22 березня 2016 року Справа № 915/2007/15
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Гриньової-Новицької Т.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, дов. №17/1-6455 від 20.07.2015;
від відповідача: представник не з'вився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект»,
54018, м. Миколаїв, пр-т Жовтневий, 42-а,
до Приватного багатопрофільного малого підприємства «Вілена-Люкс»,
54018, АДРЕСА_1,
про стягнення заборгованості за надані послуги електрозв'язку в сумі 1419 грн. 50 коп.,
Державне підприємство «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект» (далі - позивач) звернулося з позовом до Приватного багатопрофільного малого підприємства «Вілена-Люкс» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за надані послуги електрозв'язку в сумі 1419 грн. 50 коп.
Ухвалою від 02.02.2016, на підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Миколаївської області №55 від 01.02.2016, справу прийнято до провадження суддею Гриньовою-Новицькою Т.В., призначено її до розгляду в судове засідання 01.03.2016 та зобов'язано сторін у повному обсязі виконати вимоги суду, викладені у в ухвалі від 22.12.2015.
На виконання ухвали від 02.02.2016 позивач надав суду витребувані документи.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав.
Про дату, час і місце судового засідання сторони повідомлені у встановленому ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) порядку. Згідно з абзацом третім підпункту 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.
Враховуючи вищенаведене та зважаючи на повернення ухвали від 01.03.2015, що направлялась на юридичну адресу відповідача з позначкою «за закінченням строку зберігання», суд вважає, що про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, правом участі в судовому засіданні не скористався.
За таких обставин, відповідно до ст. 75 ГПК спір розглянуто за наявними у справі матеріалами.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представник позивача, дослідивши і оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з такого:
01.03.2009 між сторонами був укладений Договір №5 про надання послуг електрозв'язку (далі - Договір).
Відповідно до п.п. 2.1.1, 3.2.8 Договору, позивач зобов'язався забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв'язку, а відповідач - своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.
Згідно з п.п. 2.2.3 - 2.2.6 Договору, позивач має право надсилати відповідачу у разі несплати заборгованості понад один місяць письмове попередження про призупинення надання послуг, якщо заборгованість не буде погашена протягом місяця. Попередження вручається відповідачу під розписку. Якщо зазначене попередження вручити відповідачу неможливо через його відсутність (перебування в лікарні, відрядження), тимчасово відключити телефон до звернення відповідача в бюро ремонту для з'ясування обставин, але не більше ніж на місяць. Якщо відповідач у місячний термін після одержання письмового попередження або тимчасового відключення телефону через його відсутність не погасив заборгованості, позивач має право призупинити йому надання послуг. Повторне включення телефону здійснюється протягом доби (за винятком вихідних чи святкових днів) після заборгованості та внесення плати за включення телефону.
Відповідно до умов п.п. 4.1 - 4.6 Договору, послуги, які надаються позивачем, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством. Відповідач сплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою системою оплати: кредитна та авансова. Відповідач повинен своєчасно оплачувати надані послуги. Розрахунок за користування місцевим телефонним зв'язком здійснюється за сталою (безпочасовою оплатою) або змінною (за почасовою) величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС. Позивач у відповідності з нормативними документами приймає від відповідача оплату послуг електрозв'язку або доручає провадити приймання оплати організаціям та установам (відділенням зв'язку, касам Ощадбанку, комерційним банкам тощо), з якими укладені договори. Позивач інформує відповідача про перелік та місце знаходження (адресу) пунктів приймання платежів. Розрахунки за фактично отримані послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться відповідачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. За отримані в кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного зв'язку справляється додаткова плата в розмірі двох відсотків вартості надання послуг. У разі застосування авансової системи оплати відповідач для одержання послуг електрозв'язку проводить щомісячно до 20-го числа поточного місяця попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10-го числа місяця, що настає після розрахункового періоду), виходячи з фактично наданих послуг.
На виконання своїх зобов'язань за Договором позивач рекомендованим листом №03/5-10430 від 31.10.2013 (а.с. 30-32) повідомив відповідача про наявність заборгованості у сумі 683 грн. 61 коп. та виставив останньому рахунки на оплату послуг електрозв'язку (а.с. 20-28), які були отримані відповідачем 04.11.2013, про що свідчить підпис в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 33).
У зв'язку з наявністю заборгованості за Договором, листом №03/5-1007 від 07.02.2014 позивач запропонував відповідачу розірвати Договір, шляхом підписання Додаткової угоди №1, однак відповідач її не підписав.
Враховуючи наявність заборгованості за Договором, позивач звернувся до відповідача з претензією №17/1-6360 від 16.07.2015, якою вимагав погасити заборгованість в сумі 770 грн. 93 коп. та сплатити штрафні санкції. Відповідач залишив вказану претензію без відповіді, заборгованість не погасив.
Станом на 15.09.2015 за відповідачем утворилась заборгованість з оплати послуг електрозв'язку в сумі 770 грн. 93 коп. (розрахунок суми основного боргу додано позивачем до позову, а.с. 39).
Враховуючи несплату відповідачем заборгованості в добровільному порядку, позивач був змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.
Крім того, за порушення відповідачем своїх зобов'язань за Договором, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 598 грн. 18 коп. - втрати від інфляції за період з травня 2013 по жовтень 2015 року та 50 грн. 39 коп. - 3% річних.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Несплатою боргу в сумі 770 грн. 93 коп. відповідач порушує право позивача, умови Договору та вимоги наведених статтей ГК та ЦК. Порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом задоволення позову в частині стягнення 770 грн. 93 коп. основного боргу
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом перевірено та встановлено, що розрахунки втрат від інфляції (598 грн. 18 коп.) та 3% річних (50 грн. 39 коп.), які містяться в матеріалах справи, позивачем здійснено правильно та арифметично вірно, а за такого позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
З огляду на наведене та враховуючи, що позовні вимоги ґрунтуються на Договорі сторін, чинному законодавстві України, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не спростовані, суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного багатопрофільного малого підприємства «Вілена-Люкс» (54018, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 19302293) на користь Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект» (54018, м. Миколаїв, пр-т Жовтневий, 42-а, ідентифікаційний код 31821381) грошові кошти у сумі: 770 (сімсот сімдесят) грн. 93 коп. - основний борг; 598 (п'ятсот дев'яносто вісім) грн. 18 коп. - втрати від інфляції; 50 (п'ятдесят) грн. 39 коп. - три проценти річних; 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. - судовий збір.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК.
Згідно зі ст. 51, 84 повне рішення складено та підписано 28 березня 2016 року.
Суддя Т.В.Гриньова-Новицька