Провадження № 22ц/790/1422/16
Справа № 643/12340/15-ц Головуючий 1 інстанції: Букреєва І.А.
Категорія: інші Доповідач: Сащенко І.С.
23 березня 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Сащенко І.С.
суддів: - Бездітко В.М., Овсяннікової А.І.,
за участю секретаря - Бойко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Московського районного суду міста Харкова від 18 грудня 2015 року по справі за скаргою ОСОБА_3 на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління у Харківській області Бойчук Наталії Романівни,-
У липні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця, в якій просив:
визнати неправомірною дію державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління у Харківській області Бойчук Н.Р., виражену у відкритті виконавчого провадження ВП № 48195246 відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.07.2015 року, по виконанню виконавчого листа № 2- 9089/09, виданого 05.05.2010 року Московським районним судом міста Харкова про стягнення з нього на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», в особі філії AT «Укрексімбанк» в місті Харкові, заборгованості станом на 08.12.2009 року за кредитним договором № 6807С14 від 20.03.2007 року у сумі 196061,80 грн.; за кредитним договором № 6807С104 від 17.10.2007 року у сумі 5716613,13 грн.; за кредитним договором № 6807С5 від 05.02.2007 року у сумі 506064,07 грн., державного мита у розмірі 1700 грн.; витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., а всього - 6420469 грн.;
визнати неправомірною дію державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління у Харківській області Бойчук Н.Р., виражену у відкритті виконавчого провадження ВП № 48196110 відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.07.2015 року, по виконанню виконавчого листа № 2- 9089/09, виданого 09.12.2009 року Московським районним судом міста Харкова про стягнення з нього на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», в особі філії AT «Укрексімбанк» в місті Харкові, суми пені станом на 08.12.2009 року за кредитним договором № 6807С14 від 20.03.2007 року у сумі 6993,30 грн.; за кредитним договором № 6807С104 від 17.10.2007 року у сумі 193832,16 грн.; за кредитним договором № 6807С5 від 05.02.2007 року у сумі 18955,53 грн., а всього - 219 780,99 грн.;
зупинити виконавчі провадження по виконанню вказаних вище виконавчих листів.
В обґрунтування вимог посилався на те, що відкриття обох виконавчих проваджень ВП № 48195246 та ВП № 48196110 є незаконним, оскільки обидва провадження відкрито за виконавчим листом № 2-9089/09, виданим по одній справі за участю одних й тих же учасників, по одних й тих же правовідносинах, одним й тим-же судом, двічі. Крім того, у виконавчому документі не зазначено прізвище та ініціали секретаря, який видавав цей виконавчий лист, на листі є лише підпис цієї особи. Враховуючи наведене, вважає, що всупереч діючому законодавству державний виконавець відкрив виконавче провадження на підставі документів, які не відповідають вимогам статті 18 Закону України «Про виконавче провадження».
У судовому засіданні ОСОБА_3 свою скаргу підтримав.
Представник відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області до суду не з'явився.
Представник ПАТ " Державний експортно-імпортний банк України " у задоволенні скарги просив відмовити.
Ухвалою Московського районного суду міста Харкова від 18.12.2015 року у задоволенні скарги ОСОБА_3 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову, якою скаргу задовольнити у повному обсязі. При цьому посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом при винесенні ухвали не було враховано положення ст.18 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, зобов'язання за кредитним договором № 6807С14 від 20.03.2007 року ним виконано у повному обсязі. Також вказує на те, що розгляд скарги було проведено без належного повідомлення та виклику особи, дії якої оскаржуються.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із відсутності на це законних підстав.
Судова колегія з таким висновком погоджується.
Встановлено, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 09.12.2009 року позов ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові, заборгованість станом на 08.12.2009 року: за кредитним договором № 6807С14 від 20.03.2007 року у сумі 196061,80 грн.; за кредитним договором № 6807С104 від 17.10.2007 року у сумі 5716613,13 грн.; за кредитним договором № 6807С5 від 05.02.2007 року у сумі 506064,07 грн., державне мито у розмірі 1700 грн. і витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., а всього - 6420469 грн. Зустрічний позов ОСОБА_3 до ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові про розірвання кредитних договорів задоволено частково. Кредитні договори № 6807С14 від 20.03.2007 року, № 6807С104 від 17.10.2007 року і № 6807С5 від 05.02.2007, укладені між ОСОБА_3 та ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові розірвано. В задоволенні інших вимог ОСОБА_3 - відмовлено. (а.с. 7-8)
Додатковим рішенням цього ж суду від 24.12.2009 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові пеню за вищевказаними кредитними договорами на загальну суму 219780 грн. (а.с.54).
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 01.04.2010 року рішення Московського районного суду м. Харкова від 09.12.2009 року залишено без змін (а.с.55-57).
Таким чином, рішення Московського районного суду міста Харкова у відповідності до ст. 319 ЦПК України, набрало законної сили 01.04.2010 року.
Відповідно до ч.2 ст.368 ЦПК України за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається виконавчий лист.
Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування або ім'я для фізичних осіб стягувана і боржника, їх місцезнаходження або місце проживання чи перебування, ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника, індивідуальний ідентифікаційний номер тощо, резолютивна частина рішення; дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.
05.05.2010 року, тобто після набрання рішенням Московського районного суду м. Харкова від 09.12.2009 року законної сили, було видано два виконавчих листа, оформлених у відповідності до вимог ст.18 Закону України «Про виконавче провадження».
Посилання ОСОБА_3 на те, що виконавчі листи не містять прізвища особи, яка його видала, не відповідають дійсності, оскільки в них зазначено прізвище та ініціали судді, міститься його підпис, скріплений гербовою печаткою суду.
За таких обставин, державний виконавець не мав підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження на підставі п.6 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження».
Не є підставою вважати дії державного виконавця неправомірними і посилання скаржника на те, що виконавчі провадження відкрито за виконавчим листом №2-9089/09 по одній і тій же справі, виданим одним і тим же судом двічі.
Як було зазначено раніше, по справі про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитними договорами було ухвалено додаткове рішення, яким було стягнуто заборгованість по пені.
Згідно п.1 ч.1 ст.220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.
Виходячи правової природи додаткового рішення, можна зробити висновок, що резолютивна частина додаткового рішення не повинна повторювати змісту резолютивної частини "основного" рішення, а має його доповнювати. Враховуючи викладене, на виконання додаткового рішення видається окремий виконавчий лист.
Також не підлягають задоволенню і вимоги про зупинення виконавчого провадження, оскільки, згідно роз'яснень, які містяться у п.15 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.
З огляду на викладене, ухвала Московського районного суду міста Харкова від 18.12.2015 року постановлена з дотриманням норм процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.2 п.1, 312 ч.1 п.1, 313, 315,317 ЦПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.
Ухвалу Московського районного суду міста Харкова від 18 грудня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді