Рішення від 28.03.2016 по справі 920/95/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

28.03.2016 Справа № 920/95/16

Господарський суд Сумської області, у складі судді Зайцевої І.В. при секретарі судового засідання Пономаренко Т.М., розглянувши матеріали справи № 920/95/16:

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Дяківка Буринського району Сумської області,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Радосинь", с. Зінове Путивльського району Сумської області,

про стягнення 168533 грн. 65 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_2 виданий Буринським РВ УМВС України в Сумській області 31.07.1997),

ОСОБА_2 (договір про надання правової допомоги від 02.02.2016 № 95, ордер від 25.02.2016 серії СМ № 0095),

від відповідача: не з'явився,

28.03.2016 судове засідання проведено в режимі відеоконференції.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 134160 грн. основного боргу за договором про надання послуг із збирання врожаю від 03.07.2015, укладеним між сторонами даного спору, а також 4561 грн. 88 коп. інфляційних збитків, 1807 грн. 41 коп. 3 % річних, 28004 грн. 36 коп. пені, 2528 грн. 01 коп. судового збору.

23.02.2016 представник позивача на виконання вимог судової ухвали від 03.02.2016 подав клопотання про долучення до матеріалів справи довідки Управління казначейської служби України у м. Сумах Сумської області від 17.02.2016 № 04-28/668 щодо підтвердження зарахування 01.02.2016 до державного бюджету судового збору в сумі 2528 грн. 01 коп. Також ним подане клопотання про долучення до матеріалів справи лист про направлення на адресу відповідача актів звірки взаєморозрахунків, поштового опису-вкладення в цінний лист від 11.02.2011 як доказу направлення відповідачеві даного листа та документів в підтвердження повноважень представника позивача, які судом були залучені до матеріалів справи.

25.02.2016 представник позивача та позивач подали до суду клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 25.02.2016 задоволено клопотання позивача та його представника про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

17.03.2016 представник позивача та позивач надіслали до суду електронною поштою клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 17.03.2016 по справі № 920/95/16 задоволено клопотання позивача та його представника про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції та доручено Буринському районному суду Сумської області забезпечити проведення в режимі відеоконференції в приміщенні зазначеного суду судового засідання, призначеного на 28.03.2016 на 11 год 15 хв.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позов чи будь-яких інших клопотань суду не подав, ухвала суду від 03.02.2016 про порушення провадження у справі № 920/95/16, ухвала господарського суду Сумської області від 25.02.2016 та ухвала господарського суду Сумської області від 17.03.2016, були надіслані судом на адресу відповідача, зазначену позивачем у позові: 41545, Сумська область, Путивльський район, с. Зінове, вул Радянська, буд 10 і.к. 32548456, - на сьогоднішній день до суду не повернуті.

Згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за електронним запитом суду від 17.03.2016 № 21788134 місце знаходження відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Радосинь» те ж саме, що і зазначене позивачем у позовній заяві, а саме: 41545, Сумська область, Путивльський район, с. Зінове, вул Радянська, буд 10.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачу та відповідачу для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 43 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази, суд встановив:

03.07.2015 між позивачем - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Радосинь» було укладено договір про надання послуг по збиранню врожаю, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе за винагороду обов'язки надати замовнику наступні послуги: збирання та обмолот врожаю зернових культур (кукурудзи, соняшнику) на полях загальною площею 200 га, наданих замовником. Кінцева площа визначається після фактичного виконання робіт і відображається у зведеному акті прийому-передачі наданих послуг.

Відповідно до п. 1.2 договору послуги вважаються наданими після підписання зведеного акту приймання-здачі наданих послуг сторонами або уповноваженими представниками. Акт приймання-здачі наданих послуг підписується протягом 2 днів після закінчення робіт.

Згідно п. 3.1 договору оплата наданих послуг здійснюється в розмірі з розрахунку 600 грн за збирання зерна з 1 га комбайном з подрібненням соломи і враховує в собі вартість всіх витрат, пов'язаних з наданням послуг збирання зерна - податки (в т.ч. ПДВ), збори і інші обов'язкові платежі. Загальна сума послуг складається з загальної площі перемноженої на розмір за збирання 1 га.

Факт виконання покладених на позивача зобов'язань за договором про надання послуг по збиранню врожаю від 03.07.2015 підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 08.08.2015 на загальну суму 134160 грн. 00 коп. підписаний сторонами та рахунком № 1 від 08.08.2015.

Відповідно до п. 3.2 договору розрахунки за надані виконавцем послуги виконується 100% протягом 10 банківських днів з моменту надання замовнику оригіналів підтверджуючих документів рахунків-фактур або актів наданих послуг.

01.01.2016 позивач на адресу відповідача направив претензію про невиконання договірних зобов'язань за договором від 03.07.2015 на суму 134160 грн. 00 коп, проте відповідач відповіді так і не надав.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем покладених на нього договором обов'язків, щодо своєчасної оплати наданих послуг, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 134160 грн. 00 коп.

Згідно із частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору, а згідно вимог статті 610 цього ж Кодексу, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України.

У відповідності до вимог статей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна надати докази в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 134160 грн. 00 коп. заборгованості за надані послуги за договором про надання послуг по збиранню врожаю від 03.07.2015, суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача за неналежне виконання умов договору пеню за період з 20 серпня 2015 по 02.02.2016 в сумі 28004 грн. 36 коп. Проте, суд з такою вимогою не погоджується і вважає її безпідставною та такою що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, частиною 2 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Отже, передбачені названою нормою штрафні санкції можуть бути застосовані за наявності хоча б однієї з таких умов: належність хоча б однієї сторони до суб'єкта господарювання, що належить до державного сектора економіки; порушення пов'язане з виконанням державного контракту; виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту.

Матеріалами справи свідчать про відсутність умов для застосування передбачених ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України штрафних санкцій.

Окрім того, за змістом ст. ст. 546, 547 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою якою, в силу ст. 549 Цивільного кодексу України, є штраф, пеня; правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі; правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, умови укладеного між сторонами договору про надання послуг по збиранню врожаю від 03.07.2015 не містять домовленості сторін щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов'язання, тому позивачем неправомірно було здійснено нарахування відповідачеві пені за неналежне виконання зобов'язань за договором.

Відповідно до ч.2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на викладене, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати наданих послуг позовні вимоги в частині стягнення 4561 грн. 88 коп. інфляційних збитків, 1807 грн. 41 коп. 3% річних підлягають задоволенню як такі, що нараховані відповідно до норм діючого законодавства, а також підтверджуються перевіреними судом розрахунками позивача.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, а саме, не своєчасної оплати наданих послуг, суд дійшов висновку про відшкодування позивачеві суми сплаченого судового збору пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 2107 грн. 94 коп. за рахунок відповідача відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 44, 49, п. 11 ч. 1 ст. 81 ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Радосинь» (41545, Сумська область Путивльський район, с. Зінове, вул Радянська, 10 і.к. 32548456) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (41724, АДРЕСА_1 і.к. НОМЕР_1) 134160 грн. основного боргу за договором про надання послуг із збирання врожаю від 03.07.2015, 4561 грн. 88 коп. інфляційних збитків, 1807 грн. 41 коп. 3 % річних, 2107 грн. 94 коп. судового збору.

3. В частині стягнення 28004 грн. 36 коп. пені - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29.03.2016.

суддя І.В. Зайцева

Попередній документ
56781937
Наступний документ
56781939
Інформація про рішення:
№ рішення: 56781938
№ справи: 920/95/16
Дата рішення: 28.03.2016
Дата публікації: 01.04.2016
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Сумської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію