Ухвала
іменем україни
16 березня 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Луспеника Д.Д.,
суддів: Журавель В.І., Закропивного О.В.,
ХоптиС.Ф., Штелик С.П.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» про відшкодування збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2015 року,
У січні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним вище позовом, у якому просив стягнути:
- з ОСОБА_4 на його користь франшизу у розмірі 510 грн;
- з приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» (далі - ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА») на його користь невиплачене страхове відшкодування з урахуванням пені, 3% річних та індексу інфляції в розмірі 17 840 грн 11 коп.
На обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 21 серпня 2013 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Ауді», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, та автомобіля «Деу Ланос», державний номерний знак НОМЕР_1, що належить йому (позивачу). Вказана ДТП сталась внаслідок порушення ОСОБА_4 вимог правил дорожнього руху України.
Згідно із висновком автотоварознавчого дослідження від 16 грудня 2013 року розмір майнового збитку, завданого автомобілю «Деу Ланос», становить 19 709 грн 76 коп. Цивільно-правова відповідальність винної у ДТП особи застрахована згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА».
Зазначав, що він письмово повідомив страховика про настання страхового випадку та 22 серпня 2013 року подав заяву на виплату страхового відшкодування, надав для огляду представнику страховика пошкоджений автомобіль «Деу Ланос». У строк до 24 листопада 2013 року страховик зобов'язаний був здійснити страхове відшкодування в розмірі 19 199 грн 76 коп., проте лише 28 листопада 2014 року частково сплатив кошти в розмірі 12 704 грн 60 коп.
Посилаючись на те, що через невиплату страхового відшкодування він не має можливості відремонтувати автомобіль, позивач просив позов задовольнити з урахуванням індексу інфляції за період з25 листопада 2013 року до 22 грудня 2014 року.
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03 липня 2015 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2015 року, позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» на користь ОСОБА_3 страхове відшкодування у розмірі 11 442 грн 16 коп., витрати з оплати послуг експерта 800 грн та пеню за період невчасної виплати страхового відшкодування в сумі 1 430 грн 79 коп., всього 13 672 грн 95 коп. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 безумовну франшизу в розмірі 510 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Із касаційної скарги вбачається, що судові рішення оскаржуються в частині вирішення позовних вимог про стягнення страхового відшкодування з ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА».
В іншій частині судові рішення не оскаржуються, тому в силу ст. 335 ЦПК України в касаційному порядку не переглядаються.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам закону не відповідають.
Судами встановлено, що 21 серпня 2013 року о 18 годині 35 хвилин по вул. Свердлова у м. Дніпропетровську сталася дорожньо-транспортна пригода за участю водіїв ОСОБА_4, яка керувала автомобілем «Ауді», державний номерний знак НОМЕР_2, та ОСОБА_5, який керував автомобілем «Деу Ланос», державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3
Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2013 року ОСОБА_4 була визнана винною в скоєному ДТП, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито у зв'язку із збігом строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Внаслідок ДТП автомобілю «Деу Ланос», державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, були спричинені механічні пошкодження.
Згідно з висновком автотоварознавчого дослідження від 16 грудня 2013 року автомобілю позивача спричинено шкоду на суму, яка станом на 16 грудня 2013 року склала 19 709 грн 76 коп.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 була застрахована ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», ліміт відповідальності на одного водія складає 50 тис. грн із безумовною франшизою в сумі 510 грн.
22 серпня 2013 року позивач та водій, який керував на час ДТП його автомобілем, звернулися до ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та вимогою про відшкодування майнових збитків.
Страховик погодив та виплатив страхову виплату в сумі 12 768 грн 44 коп., з урахуванням ПДВ та зносу пошкодженого транспортного засобу.
Повторним висновком від 11 червня 2014 року про оцінку шкоди, спричиненої власнику автомобіля «Деу Ланос», державний номерний знак НОМЕР_1, майнову шкоду визначено у розмірі 24 720 грн 60 коп.
Частково задовольняючи позов ОСОБА_3, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що страховик зобов'язаний виплатити залишок суми спричиненої шкоди з урахуванням висновку експертизи від 11 червня 2014 року, а також пеню за несвоєчасну виплату страхового відшкодування.
Проте повністю погодитися з такими висновками судів не можна.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» визначено, що страховим випадком визнається подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулась і з настанням якої виникає обов'язок страховик здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій особі або іншій третій особі.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції свої висновки обґрунтовував звітом про оцінку шкоди від 11 червня 2014 року, згідно з яким станом на 11 червня 2014 року розмір майнової шкоди, спричиненої автомобілю позивача, становить 24 720 грн 60 коп., та зазначив, що оскільки з дати, коли страховик повинен був повністю відшкодувати позивачу майнові збитки, минуло чимало часу та значно змінилися розцінки на ремонт зазначеного автомобіля, позивач звернувся до судового експерта-автотоварознавця ОСОБА_6, яким повторно був складений висновок від 11 червня 2014 року про оцінку шкоди, спричиненої власнику автомобіля «Деу Ланос», державний номерний знак НОМЕР_1, розмір якої на цю дату становить 24 720 грн 60 коп.
При цьому суд не звернув уваги на те, що у зазначеному вище звіті дата огляду автомобіля вказана 23 серпня 2013 року, та не з'ясував, чи не був відремонтований пошкоджений автомобіль з 23 серпня 2013 року до 11 червня 2014 року, чи є він у наявності, чи не був він проданий.
Крім того, за загальними вимогами процесуального права, закріпленими у ст. ст. 57-60, 131, 132, 137, 177, 179, 185, 194, 212-215 ЦПК України, визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позовів, що стосуються, зокрема, грошових вимог (дослідження обґрунтованості, правильності розрахунку, доведеності розміру збитків, наявність доказів, що їх підтверджують).
Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення в справі неможливо.
Проте суд, стягуючи пеню за несвоєчасну виплату страхового відшкодування, не навів жодних розрахунків її розміру та не зазначив період її нарахування.
Суд апеляційної інстанції на порушення вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України на вищевказане уваги не звернув, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, безпідставно не взяв до уваги та не перевірив у достатньому обсязі доводів апеляційної скарги.
Таким чином, судові рішення в частині вирішення позовних вимог про стягнення страхового відшкодування з ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування ухвалених судових рішень із направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції, у процесі якого суду слід урахувати наведене та залежно від установленого вирішити спір, звернувши увагу на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постановах від 30 січня 2016 року у справі № 6-2808цс15 та від 23 грудня 2015 року у справі № 6-2587цс15.
Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» задовольнити частково.
Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2015 року в частині позовних вимог ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» про стягнення страхового відшкодування скасувати, справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Д.Д. Луспеник
Судді: В.І. Журавель
О.В. Закропивний
С.Ф. Хопта
С.П. Штелик