Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
15 березня 2016 року Справа № П/811/115/16
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.12.2015 року № 0089211705,-
ОСОБА_1 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.12.2015 року № 0089211705 про встановлення суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 16644,50 грн., з яких за основним платежем - 13315,60 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 3328,90 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач зазначив, що Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи ОСОБА_2, (інд.ном. НОМЕР_2), з питань дотримання вимог податкового законодавства при оподаткуванні доходів, отриманих у вигляді списання заборгованості за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року, внаслідок чого було складено акт від 09.12.2015 року № 536/17-05/НОМЕР_2.
На підставі проведеної перевірки, позивачем отримано податкове повідомлення-рішення від 29.12.2015 року № 0089211705 про встановлення суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 16644,50 грн., з яких за основним платежем - 13315,60 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 3328,90 грн.
Позивач зазначає, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення були порушені норми чинного законодавства, а тому просить дані позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, до суду надав заяву про розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, до суду надав заяву про розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що позовні вимоги не визнає та просив відмовити в їх задоволені.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що посадовими особами Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Кіровоградській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи ОСОБА_2, (інд.ном. НОМЕР_2), з питань дотримання вимог податкового законодавства при оподаткуванні доходів, отриманих у вигляді списання заборгованості за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року.
За результатами даної перевірки було складено Акт від 09 грудня 2015 року № 536/17-05/НОМЕР_2 (а.с. 12-15).
Згідно висновків зазначеного акту встановлено наступне порушення позивачем:
- пп.49.18.4 п. 49.18 ст. 49, пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано грошове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб за період, що перевіряється, на загальну суму 13315,60 грн.
За результатами розгляду матеріалів перевірки Кіровоградською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.12.2015 року № 0089211705 про встановлення суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 16644,50 грн., з яких за основним платежем - 13315,60 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 3328,90 грн. (а.с. 16).
В Акті перевірки зазначено, що відповідно отриманої від ГУ ДФС України інформації за 2014 рік, про суми нарахованих (виплачених) доходів та утриманих з них податків фізичних осіб, які отримували доходи за даними податкових розрахунків за ф.1 ДФ (файлу типу VZ), ОСОБА_1 отримала доходи від ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» за ознакою « 126» у вигляді боргу платника податку, анульованого кредитом за його самостійним рішенням у ІІ кварталі 2014 року, у сумі 79760,01 грн.
Листом ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» від 15.06.2015 року № 20/1/1-153071 підтверджено достовірність даних, зазначених у звіті 1 ДФ податковий розрахунок сум доходу, нарахованого, сплаченого на користь платників податку і сум утриманого з них податку по фізичній особі ОСОБА_1
Отже, списана сума заборгованості ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» в розмірі 79760,01 грн. є доходом ОСОБА_1
ФО ОСОБА_1 декларацію про майновий стан та доходи за 2014 рік до Кіровоградської ОДПІ не подано.
Відповідно до визначення, наданого у п.п.14.1.47 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Так, згідно з п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. При цьому відповідно до п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст.49 податкова декларація для платників податку на доходи фізичних осіб подається до 1 травня року.
Суд зазначає, що відповідно до п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України ставка податку становить 15% бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
Якщо база оподаткування в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.
Таким чином, відповідно до положень Податкового кодексу України визначеною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі.
Згідно з п.п. "д" п.п. 164.2.17, п. 164.2, ст.164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Аналізуючи дану норму закону, суд прийшов до висновку, що відсотки за користування кредитом та штрафні санкції, нараховані банком відповідно до умов договору та прощені згідно додаткової угоди, не є доходом платника податків в розумінні Податкового кодексу України, який підлягає, оподаткуванню в порядку абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.
Під час розгляду справи, судом встановлено, що 31.10.2007 р. між публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та позивачем був укладений Кредитний договір № 308/2007/СІ.
Відповідно до даного договору загальна сума заборгованості позивача станом на 19.12.2013 року становила 228 040,16 гривень в перерахунку на національну одиницю України (за курсом НБУ - 7,993 гривень за 1 долар США станом на 12.11.2013 р.), яка складається з: заборгованості за кредитом -150 852,60 гривен; заборгованість за відсотками - 54 311,40 гривен; комісія за розрахункове обслуговування - 3 932,42 гривен; штраф за несвоєчасне погашення кредиту - 18 943,74 гривен.
ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» звернулося до суду щодо стягнення даної заборгованості, так 08 квітня 2014 року Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда позов ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором був задоволений.
На ім'я ОСОБА_1 від ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» надійшов лист, в якому зазначено, що на кредитному комітеті Банку прийнято рішення, якщо при умові сплати мною заборгованості по основному боргу в розмірі 18 873,09 дол. США, а також відшкодування судових витрат Банку у розмірі 2 280,40 грн., Банком буде прощено всі інші нарахування за кредитним договором № 308/2007/СІ від 31.07.2007р. та виконано зі свої сторони всі необхідні дії закриття кредитної угоди № 308/2007/СІ від 31.07.2007р.
Виконуючи Рішення суду ОСОБА_1 відповідно до квитанцій № 1423828 від 29.04.2014 сплачено 150 852,60 гривен (за курсом НБУ - 7,993 гривень за 1 долар США становило18 873,09 дол. США) заборгованості по основному боргу по кредиту та № 1424043 від 29.04.2014 сплачено 2 280,40 гривень відшкодування судових витрат.
Станом на 01.05.2014 року ОСОБА_1 сплачено на рахунок ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» суму 36 706,51 дол. США що підтверджується банківськими квитанціями.
Згідно з листом ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» позивачу було анулювано (прощенно) заборгованість за пенею в розмірі 7 072,48 доларів США та 23 229, 68 грн.
Отже, суд зазначає, що лист ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» від 15.06.2015 року № 20/1/1-153071, як підстава для визначення податкового боргу та встановлення відносно позивача порушень податкового законодавства, не береться судом до уваги через наявність в матеріалах справи копій квитанцій про сплату кредитних зобов'язань позивачем.
Таким чином, суд приходить до висновку, що у позивача не виникло обов'язку щодо декларування та сплати податку на доходи фізичних осіб з додаткового блага, яке позивачем не отримувалось.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на нормах діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Таким чином, судові витрати в розмірі 551,21 грн., здійснені позивачем, підлягають стягненню з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області
Керуючись ст.,ст. 94, 162, 163 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення податкове повідомлення-рішення від 29.12.2015 року № 0089211705 про встановлення суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 16644,50 грн., з яких за основним платежем - 13315,60 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 3328,90 грн. прийняте Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Кіровоградській області
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області судовий збір в розмірі 551,21 грн. на користь ОСОБА_1.
Постанова відповідно до ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду К.М. Притула