23.03.2016 Справа № 8/145-12/171
Суддя Колодій Н.А. розглянувши матеріали заяви Державного підприємства “Національна атомна Енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька АЕС” про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі № 8/145-12/171
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство “Хартрон-Енерго ЛТД” (61070, м. Харків, а/с 9850)
до відповідача Державного підприємства “Національна атомна Енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька АЕС” (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133)
про стягнення 394980 грн.
Суддя Колодій Н.А.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 1/2015 від 12.01.2016 р.
Від відповідача (заявника): ОСОБА_2, довіреність № 326 від 15.03.2015 р.
Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція”, м. Київ звернулось до Господарського суду Запорізької області із заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі № 8/145-12/171.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.11.2015 р. у справі № 8/145-12/171 заяву повернуто заявникові без розгляду на підставі п.6 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.01.2016 р. у справі №8/145-12/171 ухвалу господарського суду Запорізької області від 27.11.2015 р. у справі №8/145-12/171 скасовано, а матеріали справи передані Господарському суду Запорізької області на розгляд по суті заяви Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” м. Київ в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція”, м. Енергодар Запорізької області №28-24/27611 від 19.11.2015р. про визнання наказу №8/145-12/171 від 21.07.2004 р. таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою від 08.02.2016 р. заява прийнята до розгляду та призначена до розгляду у судовому засіданні 23.03.2016 р.
Заявник підтримав вимоги, які викладені в заяві та обґрунтовує ст. 117 Господарського процесуального кодексу України.
Представник позивача заперечив проти задоволення вказаної заяви, пояснив суду те, що заборгованість відповідача не була списана, а знаходиться на збалансовому рахунку позивача та не була погашена відповідачем.
Розглянувши заяву Державного підприємства “Національна атомна Енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька АЕС”, з огляду на норми Господарського процесуального кодексу України суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.08.2003 року у справі № 8/145 в позові Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство “Хартрон-Енерго ЛТД” до Державного підприємства “Національна атомна Енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька АЕС” про стягнення 394980 грн. було відмовлено.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 19.11.2003 р. рішення господарського суду Запорізької області від 15.08.2003 р. залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 24.02.2004 р. рішення господарського суду Запорізької області від 15.08.2003 р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 19.11.2003 р. скасовано, справу передано на новий розгляд.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.05.2004 року у справі № 8/145-12/171 в позові Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство “Хартрон-Енерго ЛТД” до Державного підприємства “Національна атомна Енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька АЕС” про стягнення 394980 грн. було відмовлено.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 29.06.2004 р. рішення господарського суду Запорізької області від 12.05.2004 р. у справі № 8/145-12/171 скасовано. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство “Хартрон-Енерго ЛТД” до Державного підприємства “Національна атомна Енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька АЕС” про стягнення 394980 грн. задоволено. Стягнуто з Державного підприємства “Національна атомна Енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька АЕС” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство “Хартрон-Енерго ЛТД” 394980 грн. основного боргу, 2550 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаціно - технічне забезпечення судового процесу.
21.07.2004 р. на примусове виконання постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 21.07.2004 р. було видано відповідний наказ.
Постановою Вищого господарського суду України від 28.10.2004 р. постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 21.07.2004 р. скасовано, рішення господарського суду Запорізької області від 12.05.2004 р. у справі № 8/145-12/171 залишено без змін.
Постановою Верховного суду України від 01.02.2005 р. постанову Вищого господарського суду України від 28.10.2004 р. скасовано, а постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 21.07.2004 р. залишено в силі.
03.07.2007 р. постановою ВДВС Енергодарського міського управління юстиції зупинено виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області № 8/145-12/171 від 21.07.2004 р. Як пояснили суду представники сторін оспорюваний наказ на момент розгляду заяви знаходиться на примусовому виконаннi.
Заявник обґрунтовуючи заяву посилається на ст. 117 ГПК України та вважає, що наказ від 21.07.2004 р. має бути визнаний таким що не підлягає виконанню, у зв'язку з тим, що листом № 07-35/22110 від 14.09.2015 р. ВП ЗАЕС направив на адресу ТОВ НВП “Хартрон-Енерго ЛТД” акт звірки взаємних розрахунків. Листом № 67000/361 від 22.09.2015 р. ТОВ НВП “Хартрон-Енерго ЛТД” направив ВП ЗАЕС акт з нульовим сальдо. Таким чином відповідач вважає, що боргу не існує, а тому наказ слід визнати таким, що не підлягає виконанню.
Проаналізувавши фактичні обставини, на які посилається заявник, суд вважає їх безпідставними та необґрунтованими, виходячи з наступного.
Згідно ч. 2 ст. 117 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.
Також, згідно з п. 3.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” № 9 від 17.10.2012 р., частина четверта статті 117 ГПК містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті:
- якщо його видано помилково;
- якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Таким чином, ч. 4 ст. 117 ГПК України встановлено перелік підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.
З наведеного слідує, що в контексті приписів ст. 117 ГПК України словосполучення “обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням… з інших причин”не передбачає такої підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, як виконання боржником рішення на стадії примусового виконання.
Відповідач не надав суду належних доказів, які б свідчили про наявність підстав, передбачених ч.4 ст.117 ГПК України, зокрема добровільне виконання судового рішення. Стягував, позивач по справі, спростовує факт відсутності боргу, наполягає на примусовому виконанні судового наказу, пояснюючи наступне.
Згідно ст. 5 підрозділу 4 розділу 20 Перехідних положень Податкового Кодексу України, якщо у наступних податкових періодах покупець - ДП НАЕК «Енергоатом» погашає суму визнаної заборгованості або її частину (самостійно чи за процедурою примусового стягнення), такий покупець збільшує витрати на суму такої заборгованості (її частини) за наслідками податкового періоду, на який припадає таке погашення. Таким чином, у разі погашення заборгованості відповідачем, позивач відобразить суму заборгованості та податки на основних рахунках бухгалтерського та податкового обліку.
А тому, облік заборгованості у сумі 397648,00 грн. на забалансовому рахунку позивача, на його думку, не свідчить про відсутність заборгованості чи її списання, оскільки згідно Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства Фінансів України від 30.11.1999 р. № 291, сума списаної дебіторської заборгованості обліковується на забалансовому субрахунку 07.1 «Списана дебіторська заборгованість» для спостереження за можливістю її стягнення з боржника. Після надходження суми боргу забалансовий рахунок закривається, а в бухгалтерському обліку відновлюється заборгованість шляхом відображення доходу на бухгалтерському рахунку 716 «Відшкодування раніше списаних активів».
За змістом ч. 4 ст. 117 ГПК України господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню, якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником
З огляду на викладене, суд відмовляє в задоволенні заяви відповідача через відсутність передбачених ст. 117 ГПК України підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.
Керуючись ст. ст. 86, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Державного підприємства “Національна атомна Енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька АЕС” про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню відмовити.
Суддя Н.А. Колодій