про зупинення провадження у адміністративній справі
29 лютого 2016 рокум. Ужгород№ 2a-0770/2970/11
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про зупинення провадження у адміністративний справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекція у Тячівському районі головного управління Міндоходів у Закарпатській області до Державного підприємства "Солотвинський солерудник" про стягнення заборгованості,-
08 вересня 2011 року, Державна податкова інспекція у Тячівському районі звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства "Солотвинський солерудник" про стягнення коштів.
22 січня 2016 року, до Закарпатського окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшли заперечення проти адміністративного позову , в яких зазначено, що у зв'язку з публікацією оголошення про порушення справи про банкрутство державного підприємства "Солотвинський солерудник" відповідно до вимог ухвали господарського суду Закарпатської області від 17.04.2015 року по справі № 907/136/15, просить зупинити провадження у даній справі. А також зазначив, що за відсутності коштів для відрядження немає можливості забезпечити явку представника для участі у судовому засіданні.
29 лютого 2016 року сторони в судове засідання не з'явились .
Однак від представника позивача 26.02.2016 року до Закарпатського окружного адміністративного суду факсимільним шляхом надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника інспекції. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Зважаючи на викладене, а саме неприбуття сторін по справі в судове засідання, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд вважає можливим продовжити розгляд даної справи в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються клопотання, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що клопотання слід задовольнити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Закарпатської області від 17.04.2015 р. порушено провадження у справі № 907/136/15 про банкрутство Державного підприємства "Солотвинський солерудник", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядника майна.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду по справі №907/136/15 від 27 липня 2015 року скасовано ухвалу господарського суду Закарпатської області від 17.04.2015 року, якою порушено провадження у справі про банкрутство державного підприємства "Солотвинський солерудник".
Однак, постановою Вищого господарського суду України від 04.11.2015 року у справі №907/136/15 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.07.2015 року скасовано, а ухвалу господарського суду Закарпатської області від 17.04.2015 року у справі 907/136/15 залишено в силі.
Положеннями ст. 17 Закону № 2343-XII визначено, що у разі якщо до боржника, щодо якого порушена справа про банкрутство, пред'явлений позов, який ґрунтується на грошових зобов'язаннях боржника, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, суди мають у встановленому процесуальним законом порядку приймати такі позовні заяви і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство.
Про офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство розпорядник майна повідомляє суд, який розглядає позовні вимоги конкурсних кредиторів до боржника. Цей суд (суди) після офіційного оприлюднення відповідного оголошення має зупинити позовне провадження та роз'яснити позивачу зміст частини четвертої статті 23 цього Закону, зазначивши про це в ухвалі або в протоколі судового засідання.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що грошові зобов'язання Державного підприємства "Солотвинський солерудник, які є предметом позову, виникли до порушення провадження у справі про банкрутство відповідача, а саме у першому півріччі 2011 року 536 428,00 грн та згідно рішення про відстрочення розстрочених сум в розмірі 23 363,08 грн. з червня 2011 року
Частиною 1 ст. 23 Закону № 2343-XII встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
У відповідності до ч. 4 ст. 23 Закону № 2343-XII особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі. Відповідне правило не поширюється на вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 156 КАС України суд має право зупинити провадження у справі за наявності інших причин за обґрунтованим клопотанням сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - до терміну, встановленого судом.
З огляду на вищевикладене, суд вважає доцільним задовольнити клопотання позивача та зупинити провадження в адміністративній справі № 2а-0770/2970/11 до вирішення питання про банкрутство відповідача.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 156, 160, 165 КАС України, суд, -
1. Зупинити провадження у справі 2a-0770/2970/11 за позовом Державної податкової інспекція у Тячівському районі головного управління Міндоходів у Закарпатській області до Державного підприємства "Солотвинський солерудник" про стягнення заборгованості - до вирішення питання про банкрутство Державного підприємства "Солотвинський солерудник" у справі № 907/136/15.
2.Копію ухвали направити сторонам у справі.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).
Суддя Скраль Т.В.