04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"22" березня 2016 р. Справа№ 910/30272/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сухового В.Г.
суддів: Жук Г.А.
Мальченко А.О.
при секретарі судового засідання: Товстенку О.Ю.
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ,,Нафтопереробний комплекс - ГАЛИЧИНА"
на рішення господарського суду міста Києва від 01.02.2016р.
у справі № 910/30272/15 (суддя Зеленіна Н.І.)
за позовом Публічного акціонерного товариства ,,Нафтопереробний комплекс - ГАЛИЧИНА"
до Антимонопольного комітету України
про визнання недійсним рішення
Публічне акціонерне товариство ,,Нафтопереробний комплекс - ГАЛИЧИНА" (далі - позивач) звернулося в господарський суд міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (далі - відповідач) про визнання недійсним рішення №497-р від 06.10.2015р.
Рішенням господарського суду міста Києва від 01.02.2016р. у справі № 910/30272/15 в задоволенні позову відмовлено.
Мотивуючи зазначене рішення, суд першої інстанції, пославшись на встановлені ним обставини, дійшов висновку про те, що при прийнятті оскаржуваного рішення Комітет діяв у межах власних повноважень, у порядку та спосіб, встановлений законом; висновки, викладені у рішенні, відповідають фактичним обставинам справи та являються обґрунтованими.
Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення господарського суду міста Києва від 01.02.2016р. у справі № 910/30272/15 скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що він не погоджується з прийнятим рішенням, оскільки воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи. Зокрема, на думку скаржника, в його діях відсутні ознаки, які б свідчили про ухилення від надання інформації на вимогу відповідача, а подання інформації до Комітету з порушенням строків, зазначених у вимозі № 20-29.3/06-3241-дз від 20.08.2015р. обумовлено тими обставинами, які стали підставами для сумніву товариства у достовірності направлення Антимонопольним комітетом України на його адресу вказаної вимоги, та які спричинені саме відповідачем. Так, на думку скаржника, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що лист від 31.08.2015р. є фактично відмовою від надання інформації, а не запитом щодо підтвердження достовірності направлення відповідачем вимоги на адресу товариства.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає про її необґрунтованість та просить залишити оскаржуване рішення без змін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.02.2016р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд на 22.03.2016р.
В судовому засіданні 22.03.2016р. представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, представники відповідача проти наведених доводів заперечили з підстав, наведених у відзиві, просили оскаржуване рішення залишити без змін.
Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні докази у справі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Антимонопольного комітету України від 06.10.2015р. № 497-р ,,Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 20-26.13/111-15 визнано, що ПАТ ,,Нафтопереробний комплекс - ГАЛИЧИНА" вчинило порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України ,,Про захист економічної конкуренції" у вигляді неподання інформації Антимонопольному комітету України на вимогу державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 20.08.2015р. № 20-29.3/06-3241-дз у встановлений ним строк. Пунктом 2 даного рішення за вказане порушення на позивача накладено штраф у розмірі 13 600 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги у даній справі, позивач зазначає, що висновки, викладені в Рішенні №497-р від 06.10.2015р. не відповідають фактичним обставинам справи, та таке рішення підлягає скасуванню у відповідності до ст. 59 Закону України ,,Про захист економічної конкуренції". Як вказує позивач, 27.08.2015р. на його адресу надійшов рекомендований лист із зазначенням відправника - Дрогобицький МВ УСБУ у Львівській області, в якому містилась вимога державного уповноваженого Антимонопольного комітету України про надання інформації № 20-29.3/06-3241-дз від 20.08.2015р. З тих підстав, що вхідна кореспонденція не надходила безпосередньо з Антимонопольного комітету України, внаслідок виникнення сумніву щодо достовірності направлення відповідачем вимоги, позивачем направлено останньому лист від 31.08.2015р. вих. № 32/15-268 з проханням підтвердити оформлення та направлення вищевказаної вимоги. В подальшому, як вказує позивач, 10.09.2015р. ним отримано підтвердження про направлення вимоги, проте, не зазначено причин, чому відправником вимоги є Дрогобицьке МВ УСБУ у Львівській області. Після отримання підтвердження, позивач зазначає про виконання вимоги відповідача та надання всіх необхідних копій документів, які вимагались відповідачем, про що свідчить лист від 15.09.2015р. № 32/15-282.
За наведених вище обставин позивач зазначає, що в його діях відсутні ознаки, які б свідчили про ухилення від надання інформації, а відтак, відсутні і підстави для накладення штрафу.
Колегія суддів, з огляду на встановлені у даній справі обставини та наявні у справі докази, погоджується з рішенням суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у даній справі з огляду на таке.
За приписами ст. 1 Закону України ,,Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. При цьому, особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.
Частиною 1 статті 7 Закону України ,,Про Антимонопольний комітет України" закріплено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України ,,Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.
Як вбачається з матеріалів справи, Антимонопольний комітет України звернувся до ПАТ ,,НПК Галичина" з вимогою від 20.08.2015р. № 20-29.3/06-3241-дз про надання інформації, в якій зазначив, що комітет у зв'язку зі зверненням Служби безпеки України від 12.08.2015р. № 8/1/1-12178, здійснює контроль за дотриманням вимог законодавства України про захист економічної конкуренції під час проведення у 2015 році аукціонів з продажу нафти сирої та газового конденсату.
Керуючись ст.ст. 7, 16, 22 та 22-1 Закону України ,,Про Антимонопольний комітет України" комітет запропонував протягом 5 календарних днів з дня отримання цієї вимоги надати йому інформацію та копії документів, зокрема, що стосуються проведення у 2015р. аукціонів з продажу нафти сирої та газового конденсату згідно з наведеним переліком.
В зазначеній вимозі комітет повідомив позивача, що відповідно до п. 13, 14, 15 ст. 50 Закону України ,,Про захист економічної конкуренції" дії з неподання інформації, подання інформації в неповному обсязі у встановлені строки, або подання недостовірної інформації є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції та відповідно до ст. 52 цього Закону такі порушення тягнуть за собою встановлену законом відповідальність.
З метою сприяння комітету проведенню відповідного дослідження, а також з метою оперативного вирішення питань, що можуть виникати під час його проведення, відповідач надіслав лист від 17.08.2015р. № 20-29.4/06-3169-дз до Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України для взаємодії під час проведення дослідження.
20.08.2015р. Ст .о/у в ОВС 1в.1у ГУКЗЕСБУ майор В.Бурзак отримав перелік вимог для вручення суб'єктам господарювання, в тому числі і вимогу до позивача.
Слід зазначити, що законодавство про захист економічної конкуренції не встановлює якогось спеціального порядку надіслання та вручення адресатам запитів (вимог) уповноважених осіб Комітету про надання інформації, в тому числі особистого повідомлення адресата про такий запит (вимогу).
Крім того, вимога про надання інформації від 20.08.2015р. № 20-29.3/06-3241-дз містилась на бланку Антимонопольного комітету України, підписана державним уповноваженим Комітету В.Полюховичем.
Факт отримання позивачем зазначеної вимоги 27.08.2015р. підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та ним не заперечується.
31.08.2015р. позивач звернувся до відповідача з листом № 32/15-268, в якому просив повідомити, чи дійсно вимога № 20-29.3/06-3241-дз від 20.08.2015р. готувалась Антимонопольним комітетом України та чи доручалось працівникам Дрогобицького МВ УСБУ у Львівській області скерування такої вимоги на адресу товариства.
07.09.2015р. відповідачем на адресу позивача надіслано вимогу № 20-29.3/06-9254 про надання інформації, в якій відповідач, зокрема, зазначив, що станом на 04.09.2015р. позивач не надав запитуваної інформації та документів, які вимагались у вимозі від 20.08.2015р., неподання інформації на вимогу від 20.08.2015р. у встановлений строк містить ознаки порушення, передбаченого п. 13 ст. 50 Закону України ,,Про захист економічної конкуренції" та повторно витребувано інформацію та копії документів.
За правилами ст. 52 Закону України ,,Про захист економічної конкуренції", органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об'єднання, суб'єктів господарювання: юридичних осіб; фізичних осіб; групу суб'єктів господарювання - юридичних та/або фізичних осіб, що відповідно до статті 1 цього Закону визнається суб'єктом господарювання, у випадках, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Частиною 1 статті 59 названого Закону визначені підстави для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, а саме:
- неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;
- недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;
- невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;
- порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Згідно з ч. 2 ст. 59 Закону порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
Матеріалами справи підтверджується, що ПАТ ,,Нафтопереробний комплекс - ГАЛИЧИНА" інформації та витребуваних документів на вимогу від 20.08.2015р. № 20-29.3/06-3241-дз не надав та з клопотанням про продовження строку для надання інформації комітету не звертався.
При цьому, неподання позивачем інформації та документів, що запитувались у вимозі державного уповноваженого від 20.08.2015р. № 20-29.3/06-3241-дз, створило перешкоди для проведення Комітетом розслідування у справі № 20-26.13/105-15 за ознаками вчинення, зокрема, ПАТ ,,НПК-ГАЛИЧИНА", порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до п. 13 ст. 50 Закону України ,,Про захист економічної конкуренції" порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.
Таким чином, дії з неподання інформації Антимонопольному комітету України на вимогу державного уповноваженого у встановлений ним строк є порушенням, передбаченим п. 13 ст. 50 названого Закону.
Доводи позивача про надання запитуваної інформації та документів після підтвердження Комітетом направлення ним вимоги від 20.08.2015р., не можуть бути підставою для звільнення від відповідальності за невиконання вищевказаної вимоги.
З огляду на викладене, рішення Антимонопольного комітету України від 06.10.2015р. № 497-р ,,Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 20-26.13/111-15 не підлягає визнанню недійсним з підстав наведених позивачем, оскільки при прийнятті оскаржуваного рішення Комітет діяв у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлений законом; а висновки, викладені у рішенні, відповідають фактичним обставинам справи та являються обґрунтованими.
Оскаржуване рішення відповідає вимогам чинного законодавства, а позовні вимоги у даній справі є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, про що вірно вказав суд першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено статтею 34 ГПК України. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та колегією суддів відхиляються з підстав наведених вище. У зв'язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 01.02.2016р. у справі № 910/30272/15 відповідає обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а тому не підлягає зміні або скасуванню з підстав, передбачених ст. 104 ГПК України.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ,,Нафтопереробний комплекс - ГАЛИЧИНА" - залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 01.02.2016р. у справі № 910/30272/15 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.
Головуючий суддя В.Г. Суховий
Судді Г.А. Жук
А.О. Мальченко