Ухвала від 28.03.2016 по справі 513/26/16-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

28 березня 2016 р.м. ОдесаСправа № 513/26/16-а

Суддя Одеського апеляційного адміністративного суду Єщенко О.В., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області на постанову Саратського районного суду Одеської області від 7 березня 2016 року по справі №513/26/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Саратського районного суду Одеської області від 7 березня 2016 року частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1.

На зазначену постанову суду Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області подало апеляційну скаргу.

Вивчивши апеляційну скаргу, суддя вважає, що скарга має бути залишена без руху, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Проте апеляційна скарга вказаним вимогам процесуального законодавства не відповідає, оскільки до скарги не додано документ про оплату судового збору.

Слід зазначити, що згідно із п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у сумі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

За змістом адміністративного позову, поданого 18.01.2016 року, позивачем у цій справі оскаржено неправомірність не включення Управлінням до заробітної плати (доходу) ОСОБА_1 для розрахунку (обчисленні) пенсії суми індексації, матеріальної допомоги, у зв'язку із чим позивач просить зобов'язати Управління провести перерахунок пенсії з урахуванням сум індексації, матеріальної допомоги, зобов'язати Управління виплатити недоотриману пенсію, починаючи з 28.03.2014 року, зобов'язати Управління провести індексацію недоотриманої суми пенсії з вини вказаного органу та виплатити ці суми.

Таким чином, вказаний адміністративний позов містить чотири позовні вимоги немайнового характеру, тому при обчисленні розміру судового збору слід виходити із правил, встановлених п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI.

Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору встановлюється у сумі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

За правилами ч. 1 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» станом на 1 січня 2016 року установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі в сумі 1 378 грн.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Так, розмір судового збору за подання фізичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру становить 2 204,8 грн.

Таким чином, ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції з урахуванням вимог п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI становить 2 425,28 грн.

Статтею 5 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області не звільнено від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, тому при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апелянт має додержуватись правил, встановлених ч. 6 ст. 187 КАС України, п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI.

В апеляційній скарзі Управлінням ставиться питання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції з підстав відсутності коштів, призначених на оплату вказаного збору.

Відповідно до ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Такі ж правила визначає ст. 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI.

Аналіз наведених норм показав, що єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цих нормах дій є майновий стан заявника. Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» від 23.01.2015 №2 судам роз'яснено, що якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для звільнення від сплати судового збору.

Таким чином, наведені скаржником обставини не можуть бути підставою для звільнення або відстрочення оплати судового збору, отже обставин, за якими суд може застосувати приписи ст. 88 КАС України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI не вбачається.

Відповідно до ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 187 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу.

Згідно із ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

З огляду на викладене, враховуючи норми Закону України «Про судовий збір» та процесуального законодавства, вважаю, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху із наданням апелянту строку на усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 2 425,28 грн. на рахунок Одеського апеляційного адміністративного суду №31212206781008, отримувач коштів: УК в м. Одесі/Приморський р-н/22030101, код ЄДРПОУ отримувача: 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, код банку отримувача (МФО): 828011, код ЄДРПОУ суду 34380461, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Керуючись ст.ст. 108, 186, 189 КАС України,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області - залишити без руху.

Надати апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги до 19 квітня 2016 року.

Роз'яснити Управлінню Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області, що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст. 108 КАС України апеляційна скарга буде повернута скаржнику.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, у відповідності до чинного законодавства.

Суддя: Єщенко О.В.

Попередній документ
56782799
Наступний документ
56782801
Інформація про рішення:
№ рішення: 56782800
№ справи: 513/26/16-а
Дата рішення: 28.03.2016
Дата публікації: 04.04.2016
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі: