Україна
Донецький окружний адміністративний суд
29 березня 2016 р. Справа № 805/3671/15-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод мінеральних вод та напоїв «Золотий колодязь»
про стягнення коштів з рахунків на погашення податкового боргу з земельного податку в загальній сумі 13162 грн. 07 коп.
Добропільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод мінеральних вод та напоїв «Золотий колодязь» про стягнення коштів з рахунків на погашення податкового боргу з земельного податку в загальній сумі 13162 грн. 07 коп. (з урахуванням збільшення розміру позовних вимог).
Позивач зазначає, що за відповідачем станом на 22 вересня 2015 року значиться податкова заборгованість в сумі 13162 грн. 07 коп., але відповідно до норм абзацу 2 пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Тому згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.2 статті 20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Крім того, представник позивача 23 вересня 2015 року надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідач у письмових запереченнях проти позовних вимог заперечує, вважає що пред'явлений позов є таким, що не підлягає задоволенню, посилаючись на норми Податкового кодексу України, Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669-VІІ (надалі - Закон № 1669-VII), розпорядження Кабінету міністрів України «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція» від 2 грудня 2015 року № 1275-р (надалі - Розпорядження № 1275-р).
Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод мінеральних вод та напоїв «Золотий колодязь» зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 37802956, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 25 серпня 2015 року, є платником податків від 5 червня 2012 року, свідоцтво № 38181842.
Судом встановлено, що 8 серпня 2014 року відповідачем була сформована податкова вимога № 602-25, відповідно до якої станом на 7 серпня 2014 року сума податкового боргу позивача за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 838 грн. 26 коп., у тому числі орендна плата з юридичних осіб за основним платежем у сумі 838 грн. 26 коп. Крім того, станом на 22 вересня 2015 року за відповідачем рахується заборгованість в сумі 13162 грн. 07 коп. по земельному податку з юридичних осіб, що підтверджується довідкою позивача про наявність заборгованості з податків, зборів, платежів від 22 вересня 2015 року № 2137/10/05-07-23-12-5.
Судом також встановлено, що 21 січня 2015 року відповідачем була подана податкова декларація з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2015 рік, відповідно до якої відповідач зобов'язаний щомісячно сплачувати по 520 грн. 02 коп. нарахованої орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2015 рік, також 21 січня 2015 року відповідачем була подана податкова декларація з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2015 рік, відповідно до якої відповідач зобов'язаний щомісячно сплачувати по 524 грн. 03 коп. 5 травня 2014 року відповідачем була подана податкова декларація з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2014 рік, відповідно до якої позивач зобов'язаний сплатити 277 грн. 57 коп. за квітень місяць 2014 року та по 416 грн. 35 коп. з травня по грудень 2014 року. Отже, сума заборгованості з орендної плати за земельні ділянки у відповідача виникла за період з 30 липня 2014 року по 30 серпня 2015 року.
Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) та Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669-VІІ (надалі - Закон № 1669-VII).
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Згідно з підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Нормою пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Відповідно до статті 59.1 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу. При цьому, відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, порядок надіслання платникові податків податкової вимоги є тотожним порядку надіслання податкового повідомлення-рішення. У свою чергу, відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Разом з цим, відповідно до поданих податкових декларацій за 2014 та 2015 року та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 25 серпня 2015 року вбачається, що відповідач знаходиться та справляє свою діяльність за адресою: 85012, Донецька область, Добропільський район, село Новоукраїнка, вул. Мінеральна, буд. 1, земельні ділянки, якими користується відповідач, знаходяться с. Золотий колодязь (Золотоколодязька сільська рада), смт. Святогорівка (Святогорівська селищна рада) Добропільського району Донецької області.
Статтею 6 Закону № 1669-VII встановлено, що під час проведення АТО суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення АТО, звільняються від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.
Період проведення АТО - це час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення АТО або військових дій на території України (абзац перший статті 1 Закону № 1669).
З аналізу зазначених норм Закону № 1669-VII та Податкового кодексу України (надалі - ПКУ) вбачається, що зазначеним Законом встановлено пільги щодо орендної плати за землю, що сплачується на відповідній території, а саме щодо податку який сплачується суб'єктами господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення АТО. Зазначені норми Закону № 1669-VII не суперечать вимогам ПКУ.
Перелік земельних ділянок державної та комунальної власності, на які розповсюджуються пільги, встановлені статтею 6 Закону № 1669-VII, визначається виходячи з переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, згідно переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до вимог пункту 5 статті 11 Закону № 1669-VII. Остаточний перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, буде затверджено у десятиденний строк з дня закінчення антитерористичної операції.
Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1053-р від 30 жовтня 2014 року, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. В подальшому, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція». Тобто, зазначене розпорядження Кабінету Міністрів України було чинним та не скасовувалось, дія якого лише була зупинена на відповідний час. 2 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України». Зазначене розпорядження опубліковано 8 грудня 2015 року на єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал».
Пунктом 1 та 3 вказаного розпорядження, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком та визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція»; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053».
Суд зазначає, що вказаними розпорядженнями затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція з початку її проведення та на теперішній час. Згідно з додатками до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р та № 1053-р від 30 жовтня 2014 року, до зазначених населених пунктів належить с. Українка, с. Золотий колодязь, смт. Святогорівка Добропільського району Донецької області. Суд також зазначає, що норми статті 6 та 7 Закону № 1669 мають пряму дію, у відповідності до чого не вимагають додаткового отримання сертифікату про засвідчення форс-мажорних обставин Торгово-промисловою палатою України для засвідчення форс-мажорних обставин.
З огляду на викладене, оскільки відповідач зареєстрований та здійснює свою господарську діяльність та земельні ділянки також розташовані на адміністративній території Добропільського району, Донецької області - у населених пунктах, на території яких здійснювалась та здійснюється антитерористична операція, період проведення антитерористичної операції триває, пільги, встановлені статтею 6 Закону № 1669-VII, поширюються на відповідача як платника орендної плати за землю, який перебував та перебуває на території проведення антитерористичної операції.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод мінеральних вод та напоїв «Золотий колодязь» про стягнення коштів з рахунків на погашення податкового боргу з земельного податку в загальній сумі 13162 грн. 07 коп., відмовити повністю.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 29 березня 2016 року.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Смагар С.В.