Справа № 640/4408/16-к Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/790/406/16 Суддя доповідач ОСОБА_2
Категорія: застосування запобіжного
заходу (ст.194 КПК України)
28 березня 2016 року м.Харків
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі :
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю прокурора - ОСОБА_5 ,
підозрюваної - ОСОБА_6
з секретарем - ОСОБА_7 ,
розглянула у судовому засіданні в залі суду в м.Харкові матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою старшого прокурора прокуратури Харківської місцевої прокуратури №2 Харківської області ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 22 березня 2016 року про відмову у задоволенні клопотання слідчого Київського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 та застосування до підозрюваної ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Ухвалою слідчого судді Київської районного суду м.Харкова від 22 березня 2016 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого Київського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 про застосування до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрано запобіжний захід - цілодобовий домашнього арешт за місцем фактичного проживання в квартирі АДРЕСА_1 , який полягає у забороні підозрюваній залишати житло без дозволу слідчого, прокурора, суду, строком на два місяці, до 18 травня 2016 року.
На підозрювану слідчим суддею покладені обов*язки :
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
- не відлучатися з м.Харкова без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду ;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до Головного управління державної міграційної служби України в Харківській області закордонний паспорт громадянки України на ім*я ОСОБА_6 , інші документи, які дають право на виїзд та в*їзд до України.
З таким рішенням слідчого судді не погодився прокурор у кримінальному провадженні №12015220490005259 ОСОБА_11 та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Автор апеляційної скарги посилається на наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні середньої тяжкості кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України; наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, та вважає, що застосування інших запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, є недостатнім для запобігання існуючим ризикам. На думку апелянта, слідчим суддею в достатній мірі не враховані дані про особу ОСОБА_6 , яка офіційно не працевлаштована, не має законного джерела прибутку, інкримінований злочин вчинила в період випробувального строку, що свідчить про можливість в подальшому продовжити вчиняти інші корисливі злочини, переховуватись від органу досудового розслідування під загрозою ймовірного покарання, впливати на потерпілу і свідків у кримінальному провадженні, які є знайомими підозрюваної.
Вислухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу; думку підозрюваної, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги прокурора; вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає з наступних підстав:
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, Київським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12015220490005259, розпочатому 29 жовтня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України ( а.с.6,35), про підозру у вчиненні якого 17 березня 2016 року повідомлено ОСОБА_6 (а.с.27-28).
В клопотанні про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України; наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України; неможливість застосування до підозрюваної іншого, аніж тримання під вартою, запобіжного заходу, з урахуванням даних про її особу (а.с.2-5, 37-39).
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов*язково має бути розглянута можливість застосування інших(альтернативних) запобіжних заходів.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим суддею були з*ясовані обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України та вірно встановлена наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та доведеність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177, на який посилався у клопотанні слідчий. Разом з тим, слідчий суддя дійшов висновку про недоведеність прокурором обставин, які б свідчили про існування ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, недостатність застосування до підозрюваної більш м*якого запобіжного заходу та необхідність застосування до ОСОБА_6 найсуворішого запобіжного заходу.
Згідно з ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, але не доведе обставини, які б свідчили про недостатність застосування більш м*яких запобіжних заходів, слідчий суддя має право застосувати більш м*який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов*язки, передбачені ч.5 ст.195 КПК України. Слідчий суддя, посилаючись на недоведеність прокурором обставин, які б свідчили про недостатність застосування більш м*яких запобіжних заходів, застосував до підозрюваної запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з покладенням на неї обов*язків, передбачених ч.5 ст.195 КПК України, що відповідає вимогам ч.4 ст.194 КПК України.
Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка відповідає вимогам ст.196 КПК України.
З висновками слідчого судді погоджується і апеляційний суд. При цьому колегія суддів враховує, що підозрювана має постійне місце реєстрації і проживання в м.Харкові, неповнолітню дитину; ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення середньої тяжкості. Та обставина, що підозрювана раніше притягувалась до кримінальної відповідальності, в достатній мірі врахована слідчим суддею в обґрунтування існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України. Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється з жовтня 2015 року (протягом 5 місяців), на даний час орган досудового розслідування вже виконав значний обсяг процесуальних дій у кримінальному провадження з метою встановлення фактичних обставин кримінального правопорушення, в тому числі допитані потерпіла і свідки у кримінальному провадженні.
Запобіжний захід, відповідно до положень п.9 ч.2 ст.131 КПК України, є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. А тому при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд, у розумінні вимог п.3 ч.2 ст.132 КПК України, повинен з*ясувати, чи виправдовують потреби досудового розслідування такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться у клопотанні слідчого чи прокурора. Враховуючи середню тяжкість інкримінованого ОСОБА_6 злочину та відповідного покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою, зважаючи на необхідність виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов*язків, запобігання спробам вчинити дії, передбачені п.5 ч.1 ст.177 КПК України, колегія суддів вважає, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є застосування до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту з покладенням на неї обов*язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, як-то визначив суд першої інстанції.
В судовому засіданні апеляційного суду прокурор пояснив, що органом досудового розслідування витребувані докази, які характеризують особу підозрюваної, та встановлено, що на обліку у лікарів нарколога та психіатра ОСОБА_6 не перебуває, характеризується задовільно; на даний час жодних нарікань з боку органу досудового розслідування на процесуальну поведінку підозрюваної немає. Ці обставини також враховує апеляційний суд, оскільки у разі порушення ОСОБА_6 умов запобіжного заходу у виді домашнього арешту, прокурор в подальшому не позбавлений можливості звернутися до слідчого судді із клопотанням в порядку ст.200 КПК України про зміну запобіжного заходу на більш суворий.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді від 22 березня 2016 року законною та обґрунтованою, підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги прокурора не вбачає.
Керуючись ст.ст.404,405, ч.3 ст.407,418,419, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу старшого прокурора прокуратури Харківської місцевої прокуратури №2 Харківської області ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 22 березня 2016 року про відмову у задоволенні клопотання слідчого Київського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 та застосування до підозрюваної ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий :
Судді :