"24" березня 2016 р.Справа № 916/4432/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС МОТОРС";
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2;
про стягнення 57396,00грн.
Суддя Степанова Л.В.
Представники:
Від позивача: Шейк-Сейкін О.М. за довіреністю;
Від відповідача: не з'явився;
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС МОТОРС" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди №25-06/10 СМ-ПГ від 25.06.2010р. у сумі 57396,00грн. з урахуванням індексу інфляції.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.11.2015р. суддею Гуляк Г.І. порушено провадження у справі №916/4432/15 та призначено до розгляду.
14.12.2015р. за вх.суду№2-6870/15 позивач, звернувся до суду з заявою про збільшення розміру позовних вимог в якій просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 58922,30грн. з урахуванням індексу інфляції.
У зв'язку з перебуванням судді Гуляк Г.І. на лікарняному з 11.01.2016р. згідно повторного автоматичного розподілу справ господарського суду Одеської області від 13.01.2016р. на підставі розпорядження керівника апарату суду №33 від 13.01.2016р., справу №916/4432/15 передано на розгляд судді Степанової Л.В.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.01.2016р. справу прийнято до провадження суддею Степановою Л.В.
25.02.2016р. за вх.суду№2-1011/16 позивач звернувся до суду з заявою про збільшення розміру позовних вимог в якій просить стягнути з відповідача 35461,00грн. заборгованості з орендної плати та 40000,00грн. неустойки відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
В заяві від 25.02.2016р. за вх.суду№2-1011/16 позивачем в порушення вимог ст.22 Господарського процесуального кодексу України було змінено предмет та підставу позову у зв'язку з чим заява розглядається судом в частині стягнення заборгованості з орендної плати та стягнення інфляції.
24.03.2016р. за вх.суду№7453/16 та №7454/16 представник позивача надав до суду розрахунок заборгованості та індексу інфляції з якого вбачається, що основна заборгованість складає 21000,00грн., а індекс інфляції - 16236,10грн.
Відповідач в засідання суду не з'явився, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався. Ухвали господарського суду Одеської області від 03.11.2015р., 25.11.2015р., 14.12.2015р. 21.12.2015р., 14.01.2016р., 11.02.2016р., 25.02.2016р. та 15.03.2016р. направлялись відповідачу за належною адресою, зазначеною в позовній заяві та у наявному в матеріалах справи витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 11.12.2015р.
Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу суду було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 "Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.
Враховуючи викладене, справа розглядається без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи суд встановив:
25.06.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС МОТОРС" (позивач, Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (відповідач, Орендар) було укладено договір оренди №25-06/10 СМ-ПГ (далі договір) відповідно до умов якого Орендодавець передав Орендарю у строкове платне користування нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, а саме: об'єкт мийки автомобілів який включає зал мийки, котельну, касу, щитову, компресорну, туалет та коридор, об'єкт кафе який включає кухню та зал кафе та об'єкт виставочного залу продажу супутніх авто аксесуарів (п.п.1.1., 1.2. договору).
Відповідно до п.2.1. договору Орендодавець у 3-денний строк після набуття чинності договором зобов'язується надати Орендарю об'єкти, що орендуються за актом приймання-передачі.
За користування об'єктами оренди Орендар сплачує Орендодавця орендну плату, яка складає 1000,00грн. на місяць. Орендна плата виплачується першого числа кожного місяця, починаючи з 01.07.2010р. з випередженням передплати на один місяць. Орендна плата може виплачуватися Орендарем або готівкою в касу Орендодавця або безготівковим розрахунком на його рахунок (п.п.4.1. - 4.3. договору).
Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. Договір укладений строком на 2 роки і діє з 01.07.2010р. по 01.07.2013р. з правом його пролонгування (п.п.5.1.,5.2. договору).
29.06.2010р. між сторонами був підписаний акт приймання-передачі за яким Орендодавець передав Орендарю об'єкт оренди автомобілів, який складається з: залу, що потребує капітального ремонту, без обладнання, котельню, яка потребує капітального ремонту без обладнання, каси, що потребує капітального ремонту без меблів, щитової, що потребує капітального ремонту, компресорної, що потребує капітального ремонту без обладнання, туалету, що потребує капітального ремонту, коридору, що потребує капітального ремонту; об'єкт оренди кафе, яке складається з: кухні, що потребує капітального ремонту без обладнання та залу, що потребує капітального ремонту; об'єкт виставкового залу з продажу автомобільних аксесуарів без меблів, що потребує капітального ремонту.
Станом на день розгляду справи договір оренди є припиненим про що зазначено в постанові Одеського апеляційного господарського суду від 09.02.2016р. по справі №916/2123/15.
Як зазначає позивач, в порушення умов договору оренди, відповідач не сплачує орендну плату починаючи з 01.10.2012р., останній платіж по орендній платі здійснено відповідачем 23.07.2012р. в сумі 3000,00грн. за третій квартал 2012р., тобто по вересень 2012р. у зв'язку з чим станом на 09.02.2016р. сума заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції становить 37236,10грн. (15000,00грн. заборгованості з орендної плати та інфляції у сумі 11847,20грн. за період з 01.10.2012р. по 31.12.2013р., 6000,00грн. заборгованості з орендної плати та інфляції у сумі 4388,90грн. за період з 01.01.2014р. по 01.07.2014р.)
Позивач вказує на те, що згідно постанови Одеського апеляційного господарського суду від 09.02.2016р. по справі №916/2123/15 відповідача було виселено з нежитлових приміщень, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, а саме: об'єкту мийки автомобілів, об'єкту кафе, об'єкту виставочного залу продажу супутніх автоаксесуарів.
Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором оренди №25-06/10 СМ-ПГ від 25.06.2010р. у сумі 37236,10грн. (15000,00грн. заборгованості з орендної плати та інфляції у сумі 11847,20грн. за період з 01.10.2012р. по 31.12.2013р., 6000,00грн. заборгованості з орендної плати та інфляції у сумі 4388,90грн. за період з 01.01.2014р. по 01.07.2014р.).
Дослідивши матеріли справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що 25.06.2010р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди №25-06/10 СМ-ПГ за яким позивач, відповідно до акту приймання-передачі від 29.06.2010р. передав відповідачу об'єкт оренди автомобілів, який складається з: залу, що потребує капітального ремонту, без обладнання, котельню, яка потребує капітального ремонту без обладнання, каси, що потребує капітального ремонту без меблів, щитової, що потребує капітального ремонту, компресорної, що потребує капітального ремонту без обладнання, туалету, що потребує капітального ремонту, коридору, що потребує капітального ремонту; об'єкт оренди кафе, яке складається з: кухні, що потребує капітального ремонту без обладнання та залу, що потребує капітального ремонту; об'єкт виставкового залу з продажу автомобільних аксесуарів без меблів, що потребує капітального ремонту.
Відповідно до п.п. 4.1. - 4.3. договору за користування об'єктами оренди Орендар сплачує Орендодавця орендну плату, яка складає 1000,00грн. на місяць. Орендна плата виплачується першого числа кожного місяця, починаючи з 01.07.2010р. з випередженням передплати на один місяць. Орендна плата може виплачуватися Орендарем або готівкою в касу Орендодавця або безготівковим розрахунком на його рахунок.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).
Судом встановлено, що договір оренди є припиненим про що зазначено в постанові Одеського апеляційного господарського суду від 09.02.2016р. по справі №916/2123/15 та відповідача виселено з орендованого приміщення.
Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідач своїх зобов'язань щодо своєчасної оплати орендної плати не виконав, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у сумі 21000,00грн. (15000,00грн. заборгованості з орендної плати за період з 01.10.2012р. по 31.12.2013р., 6000,00грн. заборгованості з орендної плати за період з 01.01.2014р. по 01.07.2014р.) обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача інфляції у сумі інфляції у сумі 11847,20грн. за період з 01.10.2012р. по 31.12.2013р., та інфляції у сумі 4388,90грн. за період з 01.01.2014р. по 01.07.2014р. слід зазначити наступне.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши розрахунок позивача та здійснивши власний розрахунок за допомогою програми "Законодавство" зазначає, що стягненню з відповідача підлягає інфляція за період з 01.10.2012р. по 31.12.2013р. у сумі 11843,15грн. та інфляція за період з 01.01.2014р. по 01.07.2014р. у сумі 4389,59грн.
Судом встановлено, що розрахунок інфляційних витрат за період з 01.01.2014р. по 01.07.2014р. у сумі 4389,59грн. є більшим ніж розрахунок позивача.
Відповідно до ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.
Оскільки від позивача не надходило клопотання про вихід за межі позовних, то судом приймається розрахунок інфляційних витрат зроблений позивачем.
Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних витрат підлягають частковому задоволенню у сумі за період з 01.10.2012р. по 31.12.2013р. у сумі 11843,15грн. та інфляція за період з 01.01.2014р. по 01.07.2014р. у сумі 4388,90грн.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС МОТОРС" про стягнення з відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості за договором оренди №25-06/10 СМ-ПГ від 25.06.2010р. підлягають частковому задоволенню у сумі 37323,05грн. у тому числі 21000,00грн. основного боргу, 11843,15грн. інфляції за період з 01.10.2012р. по 31.12.2013р. та 4388,90грн. інфляції за період з 01.01.2014р. по 01.07.2014р.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача та відповідача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (68600, АДРЕСА_2 ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС МОТОРС" (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, Болградське шосе, 8а, код ЄДРПОУ 24539784) 21000/двадцять одна тисяча/грн.. основного боргу, 16232/шістнадцять тисяч двісті тридцять дві/грн. 05коп. інфляції, 559/п'ятсот п'ятдесят дев'ять/грн. 85коп. судового збору.
Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.
3. В решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України.
Повне рішення складено 29 березня 2016 р.
Суддя Л.В. Степанова