Ухвала
іменем України
28 березня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши заяву засудженого ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду України від 13 грудня 2001 року,
Вироком Апеляційного суду Одеської області від 5 липня 2001 року ОСОБА_4 засуджено: за п.п. «б», «з» ст. 93; ст. 17, п.п. «б», «ж», «з» ст. 93; ч. 3 ст. 140, ч. 2 ст. 143; ч. 1 ст. 141 та на підставі ст. 42 КК України 1960 року до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.
Ухвалою Верховного Суду України від 13 грудня 2001 року вирок Апеляційного суду Одеської області від 5 липня 2001 року щодо ОСОБА_4 приведено у відповідність із Кримінальним Кодексом України від 5 квітня 2001 року: виключено визнання ОСОБА_4 особливо небезпечним рецидивістом; змінено кваліфікацію його дій з ч. 3 ст. 142 КК України 1960 року на ч. 2 ст. 190 КК України 2001 року, в решті вирок суду залишено без зміни.
ОСОБА_4 звернувся із заявою про перегляд ухвали Верховного Суду України від 13 грудня 2001 року за нововиявленими обставинами.
Згідно з ч. 2 ст. 464 КПК України, суддя не пізніше наступного дня після надходження заяви до суду перевіряє її відповідність вимогам ст. 462 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження.
Перевіривши відповідність заяви вимогам ст. 462 КПК України, суд прийшов до висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 463 КПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку внаслідок незнання про існування таких обставин.
Зі змісту заяви ОСОБА_4 вбачається, що як на підставу для перегляду ухвали ОСОБА_4 посилається на те, що його було затримано за день до вбивства ОСОБА_5 та замаху на вбивство ОСОБА_6 , а саме 21 грудня 2001 року.
Тобто дана обставина стосується фактичних обставин справи, і на думку заявника є нововиявленою та мала значення для ухвалення судового рішення судом, який виніс вирок.
Провадження за нововиявленими обставинами здійснює суд, який першим припустився помилки при вирішенні справи внаслідок незнання про існування цієї обставини.
В даному випадку суд касаційної інстанції не може переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами, оскільки не наділений повноваженнями встановлювати нові обставини у кримінальному провадженні.
Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції вважає, що у відкритті провадження за заявою ОСОБА_4 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами на підставі ч. 1 ст. 463 КПК України слід відмовити.
Керуючись ч. 1 ст. 463, ч. 3 ст. 464 КПК України, колегія суддів,
Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду України від 13 грудня 2001 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3