливає на оцінку правомірності дій та рішень відповідачів. Експерт не має законодавчих повноважень відносити будь-які споруди до категорії гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних.
Посилання позивача на ст. 93 Земельного кодексу України також є недоречним, оскільки приписи даної статті регулюють право оренди земельної ділянки та передбачають, що не підлягають передачі в оренду земельні ділянки, штучно створені у межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення.
Отже, факт порушення позивачем приписів статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статті 25 Закону України «Про основи містобудування», п. 1.7 ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва» є доведеним належними доказами.
В даному випадку, враховуючи вищевикладене у сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цілому. Оскільки адміністративний позов задоволенню не підлягає, то судові витрати позивачу не відшкодовуються.
Керуючись вимогами статей 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову про:
- визнання протиправними та незаконними дій головного інспектора будівельного нагляду Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області Срібного Романа Юрійовича та Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, складення приписів від 19.01.2016 року;
- визнання недостовірними та такими, що не відповідають дійсності, висновків акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 19.01.2016 року;
- визнання незаконними та скасування припису Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 19.01.2016 року та припису Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок її виконання або дозволу на виконання будівельних робіт від 19.01.2016 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 29 березня 2016 р.
Головуючий суддя Хом'якова В.В.
Суддя Кисильова О.Й
Суддя Циганій С.І.
кат. 6.1