У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 березня 2016 року м. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: головуючогоМартинюка В.І., суддів:ика відповідача Завгородньої І.М., Іваненко Ю.Г.,Парінової І.К., Ступак О.В., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради, третя особа - Департамент комунальної власності Одеської міської ради, про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, за касаційною скаргою Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 червня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 29 жовтня 2015 року, в с т а н о в и л а: У лютому 2014 року позивач звернулася до суду з даним позовом, зазначивши в його обгрунтування, що вона на підставі договору купівлі-продажу від 05 вересня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калінюком О.Б. та зареєстрованого Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомого майна» в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно у книзі № 68-121, є власником нежилого підвального приміщення, загальною площею 155,5 кв. м, розташованого по АДРЕСА_1. Попереднім власником вказаного приміщення була ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу від 30 травня 2007 року, укладеного з ОСОБА_9, який набув право власності на спірне приміщення на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2007 року. 25 листопада 2008 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради прийнято рішення № 1316 «Про реєстрацію об'єктів комунальної власності м. Одеси», на підставі якого 15 грудня 2008 року видано свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 та зареєстровано за територіальною громадою м. Одеси право власності на нежиле приміщення № 503, загальною площею 164,3 кв. м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, а також присвоєно інший реєстраційний номер об'єкта нерухомості. Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 30 квітня 2013 року, яка набрала законної сили, визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 1316 від 25 листопада 2008 року в частині вирішення затвердження переліку об'єктів нежилого фонду, що підлягають реєстрації за Одеською міською радою за порядковим номером 35. Приміщення підвалу № 503, загальною площею 164,3 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Вказаним рішенням встановлено, що приміщення № 503, зазначене у рішенні Виконавчого комітету Одеської міської ради, загальною площею 164,3 кв. м, та належне їй приміщення площею 155,5 кв. м по АДРЕСА_1, є ідентичними. Посилаючись на те, що реєстрація права власності за територіальною громадою м. Одеси на нежитлове приміщення порушує її права як власника, крім того ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14 травня 2008 року на вказане приміщення накладено арешт, просила суд визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 від 15 грудня 2008 року. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26 червня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 29 жовтня 2015 року, позов задоволено. Ухвалено визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 від 15.12.2008 р. на нежитлове приміщення № 503 у будинку АДРЕСА_1. У касаційній скарзі Департамент комунальної власності Одеської міської ради просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Встановивши, що рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 25 листопада 2008 року № 1316 «Про реєстрацію об'єктів комунальної власності», на підставі якого територіальній громаді м. Одеси видано свідоцтво про право власності на нежитлове приміщення, власником якого на час його видачі була позивач, та врахувавши, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14 травня 2008 року на спірне приміщення накладено арешт, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову. Проте з такими висновками судів погодитись не можна. Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Судами встановлено, що 15 грудня 2008 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради видано свідоцтво на об'єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_1, який належить територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради на праві комунальної власності. Об'єкт в цілому складається з приміщень загальною площею 164,3 кв.м. Відповідно до ст. 1, ч. ч. 3, 5 ст. 16, ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» право комунальної власності - це право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування. За змістом ч. 4 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад. Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Одеської міської ради народних депутатів «Про розмежування державної власності між власністю обласної Ради, міст, обласного значення та районів області» від 25 листопада 1991 року № 226-ХХІ затверджено перелік державного майна, яке передається у власність обласної ради народних депутатів. Згідно із ч. 6 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об'єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку. Додатком № 2 до рішення Одеської міської ради від 27 вересня 1997 року № 510 затверджено список пам'ятників містобудування і архітектури міської комунальної власності, які підлягають реєстрації за власником - Одеською міською радою, зокрема житловий будинок АДРЕСА_1. З набуттям чинності Цивільним кодексом України у 2004 році визначено обов'язковою державну реєстрацію права власності на нерухоме майно. Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень»права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Частиною4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за умови якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень. З метою реєстрації прав територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради, Виконавчим комітетом Одеської міської ради було прийнято рішення від 25 листопада 2008 року № 1318 про реєстрацію права власності на об'єкт нежилого фонду - нежиле приміщення № 503, загальною площею 164,3 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яке стало підставою для видачі територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради свідоцтва про право власності від 15 грудня 2008 року серії НОМЕР_1. Встановлено, що позивач набула право власності на нежиле приміщення загальною площею 155,5 кв. м, розташоване по вул. АДРЕСА_1. Попереднім власником вказаного приміщення була ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу від 30 травня 2007 року, укладеного з ОСОБА_9, за яким визнано право власності на спірне приміщення на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2007 року. Однак поза увагою суду першої інстанції залишився той факт, що ухвалою апеляційного суду Одеської області від 04 березня 2008 року вказане рішення суду першої інстанції скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 03 грудня 2012 року, яке набрало законної сили, ОСОБА_9 відмовлено у позові про визнання за ним права власності на спірне приміщення. Поряд з цим, дійшовши висновку, що приміщення площею 164,3 кв. м, зазначене у рішенні Виконавчого комітету Одеської міської ради від 25 листопада 2008 року та належне на праві власності позивачу, приміщення площею 155,5 кв. м є ідентичними, суд послався на обставини, встановлені постановою Приморського районного суду м. Одеси від 30 квітня 2013 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2013 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 25 листопада 2008 року № 1316 у частині затвердження переліку нежитлового фонду, що підлягає реєстрації за Одеської міською радою. Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд не перевірив доводів апеляційної скарги в цій частині та залишив поза увагою, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 серпня 2014 року постанови судів першої та апеляційної інстанцій скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 03 грудня 2014 року позовну заяву залишено без розгляду. Крім того, поза увагою суду першої інстанції залишився той факт, що нежилі приміщення площею 155,5 кв. м є складовою частиною нежилого приміщення площею 164,3 кв. м, про що також зазначено в ухвалі апеляційного суду Одеської області від 19 грудня 2013 року. З огляду на викладене висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову є передчасним. Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд на вказані порушення уваги не звернув, належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги та помилково залишив рішення суду першої інстанції без змін. За таких обставин рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з підстав, передбачених ст. 338 ЦПК України, з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду слід встановити фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема перевірити підстави набуття територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради нежилого приміщення № 503, загальною площею 164,3 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, оскільки як вбачається з матеріалів справи, останнє передано як складова частина внутрішнього об'єму домоволодіння (будівлі) по АДРЕСА_1, що, в свою чергу, входила до складу всього житлового та нежилого фонду рад трудящих, який був переданий територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради на підставі рішення Одеської обласної ради депутатів 25 листопада 1991 року, а також підстави реєстрації вказаного приміщення за територіальною громадою м. Одеси та ухвалити у справі законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у х в а л и л а: Касаційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради задовольнити частково. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 червня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 29 жовтня 2015 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвала оскарженню не підлягає. Головуючий В.І. Мартинюк Судді: І.М. Завгородня Ю.Г. Іваненко І.К. Парінова О.В. Ступак П.О. Гвоздик Судді: О.І. Євтушенко І.М. Завгородня В.І. Мартинюк О.М. Ситнік