"22" березня 2016 р.Справа № 916/4031/15
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Мишкіної М.А.
суддів Будішевської Л.О., Таран С.В.
при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.
(склад судової колегії змінений відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату суду №26 від 11.01.2016р. щодо повторного автоматичного розподілу справи та протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 11.01.2016р.)
за участю представників сторін:
від ДП «Апарат Правління» Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва «Одестрансбуд» - ОСОБА_1 - за довіреністю; ОСОБА_2 - в.о. начальника;
від ПАТ «ЕК Одесабленерго» - ОСОБА_3 - за довіреністю
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Апарат Правління» Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва «Одестрансбуд»
на рішення господарського суду Одеської області від 25 листопада 2015 року
по справі №916/4031/15
за позовом Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго»
до Дочірнього підприємства «Апарат Правління» Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва «Одестрансбуд»
про стягнення 39033,89грн.
Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.
У судових засіданнях 12.01.2016р. та 01.03.2016р. оголошувались перерви згідно ст.77 ГПК України.
В судовому засіданні 22.03.16р. згідно ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
встановив:
30.09.2015р. Публічне акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» (надалі - позивач, ПАТ «ЕК Одесабленерго») звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Дочірнього підприємства «Апарат Правління» Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва «Одестрансбуд» (надалі - відповідач, ДП «Апарат Правління»), в якому (з урахуванням уточнених позовних вимог від 18.11.2015р.) просило суд стягнуто з відповідача на його користь 30592,17грн. - заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 7688,91грн. - пені, 397,44грн. - 3% річних, 355,37грн. - інфляційних нарахувань та 1218грн. - витрат по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог ПАТ «ЕК Одесабленерго» зазначило, що 17.09.2014р. між сторонами у справі був укладений договір постачання електричної енергії №2022. Позивач сумлінно виконував свої обов'язки за договором, на відміну від відповідача, який своєчасно не проводив розрахунки за спожиту активну електричну енергію, внаслідок чого у останнього утворилась вищезазначена заборгованість зі сплати за електроенергію.
З посиланням на норми ст.193 ГК України, ст.ст.525,526 ЦК України, ст.26 ЗУ «Про електроенергетику», п.6.1 Правил користування електричною енергією, позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
18.11.2015р. відповідач подав суду першої інстанції відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Рішенням господарського суду Одеської області від 25.11.2015р. (суддя Мостепаненко Ю.І.) позов задоволено - стягнуто з ДП «Апарат Правління» Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва «Одестрансбуд» на користь ПАТ «ЕК Одесаобленерго» 30592,17грн. - заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 7688,91грн. - пені, 397,44грн. - 3% річних, 355,37грн. - інфляційних нарахувань та 1218грн. - витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду обґрунтовано посиланнями на норми ст.ст.175, 275, 230, ч.2 ст.218 ГК України, ч.1 ст.525, ч.1 ст.526, ст.ст.610,901, ч.1 ст.530, ст.625 ЦК України та вмотивовано тим, що за спожиту активну електричну енергію, яка поставлена позивачем у квітні - серпні 2015р. в обсягах 206004 кВТ на загальну суму 75397,45грн., відповідач розрахувався частково в сумі 44805,28 грн. з порушенням умов договору про постачання електричної енергії №2022 від 17.09.2014р., внаслідок чого за ним рахується заборгованість перед позивачем в сумі 30592,17грн. Оскільки наявність заборгованості відповідача перед позивачем за спожиту активну електроенергію в розмірі 30592,17грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, позовні вимоги про стягнення з ДП «АП» ВАТ ТБ «Одестрансбуд» на користь ПАТ «ЕК Одесаобленерго» зазначеної суми є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Крім того, Розрахунок пені, який здійснений позивачем, та згідно з яким сума нарахованої відповідачу пені за період з 07.05.2015р. по 16.09.2015р. становить 7688,91 грн., перевірено судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача. Перевіривши розрахунки позивача щодо сплати відповідачем 3% річних в розмірі 397,44 грн. (за період з 07.05.2015р. по 16.09.2015р.) та інфляційних нарахувань (за період з 07.05.2015р. по 08.07.2015р.) в розмірі 355,37грн., суд встановив відповідність цих розрахунків вимогам чинного законодавства, а отже і їх вірність. Наведені позивачем докази у встановленому законом порядку відповідачем не спростовані, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Не погодившись з рішенням суду від 25.11.2015р., Дочірнє підприємство «Апарат Правління» Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва «Одестрансбуд» звернулося до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги ДП «Апарат Правління» зазначило, що рішення є необґрунтованим та підлягає скасуванню з наступних підстав:
- в уточненнях від 25.11.2015р. позивач зазначив, що в період с 27.10.2015р. по 16.11.2015р. ДП «Апарат Правління» проведена оплата відповідно до рахунку №2021/1 від 20.10.2015р., який зазначено в усіх платіжних дорученнях відповідача та усього сплачено 68500грн. Проте рахунки за №2021, на які посилається ПАТ «ЕК Одесаобленерго», до суду не надано;
- розрахунки суми боргу не відповідають дійним обставинам справи, оскільки в розрахунках взагалі відсутні суми оплат, здійснені відповідачем:18000грн. 31.07.2015р. відповідно до рахунка №2022/4 від 21.07.2015р. за липень 2015 року; у травні 2015 року 26.05.2015р. відповідно до рахунка №2022/1 від 21.05.2015р. у сумі 4000грн.;
- на рахунок позивача надійшли кошти від невідомих фізичних осіб, які готівкою сплатили через банківську установу та ці кошти зараховано у якості сплати за електричну енергію відповідачем та надано до матеріалів справи підтверджуючі документи. Ці кошти зараховано позивачем без урахування показників засобів обліку електричної енергії відповідача. зарахування Позивачем грошових коштів від невідомих фізосіб, які готівкою сплатили через банківську установу у якості сплати за електричну енергію Відповідачем підставі Договору №2022 від 17.09.2014р., є порушенням п.п. 2.4., п.п. 8.1.1. та 7.1 Договору та Додатку №5 «Порядок розрахунку», та підвереджує що розрахунок заборгованості у позові зроблено не вірно;
- в порушення положень п.6.5 ПКЕЕ, а саме, що кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, постачальник електричної енергії має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення, позивачем проведено зарахування переплачених відповідачем за його думкою коштів, як нововиявлену заборгованість, що призвело до збільшення суми заборгованості за позовом (65895,43 грн.(сума заборгованості за позовними вимогами)- 59000грн (загальна сума оплати по рахунку №2022/1 від 20.10.2015 р.) = 6895,43 грн. (залишок боргу);
- прилад обліку електричної енергії, з якого знято показники не пройшов планову повірку в порядку, встановленому діючим законодавством в зв'язку із невиконанням Позивачем п.п. 10 пункту 11.2. ПКЕЕ, що підтверджується Актом вимогою щодо дотримання договірних умов, стану схем розрахункових обліків ПКЕЕ, ПУЕ від 02.06.2014р.;
- відповідно до п.п.4.2.4. Договору, Споживач несе відповідальність за технічний стан розрахункових приладів обліку та пломб на них, які знаходяться на його території, забезпечує їх охорону та збереження. Прилад обліку електричної енергії, з якого знято показники розташовано на зовнішній стороні паркану за адресою: вул. Новікова 5, яка не відноситься до території гуртожитку та охороною не забезпечена. Доступ до приладу є вільним у будь - якої особи;
- згідно з п.п.4.2.2. Договору за перевищення договірних величин споживання та потужності передбачено штрафні санкції. Відповідач починаючи з 19.12.2014р. неодноразово звертався до позивача з проханням виконати умови Договору та встановити вхідний вимикач 161 А в зв'язку із підвищенням споживання електричної енергії, а потім на 125 А (копії листів додано до матеріалів справи). Викладені звернення позивачем ігнорувались та вхідний вимикач було замінено тільки 28.10.2015р. на 125А;.
- позовні вимоги про нарахування 3% річних, пені за прострочку оплати за спожиту активну електричну енергію, інфляційних нарахувань задоволенню також не підлягають, оскільки сума заборгованості нарахована не вірно.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 10.12.2015р. (головуючий суддя Мишкіна М.А., судді Будішевська Л.О., Бєляновський В.В.) прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні.
У зв'язку із перебуванням судді Бєляновського В.В. у відпустці, розпорядженням в.о. керівника апарату №26 від 11.01.2016р. призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/4031/15. Протоколом автоматизованої зміни складу колегії суддів від 11.01.2016р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Мишкіна М.А., судді: Будішевська Л.О., Таран С.В.
Ухвалою суду апеляційної інстанції 11.01.2016р. (головуючий суддя Мишкіна М.А., судді Будішевська Л.О., Таран С.В.) справу №916/4031/15 прийнято до провадження колегії суддів у зазначеному складі.
29.01.2016р. ПАТ «ЕК Одесабленерго» подало суду апеляційної інстанції заперечення на апеляційну скаргу, в яких просило залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржене рішення - без змін.
В засіданні суду апеляційної інстанції представники скаржника підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги.
Представник ПАТ «ЕК Одесаобленерго» заперечував проти доводів та вимог апеляційної скарги з підстав законності та обґрунтованості оскарженого рішення.
Відповідно до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи із наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в ході апеляційного розгляду, що 17.09.2014р. між Публічним акціонерним товариством «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» (Постачальник) та Дочірнім підприємством «Апарат Правління» Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва «Одестрансбуд» (Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №2022 (наділі Договір №2022 від 17.09.2014р.), згідно п.1.1 якого Постачальник електричної енергії продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, величини якої на площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Точка продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію визначена додатком «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» між Постачальником та Споживачем або інша межа обумовлена окремим додатком до Договору.
Згідно із п.п.2.2., 2.2.1, 2.2.2. Договору №2022 від 17.09.2014р. Постачальник зобов'язується виконувати умови цього Договору, постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару: в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з врахуванням умов розділу 6 цього Договору (Додаток «Обсяги постачання електричної енергії споживачу»); згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін»; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами; забезпечити отримання Споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності для кожної з площадок вимірювання, погодженої сторонами в додатку «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».
Відповідно до п.п.2.3., 2.3.1. - 2.3.3. Договору №2022 від 17.09.2014р. Споживач зобов'язується виконувати умови цього Договору; дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього Договору та режиму роботи електроустановки; оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків «Порядок розрахунків» та «Графік зняття показів обліку електричної енергії».
Згідно із п.4.2.1. Договору №2022 від 17.09.2014р. за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3. - 2.3.4. цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком «Порядок розрахунків», Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 0,5 %, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на той період, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Відповідно до п.7.7 Договору №2022 від 17.09.2014р. у разі виникнення у Споживача заборгованості з оплат за спожиту електричну енергію, сторони за взаємною згодою та у порядку, передбаченому законодавством України, укладають договір щодо реструктуризації заборгованості. У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані Споживачем за електричну енергію, Постачальник електричної енергії має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості Споживача з найдавнішим терміном її виникнення.
Цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2014р. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в іншій термін за ініціативою будь-якої із Сторін у порядку, визначеному законодавством України. Сторони зобов'язуються письмово повідомляти про зміну реквізитів (місцезнаходження, найменування, організаційно-правової форми, банківських реквізитів тощо) не пізніше ніж через 10 днів після настання таких змін (п. 9.4. Договору №2022 від 17.09.2014р.).
Згідно порядку розрахунків від 17.09.2011р., який є Додатком №5 до Договору №2022 від 17.09.2014р., сторони визначили, що Споживач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії за розрахунковий період один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії згідно з виписаним рахунком. Оплата рахунків за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, нарахувань по протоколах порушень при користуванні електричною енергією, рахунків за перетікання реактивної енергії, пеня, індекс інфляції, 3% річних та інші платежі, згідно з умовами цього договору, здійснюються Споживачем самостійно на протязі 10 операційних днів з дня отримання рахунку (пункт 2 Порядку розрахунків).
Обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається за "Актом про обсяги спожитої електроенергії" за показами розрахункових засобів обліку, знятих відповідно до графіка знаття показів. Акт про обсяги переданої субспоживачу електричної енергії узгоджується з Основним споживачем (пункт 4 Порядку розрахунків).
Відповідно до п.6 Додатку 5 до Договору від 17.09.2014р. №2024 «Порядок розрахунків» у разі наявності у Споживача заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію, при відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані Споживачем за електричну енергію, зараховуються Постачальником на погашення існуючої заборгованості Споживача із найдавнішим терміном її виникнення.
Так, в період з квітня 2015р. по серпень 2015р. ДП «Апарат правління» було спожито 260004кВТ електричної енергії, що підтверджується актами про обсяги спожитої електроенергії за квітень-серпень 2015 року, копії яких наявні в матеріалах справи - а.с.23,25,27,28,30, підписаними уповноваженою особою відповідача а також письмовими поясненнями ПАТ «ЕК Одесаобленерго», відповідно до яких в рахунках за травень, червень, липень 2015 року вказано споживання електричної енергії відповідачем менше, ніж було спожито (а.с.86-87).
У період квітень-серпень ПАТ «ЕК Одесаобленерго» виставило ДП «Апарат Правління» наступні рахунки - фактури за спожиту активну електричну енергію на загальну суму 75397,45 грн.:
- №2022/1 від 20.04.2015р., отриманий відповідачем 20.04.2015р. з терміном сплати до 06.05.2015р. - на суму 20477,70грн. (а.с.22);
- №2022/2 від 21.05.2015р, отриманий відповідачем 21.05.2015р. з терміном оплати до 05.06.2015р. - на суму 17499,92грн. (а.с.24);
- №2022/1 від 23.06.2015р, отриманий відповідачем 23.06.2015р. з терміном сплати до 08.07.2015р. - на суму 12251,48грн. (а.с.26);
- №2022/1 від 21.07.2015р., отриманий відповідачем 21.07.2015р. з терміном сплати до 04.08.2015р. - на суму 12422,77грн. (а.с.28);
- №2022/1 від 20.08.2015р., отриманий відповідачем 20.08.2015р. з терміном сплати до 04.09.2015р. - на суму 12745,58грн. (а.с.31).
Проте ДП «Апарат Правління» зобов'язання за Договором №2022 від 17.09.2014р. виконав з порушенням вимог договору, розрахувавшись за спожиту в квітні-серпні 2015р. активну електричну енергію частково - в розмірі 9502,02грн.
Під час розгляду справи судом першої інстанції ДП «Апарат Правління» частково погашено заборгованість за спожиту активну електричну енергію в розмірі 35303,26 грн., що підтверджується банківськими виписками, наявними в матеріалах справи (а.с.92,93, 129-131). Заборгованість в розмірі 30592,17грн. (75397,45 грн. - 9 502,02грн. грн. - 35 303,26 грн.) - залишилась несплаченою.
У зв'язку із несплатою відповідачем у встановлені Договором №2022 від 17.09.2014р. строки коштів за спожиту електричну енергію за період квітень-серпень 2015 року, ПАТ «ЕК Одесаобленерго» нарахувало ДП «Апарат Правління» 7688,91грн. - пені; 397,44 грн. - 3% річних; 355,37грн. - інфляційних нарахувань. Розрахунки даних сум надані позивачем в додатки до позовної заяви.
Місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог ПАТ «ЕК Одесаобленерго» з огляду наступного.
Згідно із ч.ч.1-2 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із ст.174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно із ч.1 ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно із ч.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Як вбачається з матеріалів справи, за спожиту активну електричну енергію, яка поставлена ПАТ «ЕК Одесаобленерго» у квітні - серпні 2015р. в обсязі 206004 кВТ на загальну суму 75397,45 грн., ДП «Апарат Правління» розрахувалось частково в сумі 44805,28грн. з порушенням умов договору про постачання електричної енергії №2022 від 17.09.2014р., внаслідок чого за ним рахується заборгованість перед позивачем в сумі 30592,17грн.
Отже місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про підставність позовних вимог ПАТ «ЕК Одесаобленерго» в частині стягнення з відповідача суми заборгованості 30592,17грн.
Також суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з ДП «Апарат Правління» пені, 3% річних та інфляційних нарахувань з огляду наступного.
Відповідно до ч.2 ст.218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Згідно із ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. . Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України № 25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.
Згідно із п.4.2.1. Договору №2022 від 17.09.2014р. за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3. - 2.3.4. цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком «Порядок розрахунків», Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 0,5 %, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на той період, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. В силу вимог ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
В додатки до позовної заяви ПАТ «ЕК Одесаобленерго» було надано розрахунок пені за прострочку оплати за спожиту електричну енергію у сумі 7688,91грн, 3% річних (за період з 07.05.2015р. по 16.09.2015р.) у сумі 397,44грн. та інфляційних втрат (за період з 07.05.2015р. по 08.07.2015р.) у сумі 355,37грн., які підлягають стягненню з відповідача за прострочення платежів за спожиту електроенергію.
Суд апеляційної інстанції, перевіривши вищезазначений розрахунок, погоджується з висновком місцевого господарського суду про його правильність та відповідність умовам договору та чинному законодавству.
Доводи апеляційної скарги ДП «Апарат Правління» про те, що позивачем невірно здійснений розрахунок заборгованості ДП «Апарат Правління» за період квітень-серпень 2015 року колегія суддів відхиляє з огляду наступного.
В своїй апеляційній скарзі відповідач, насамперед, наполягає на тому, що ПАТ «ЕК Одесаобленерго» не зазначено суми сплати відповідачем за спожиту електроенергію в розмірі 4000грн. та 18000грн. в розрахунках боргових зобов'язань.
Відповідно до п.7.7 Договору №2022 від 17.09.2014р. уразі виникнення у Споживача заборгованості з оплат за спожиту електричну енергію, сторони за взаємною згодою та у порядку, передбаченому законодавством України, укладають договір щодо реструктуризації заборгованості. У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані Споживачем за електричну енергію, Постачальник електричної енергії має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості Споживача з найдавнішим терміном її виникнення.
Як вбачається з доданих до апеляційної скарги платіжних доручень на суми 18000грн. та 4000грн., ДП «Апарат Правління» ані в платіжному дорученні №56 від 26.05.2015р. на суму 4000грн., ані в платіжному дорученні №109 від 31.07.2015р. на суму 18000грн. не вказав період за який ним була здійснена оплата.
Відповідно до п.6.5 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. №28 (надалі - Правила) у разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, постачальник електричної енергії має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення.
У зв'язку із не зазначенням відповідачем періоду оплати за спожиту електричну енергію у вищезазначених платіжних дорученнях, ПАТ «ЕК Одесаобленерго» у відповідності до п.6.5 Правил грошові кошти за платіжними дорученнями №56 та №109 були зараховані, як погашення заборгованості за березень 2015 року, а залишок суми з 18000грн. у розмірі 9502,02грн. були зараховані у погашення заборгованості за квітень 2015 року, що відображено ПАТ «ЕК Одесаобленерго» в розрахунку суми основного боргу, долученого позивачем до позовної заяви при зверненні до суду.
Як вбачається з матеріалів справи, інших оплат крім 4000грн. та 18000грн. за платіжними дорученнями №56 та №109 відповідачем протягом часу квітень - серпень 2015 року не здійснювалось, отже розрахунок заборгованості ПАТ «ЕК Одесаобленерго» здійснений з урахуванням всіх оплат за вищезазначений проміжок часу.
Разом з цим, в період с 27.10.2015р. по 16.11.2015р. ДП «Апарат Правління» було сплачено 68500грн. за спожиту електричну енергію, а саме: 27.10.2015р. - 3000грн., 29.10.2015р. - 4000грн., 29.10.2015р.- 2000грн., 30.10.2015р. - 7000грн., 30.10.2015р. - 1000грн., 30.10.2015р. - 500грн., 30.10.2015р. - 5000грн., 30.10.2015р. - 1500грн., 30.10.2015р. - 1500грн., 03.11.2015р. -20000грн., 06.11.2015р - 10000грн., 11.11.2015р.- 5000грн., 12.11.2015р.-3000грн., 16.11.2015р.-5000грн.
Як вбачається з платіжних доручень, які відповідачем було надані до суду та виписками банку у всіх платіжних дорученнях ДП «Апарат Правління» було зазначено, що сплата проводиться відповідно до рахунку №2022/1 від 20.10.2015 року.
Проте рахунок № 2022/1 від 20.10.2015р. був виписаний на суму 19447,49грн., отже переплата по цьому рахунку склала 49052,51грн.
ДП «Апарат Правління» позивачем у вересні 2015 року був виставлений рахунок за спожиту електричну енергії № 2022/1 від 21.09.2015р. на суму 13749, 25 грн., яка не була сплачена, у зв'язку з чим вказана заборгованість була погашена з переплати за жовтень 2015 року, а на залишок переплати до суду першої інстанції була подана заява про зменшення позовних вимог на суму 35303,26грн.
Доводи апеляційної скарги ДП «Апарат Правління» стосовно того, що прилад обліку електричної енергії, з якого знято показники не пройшов планову повірку в порядку, встановленому діючим законодавством в зв'язку із невиконанням позивачем п.п. 10 пункту 11.2. ПКЕЕ, що підтверджується Актом вимогою щодо дотримання договірних умов, стану схем розрахункових обліків ПКЕЕ, ПУЕ від 02.06.2014р. колегія суддів відхиляє, оскільки як вбачається з самого Акту від 02.06.2014р., цей акт складений за договором №30338, а не за Договором №2022 від 17.09.2014р., на який, як на підставу задоволення позовних вимог, крім іншого посилається ПАТ «ЕК Одесаобленерго».
Обставина розташування приладу обліку електричної енергії, з якого знято показники, розташованого на зовнішній стороні паркану за адресою: вул. Новікова 5, яка не відноситься до території гуртожитку та охороною не забезпечена, не може слугувати підставою для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, оскільки предметом спору по даній справі є стягнення з відповідача суми основного боргу та штрафних санкцій за неналежне виконання договору №2022 від 17.09.2014р., а докази невірного обліку спожитої електроенергії приладом обліку в матеріалах справи відсутні та відповідачем підписані Акти про обсяги спожитої електроенергії без зауважень.
Колегія суддів в процесі апеляційного розгляду справи з пояснень представників сторін встановила, що незгода відповідача з сумою заборгованості, що утворилась за період споживання квітень-серпень 2015 року, обумовлена насамперед його уявленням щодо порядку розрахунків, а саме, існуванням обов'язку позивача у разі відсутності даних про призначення платежу у платіжному документі зарахувати усі грошові надходження н погашення існуючої заборгованості із найдавнішим терміном її виникнення (пункт 6 Додатку 5 до Договору №2022 від 17.09.2014р.).
Проте за п.7.7 самого Договору №2022 застосування такого порядку розрахунків визначається як право, а не обов'язок Постачальника, та саме цим керувався позивач при віднесенні сплачених сум до погашення заборгованості за той чи інший період її виникнення, що не суперечить ані законодавству, ані домовленості сторін.
Інші доводи апеляційної скарги ДП «Апарат Правління» ВАТ транспортного будівництва «Одестрансбуд» не свідчать про неправильність висновків місцевого господарського суду та підставою для скасування рішення слугувати не спроможні
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення господарського суду Одеської області від 25.11.2015р. відповідає обставинам справи та нормам чинного законодавства, що є підставою для залишення рішення без змін.
Керуючись ст.ст.99,101-103,105 ГПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Одеської області від 25.11.2015р. по справі №916/4031/15 залишити без змін.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови підписаний 28.03.2016р.
Головуючий суддя Мишкіна М.А.
Суддя Будішевська Л.О.
Суддя Таран С.В.