№ 5-2251ск16
постанова
"28" березня 2016 рокум. Київ
Суддя судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_1 , розглянувши касаційну скаргу потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 27 березня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 07 грудня 2015 року,
У касаційній скарзі порушується питання про перевірку вказаних судових рішень у касаційному порядку.
В силу ч. 2 ст. 387 КПК 1960 року зміст касаційної скарги повинен відповідати вимогам ст. 350 цього Кодексу.
Проте наведених вимог процесуального закону не дотримано, оскільки у поданій скарзі не наведено обґрунтування явної несправедливості покарання, призначеного засудженому не в мінімальних межах санкції кримінального закону, а відтак, й необхідності скасування судових рішень на підставі передбаченій п. 3 ч. 1 ст. 398 КПК 1960 року з огляду на положення ст. 372 КПК 1960 року.
Крім того, викладене прохання про скасування вироку та ухвали і направлення справи на новий апеляційний розгляд не узгоджується з положеннями ст. 396 КПК 1960 року, якими визначено ті рішення, які вправі прийняти суд у результаті касаційного розгляду справи.
Отже, лише за умови усунення потерпілими зазначених недоліків та повторного звернення зі скаргою до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у межах строку, визначеного ст. 386 КПК 1960 року, або не пізніше одного місяця з дня одержання копії постанови, справа може бути витребувана для перевірки в касаційному порядку.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 388 КПК 1960 року, пунктами 11, 15 розділу XI «Перехідні положення» КПК,
Відмовити потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у витребуванні кримінальної справи щодо ОСОБА_4 .
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1