"21" березня 2016 р.Справа № 916/32/16
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРГАРЕТ ВЕСТ»;
До відповідачів: Державного підприємства «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ»
про стягнення
Суддя Оборотова О.Ю.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1. ОСОБА_2 - довіреність від 16.02.2016р.,
Від відповідача: ОСОБА_3 - довіреність від 26.11.2015р.
СУТЬ СПОРУ: 05.01.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю «МАРГАРЕТ ВЕСТ» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» про стягнення заборгованості у розмірі 214642,77грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.01.2016р. порушено провадження у справі №916/32/16
25.01.2016р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшли письмові пояснення.
17.02.2016р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
16.03.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю «МАРГАРЕТ ВЕСТ» надало до господарського суду Одеської області заперечення на відзив від 17.02.2016р.
У судовому засіданні 21.03.2016р. було оголошено перерву до 21.03.2016р. о 14:00 у відповідності до ст.77 Господарського процесуального кодексу.
У судовому засіданні 21.03.2016р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Позивач у позовній заяві зазначає, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАРГАРЕТ ВЕСТ» та Державним підприємством «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» виникли господарські правовідносини з виконання робіт з очищення фекальної, зливової каналізації та 3-х ємностей відстійників-нейтралізаторів.
10.03.2015р. Державним підприємством «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» було направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРГАРЕТ ВЕСТ» гарантійний лист ПВЧД-3-14/695 щодо гарантування здійснення розрахунків за роботи з очищення фекальної, зливової каналізації та 3-х ємностей відстійників-нейтралізаторів на протязі 120 днів з моменту підписання акту виконаних робіт. Також в гарантійному листі зазначено, що сума коштів визначається калькуляцією, але не повинна бути більшою ніж 210,0 тис. грн.
Як зазначає позивач, відповідач, погодився оплатити роботи в розмірі 209 690,63грн., оскільки надав на підтвердження своїх зобов'язань вищезгаданий лист за яким вартість ремонтних робіт не може перевищувати 210 000грн.
Загальна вартість робіт, які були надані Товариством з обмеженою відповідальністю «МАРГАРЕТ ВЕСТ» Державному підприємству «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» становить 209 690,63грн., позивач зазначає, що дані роботи були виконані Товариством з обмеженою відповідальністю «МАРГАРЕТ ВЕСТ» та були прийняті відповідачем повністю, про що свідчать підписи сторін на бригадних актах здачі-прийняття виконаних робіт.
Також, як зазначає позивач, Державне підприємство «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» отримало акти виконаних робіт №21/04/МВ, №21/04/МВ-1, №21/04/МВ-2, №21/04/МВ-3, №21/04/МВ-4 у відділенні поштового зв'язку 10.11.2015 року за довіреністю, водночас ніяких зауважень щодо об'єму, повноти переданих робіт та матеріалів від відпоповідача на адресу позивача не надходило.
Позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «МАРГАРЕТ ВЕСТ» належним чином виконало свої зобов'язання із здійснення робіт з очищення фекальної, зливової каналізації та 3-х ємностей відстійників-нейтралізаторів. Проте, після робіт Державне підприємство «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» не здійснило оплату, чим порушило взяті на себе зобов'язання.
29.10.2015р. Товариство з обмеженою відповідальністю «МАРГАРЕТ ВЕСТ» з метою досудового врегулювання спору направило на адресу Державного підприємства «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» лист з проханням здійснити розрахунки за виконані та прийняті останнім роботи.
10.11.2015р. Державне підприємство «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» отримало даний лист представником за довіреністю, проте оплату так і не провело, що власне і стало причиною звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРГАРЕТ ВЕСТ» до господарського суду Одеської області за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
Згідно з приписами ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти, акти цивільного законодавства. Цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства; особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (ст.14 ЦК України).
Враховуючи специфіку правовідносин які склались між сторонами по справі, суд дійшов висновку що вони мають характер зобов'язань з виконання підрядних робіт.
Згідно ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягай згоди з усіх істотних умов договору.
Як зазначає Товариство з обмеженою відповідальністю «МАРГАРЕТ ВЕСТ» в позовній заяві Державне підприємство «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» погодилась оплатити роботи в розмірі 209 690,63грн., оскільки останній надав на підтвердження своїх зобов'язань гарантійний лист за яким вартість ремонтних робіт не може перевищувати 210 000грн. Проте суд не може погодитись з даним твердженням, оскільки ціна взагалі не була погоджена між сторонами так як сума коштів визначається калькуляцією, але не повинна бути більшою ніж 210,0 тис. грн.
Калькуляції які були надані позивачем до суду в якості доказу узгодження робіт та ціни не можуть братися до уваги як належний доказ у зв'язку з тим, що з боку Державного підприємства «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» не були підписані, а отже суд дійшов висновку що така істотна умова як ціна не була узгоджена між сторонами.
Суду не доведено та не обґрунтовано неможливість узгодження між сторонами конкретної вартості робіт шляхом підписання калькуляції до початку їх виконання, адже в гарантійному листі конкретно визначено дану умову.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, фіксуючі факти здійснення господарської операції. Первинні документи повинні складатись при здійсненні господарської операції, а коли це неможливо - безпосередньо після її завершення. Первинні документи повинні мати наступні обов'язкові реквізити: найменування документа; дату та місце складання; найменування підприємства від імені якого складений документ; зміст та об'єм господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посадових осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, щодо ідентифікації особи, яка приймала участь у здійсненні господарської операції.
Первинними документами, які зафіксували виконання робіт є бригадні акти які складені 30.03.2015р., проте в даних документах також не зазначено вартість виконаних робіт, крім того відсутні дані про зміст та обсяг господарської операції; посаду особи відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення та дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Отже, суду неможливо встановити повноваження особи яка підписала дані акти а тому вони не можуть бути належним доказом виконання робіт.
Суд звертає увагу, що окрім невизначеної особи, в графі «М.П. ЗАМОВНИКА» не міститься навіть печатки про наявність якої беззаперечно знало Товариство з обмеженою відповідальністю «МАРГАРЕТ ВЕСТ» враховуючи що гарантійний лист 10.03.2015р. був засвідчений печаткою Пасажирського вагонного депо Одеса-головна.
Що стосується актів здачі-прийняття робіт які були направлені на адресу Державного підприємства «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» 29.10.2015р. суд, враховуючи те, що вартість робіт не було узгоджено між сторонами а також позивач не надав належних доказів підтвердження виконання зобов'язань не приймає їх до уваги як документ що породжує у Державного підприємства «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» права та обов'язки.
Крім цього, суд звертає увагу, що повного та беззастережного прийняття робіт з боку Державного підприємства «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» не відбулось так як листом від 18.11.2015р. за №ЛДВЧД-3-14/3870, відповідач надав відмову від підписання калькуляції та актів здачі-прийняття робіт. Відповідач у своєму листі вказав на те, що між підприємствами не було досягнуто згоди з надання послуг. Суд звертає увагу, що недосягнення згоди з істотних умов договору, в даному випадку ціни, є підставою для визнання його неукладеним.
Враховуючи, що стягнення 3% річних та інфляційних витрат є похідним від стягнення основної заборгованості, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні даних вимог.
Крім цього, суд зазначає, що відсутність належних і допустимих доказів на підтвердження заявленої до стягнення суми, враховуючи, що рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях обґрунтованості заявленої до стягнення суми без дослідження первинних документів, за відсутності яких у суду відсутня можливість перевірити та встановити належну до стягнення суму, приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, оцінюючи надані документальні докази та доводи сторін, суддів вважає, що у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРГАРЕТ ВЕСТ» до відповідача Державного підприємства «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» про стягнення 214642,77грн. слід відмовити, оскільки у позивача відсутні первинні документи, підтверджуючі факт здійснення господарської операції, у даному випадку - виконання робіт а також їх вартість не була узгоджена між сторонами.
Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору та покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 50, 82-85 ГПК України, суд, -
1. У задоволенні позову - відмовити.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 28.03.2016р.
Суддя О.Ю. Оборотова