28 березня 2016 рокум. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Парінова І.К., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 09 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 01 березня 2016 року у справі за заявою публічного акціонерного товариства «Омега Банк» про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
22 травня 2015 року публічне акціонерне товариство «Омега Банк» (далі - ПАТ «Омега Банк») звернулося до суду із заявою про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні № 40363849, обґрунтовуючи вимоги тим, що на виконання рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 09 листопада 2012 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості було видано виконавчий лист про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Сведбанк» заборгованість за кредитним договором від 30 липня 2007 року у розмірі 213 928 дол США 36 центів, що за курсом Національного банку України становить 1 706 506 грн 53 коп., пеню у розмірі 5 500 дол США 80 центів - 43 879 грн 89 коп, усього: 1 750 386 грн 42 коп. та вирішено питання про розподіл судових витрат. Посилаючись на те, що 28 листопада 2012 року між ПАТ «Сведбанк», товариством з обмеженою відповідальністю «Вектор Плюс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі - ТОВ «Кредитні ініціативи») було укладено договір факторингу, згідно з умовами якого права кредитора за кредитним договором від 30 липня 2007 року № 2709/0708/71-471, укладеного між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ПАТ «Сведбанк», перейшли до ТОВ «Кредитні ініціативи», заявник просив замінити сторону стягувача у виконавчому провадженні № 40363849 з ПАТ «Сведбанк», який змінив свою назву на ПАТ «Омега Банк», на ТОВ «Кредитні ініціативи».
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 09 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 01 березня 2016 року, замінено сторону виконавчого провадження № 40363849 зі стягувача ПАТ «Сведбанк» на ТОВ «Кредитні ініціативи».
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій й постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до частини 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина 1 статті 335 ЦПК України).
Встановлено, що оскаржувані ухвали судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
Так, задовольняючи заяву про заміну сторони виконавчого провадження, суди попередніх інстанцій, із встановлених обставин та керуючись нормами Закону України «Про виконавче провадження», ч. 1 ст. 37, ч. 1 ст. 378 ЦПК України, дійшли обгунтованого висновку про те, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13.
Згідно з пунктом 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Доводи касаційної скарги і зміст оскаржуваних ухвал судів першої та апеляційної інстанцій не дають підстав для висновку про те, що судамидопущено порушення або неправильне застосування норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, та зазначені доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Керуючись пунктом 5 частини 4 статті 328 ЦПК України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за заявою заявою публічного акціонерного товариства «Омега Банк» про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 09 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 01 березня 2016 року.
Копію цієї ухвали та додані до касаційної скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ І.К.Парінова